м. Миколаїв
22 серпня 2017 року Справа № 814/273/17
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомФізична особа-підприємець ОСОБА_1, вул. 8-го Березня, 34,Баштанка,Баштанський район, Миколаївська область,56101
доБаштанська об'єданан державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Миколи Аркаса, 2,Баштанка,Баштанський район, Миколаївська область,56101
провизнання дій протиправними в частині проведення перевірки,скасування податкових повідомлень-рішень від 31.01.2017р. № НОМЕР_1, від 31.01.2017р. №0000361311, від 31.01.2017р. № НОМЕР_2,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1І.) звернулась до суду з позовом до Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки, протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.01.2017 року НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_2, НОМЕР_1.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що висновок податкового органу щодо отримання позивачем насіння соняшнику та ячменю від фізичних осіб є безпідставними, оскільки гуртуються лише на протоколах співбесід громадян. Тобто, податковий орган, говорячи про виплату приватним підприємцем доходу фізичній особі у разі відсутності первинних документів щодо факту придбання товару, вдається лише до припущень про ймовірність здійснення ФОП ОСОБА_1 таких операцій та не ґрунтуються на нормах податкового законодавства.
Відповідач вважає позовні вимоги не обґрунтованими з підстав викладених у письмових запереченнях.
праву розглянуто в порядку письмового провадження.
Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Податковим органом проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, військового збору за період з 01.07.2013 р. по 30.09.2016 р., з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства, єдиного соціального внеску за період з 01.07.2013 р. по 30.09.2016 р., за результатами якої складено акт перевірки №3/13-2433907160 від 16.01.2017 р.
На підставі названого акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення НОМЕР_3 на суму 76306,88 грн., НОМЕР_4 на суму 510 грн., НОМЕР_2 на суму 510 грн., НОМЕР_1 на суму 7545,19 грн.
Згідно акту перевірки позивач порушив вимоги п. 44.1 ст. 44, пп. 14.1.80 п. 14.1 ст. 14, п.п. б п. 176.2 ст. 176, п. 14.1.180 ст. 14, п. 162.1 ст. 162, п. 164.1.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 295.1 ст. 295, п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України.
З акту перевірки вбачається, що фактично податковий орган вважає, що позивач при придбанні товарно-матеріальних цінностей у фізичних осіб, виплачувала доходи цим особам, проте, при цьому, податок з доходів фізичних осіб при виплаті доходів не нарахувала, не утримала та до бюджету не сплатила.
Висновок про заниження позивачем податку з доходів фізичних осіб податковий орган обґрунтовує тим, що позивач придбала у ОСОБА_2 4,1 т. соняшнику на загальну суму 31980 грн., ОСОБА_3 4,1 т. соняшнику в загальній сумі 31980 грн., ОСОБА_4 2,5 т. соняшнику в сумі 9000 грн., ОСОБА_5 1,5 т. в сумі 97500 грн., ОСОБА_6 5 т. ячменю в сумі 13500 грн, ОСОБА_7 2 т. в сумі 13200 грн., ОСОБА_8 6 т. ячменю в сумі 144000 грн., ОСОБА_9 8 т ячменю в сумі 20800 грн., ОСОБА_10 7,6 т. ячменю в сумі 9120 грн., ОСОБА_11 9,5 т. ячменю в сумі 22800 грн., ОСОБА_12 4 т. соняшнику в сумі 28000 грн., ОСОБА_13 4 т. соняшнику в сумі 28000 гнр., ОСОБА_14 2,25 т. соняшнику в сумі 18000 грн., ОСОБА_15 2,25 т. соняшнику в сумі 18000 грн., ОСОБА_16 2,55 т. соняшнику в сумі 16065 грн., ОСОБА_17 1 т. соняшнику в сумі 7000 грн. та ОСОБА_18 1 т соняшнику в сумі 7000 грн.
При закупівлі вказаних вище товарно-матеріальних цінностей позивач не вів обліку доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, оскільки не надав до перевірки будь-яких документів, що підтверджують придбання товарів.
З такими висновками податкового органу суд не погоджується та вважає їх безпідставними виходячи з наступного.
Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Згідно пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Згідно пп. "а" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Підпунктом 168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до п.1.2. ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Згідно з п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Підпунктом 164.1.1 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України визначено, що загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.
Таким чином, оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб підлягають оподатковувані доходи, отримані безпосередньо фізичною особою, яка має статус платника податку з доходів фізичних осіб. Податковими агентами є юридичні та фізичні особи, які від свого імені здійснюють нарахування (виплату) оподатковуваних доходів на користь фізичних осіб, які є платниками податку з доходів фізичних осіб. Під час виплати таких доходів податковий агент зобов'язаний нарахувати, утримати та сплатити (перераховувати) до бюджету податок з доходів фізичних осіб, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за рахунок платника податку.
Для висновку про виникнення у позивача обов'язків податкового агента має бути факт виплати позивачем фізичним особам, що мають статус платників податку з доходів фізичних осіб, оподатковуваних доходів.
Однак, в ході розгляду справи відповідачем не доведено факт отримання позивачем товару від фізичних осіб, висновки ґрунтуються лише на підставі протоколів співбесід. В свою чергу, у судових засіданнях судом були допитані в якості свідків ОСОБА_19, ОСОБА_11, ОСОБА_20, які зазначили, що не передавали у власність товарно-матеріальні цінності позивачу.
Отже, суд приходить до висновку, що податковий орган, говорячи про виплату фізичним особам у разі відсутності первинних документів щодо факту придбання товару, вдається лише до припущень про ймовірність здійснення позивачем таких операцій. Такі висновки не ґрунтуються на нормах податкового законодавства.
Водночас, слід відмітити, що ст. 83 Податкового кодексу України визначено вичерпний перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок.
В свою чергу, визначення об'єкта та бази оподаткування, а також розміру податку на доходи фізичних осіб, який має утримати податковий агент, повинно ґрунтуватися на відповідних підтверджуючих документах, а не лише на припущеннях щодо можливості здійснення таких операцій.
Суд при вирішенні даного спору, враховує те, що податковим органом не доведено факту придбання товару у фізичних осіб.
Згідно приписів частини 2 статті 71 КАСУ, яка регулює порядок доказування в адміністративному суді, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно обов'язок щодо доказування правомірності рішення суб'єкта владних повноважень покладається на останнього і у справах про визнання його правового акта протиправним і його скасування.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії, що полягають у проведенні перевірки, суд зазначає наступне.
Висновком про визнання протиправними і скасування рішення суд надав оцінку і діям відповідача. Дії контролюючого органу можуть бути предметом судового розгляду за умови, що порушення прав, свобод та інтересів особи є наслідком саме цих дій. В даному випадку права позивача були порушені рішеннями суб'єкта владних повноважень, тому підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача відсутні.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення в частині позовних вимог.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 94 КАС України.
Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення №0000331311 від 31.01.2017 року на суму 76306,88 грн., №0000351311 від 31.01.2017 р. на суму 7545,19 грн., №0000361311 від 31.01.2017 р. на суму 510 грн., №0000371311 від 31.01.2017 р. на суму 510 грн.
3. В іншій частині вимог відмовити.
4. Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області сплачений згідно квитанції №41 від 10.02.2017 року судовий збір в сумі 1063,74 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Суддя Є.В. Марич