08 листопада 2017 р.Справа № 816/1590/17
Суддя Харківського апеляційного адміністративного суду Ральченко І.М., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2017р. по справі № 816/1590/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області
про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2017р. задоволено частково позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначену постанову суду Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області подано апеляційну скаргу.
Вказана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ч. 6 ст.187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як вбачається зі змісту частини 6 статті 187 КАС України, до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Слід зазначити, що в порушення вимог наведеної статті заявником не надано квитанцію про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
Одночасно, Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області зазначено в апеляційній скарзі про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у зв'язку з відсутністю виділених з Державного бюджету України коштів на витрати, що пов'язані зі сплатою судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір", згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
З наведених положень Закону вбачається, що їх застосування підлягає виключно до осіб, рівень статків яких обмежений, з метою усунення для таких осіб перешкод фінансового характеру для доступу до правосуддя. Інших, ніж незадовільний майновий стан особи, підстав законодавством не визначено.
Таким чином, фактично єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є незадовільний майновий стан скаржника.
Обмежене фінансування бюджетної установи, суб'єкта владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Наведене узгоджується із правовою позицією Вищого адміністративного суду України, яка викладена у постанові Пленуму від 05.02.2016 року №2 “Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”. Таку ж позицію підтримав Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 25.09.2015 року по справі К/800/41360/15(№ 2а-10730/10/1570)
Крім того, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 року №484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Вищенаведене узгоджується із правовою позицією Верховного суду України, що викладена в ухвалі від 25.09.2015 року по справі №21-5401а15.
Крім того, по-перше, до клопотання не додано належних доказів, які б свідчили про майновий стан заявника, а, по-друге, апелянтом не надано доказів стосовно вжиття відповідних заходів щодо виділення з Державного бюджету України коштів на витрати, що пов'язані зі сплатою судового збору, а саме: звернення до відповідних органів з запитом щодо фінансування витрат на сплату судового збору, виділення асигнувань для оплати судового збору, доказів відмови в виділенні грошових коштів на відповідні цілі та будь-якого підтвердження можливості сплати судового збору у майбутньому за рішенням суду.
Інших доказів щодо наявності підстав для відстрочення сплати судового збору або інших поважних причин, які б позбавляли можливості сплатити судовий збір заявником апеляційної скарги надано не було.
Враховуючи вищевказане, слід зазначити про відсутність підстав для відстрочення апелянту сплати судового збору.
З 01.11.2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір", частиною 1 статті 4 якого визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
В свою чергу, відповідно до п. 35 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VIII від 06.12.2016 р., з 01.01.2017 р. у Законі України "Про судовий збір" частину 1 статті 4 викладено в такій редакції: "Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі".
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час подання даної апеляційної скарги) встановлено, що розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час подання даного позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" установлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 р. - 1600 гривень.
Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до суду першої інстанції з однією вимогою немайнового характеру, заявленою фізичною особою, становить 640 грн. 00 коп. ( 0,4 х 1600).
Таким чином, з урахуванням наявності в позові однієї вимоги немайнового характеру, розмір судового збору, що підлягав сплаті при зверненні до суду першої інстанції з даною позовною заявою, становить 640 грн. 00 коп.
Враховуючи наведене та дату подання апеляційної скарги, розмір ставки судового збору за подання даної апеляційної скарги на постанову суду складає 704 грн. 00 коп. (110% від 640).
З огляду на викладене, заявнику апеляційної скарги необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 704 грн. 00 коп.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач - УДКСУ у Основ'янському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030101, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.
Частиною 3 статті 189 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
У відповідності до приписів пункту 1 частини 3 статті 108 КАС України у разі не усунення вищевказаних недоліків апеляційної скарги остання буде повернута апелянту.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.1 ст.108, ч.2 ст. 186, ч. 6 ст.187 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Клопотання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про відстрочення сплати судового збору - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.10.2017р. по справі № 816/1590/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - десять днів з моменту отримання ним копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз'яснити Головному управлінню Держгеокадастру у Полтавській області, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня отримання її копії, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Суддя: Ральченко І.М.