01 листопада 2017 року (11 год. 30 хв.)Справа № 808/3091/17 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Державної служби України з безпеки на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області
про скасування постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу,
12 жовтня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд скасувати постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу №005296 від 12.09.2017.
Представник позивача до судового засідання надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, адміністративний позов просить задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Відповідно до поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи,ухвалу про відкриття провадження від 17 жовтня 2017 року та повістку про виклик до суду уповноважений представник відповідача отримав 20 жовтня 2017 року. Заяв про розгляд справи без його участі до суду не надходило.
Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. На підставі приписів ч.6 ст.128 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, про що складено Акт АР №0091843 від 18 серпня 2017 року.
В акті перевірки зазначено, що транспортний засіб марки IVECO, номерний знак НОМЕР_1 належить ФОП ОСОБА_1, водій ОСОБА_2 здійснює нерегулярні перевезення пасажирів Енергодар - Запоріжжя. Перевіркою встановлено порушення: у водія транспортного засобу відсутні тахошайби за 28 календарних днів, трафарет не встановленого зразку, чим порушено вимоги п. 60 Постанови КМУ № 176 та вимоги Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (зі змінами, внесеними Поправкою 1, що набула чинності 03.08.73 та Поправкою 2 від 24.04.92)(Про приєднання до ОСОБА_3 № 2819-IV від 07.09.2005) (далі - ЄУТР).
У тому числі в акті перевірки встановлені порушення, відповідальність за які передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» а саме, надання послуг з нерегулярних пасажирських перевезень без оформлення документів перелік яких визначено ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа, страховка на пасажирів, квитанція про сплату транспортних послуг, і відсутність тахокарт кількість яких передбачено ЄУТР.
Не погодившись з прийнятим Актом перевірки, позивач зазначає, що приймав участь в розгляді справи в приміщені органу державного контролю, яку просив перенести з 05.09.2017 на 12.09.2017 про порушення транспортного законодавства та стверджує, що надав всі документи зазначені в акті, а саме: протокол перевірки та адаптації транспортного засобу на транспортний засіб IVECO, номерний знак НОМЕР_1, страховка пасажирів із актом виконаних робіт, квитанція про сплату транспортних послуг та тахокарти кількість яких передбачена ЄУТР.
На підставі вказаного Акту відповідачем прийнято Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №005296 від 12 вересня 2017 року, якою до позивача застосовано штраф в розмірі 1700 грн. за порушення вимог ст.39 Закону України “Про автомобільний транспорт”, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, позивач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа 28 листопада 2003 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Відповідно до ліцензії Міністерства транспорту та зв'язку України серії АГ №593266 надає послуги з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом. В акті перевірки зазначено, що позивачем здійснюються нерегулярні перевезення пасажирів Енергодар - Запоріжжя, з приводу цього судом встановлено, що відповідно до договору на надання нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом від 18.08.2017 позивач здійснює нерегулярні пасажирські перевезення з с. Українка до Запоріжжя. Крім того, це підтверджується й інформаційним листом щодо здійснення нерегулярних перевезень пасажирів №1117/3-17, яке міститься в матеріалах справи.
Щодо порушення зазначеного в акті перевірки АР №091843 від 18 серпня 2017 року, відповідальність за які передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» а саме, надання послуг з нерегулярних пасажирських перевезень без оформлення документів перелік яких визначено ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа, страховка на пасажирів, квитанція про сплату транспортних послуг і відсутність тахокарт кількість яких передбачено ЄУТР суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є ОСОБА_3 України «Про автомобільний транспорт» (далі по тексту - ОСОБА_3). Відповідно до ст.1 Закону автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Статтею 6 Закону передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Не частіше одного разу на квартал здійснюються рейдові перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавчих і нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху. При проведенні позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, стосовно терміну проведення перевірки не інформується. Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті визначає Кабінет Міністрів України.
На виконання вимог статті 6 Закону, постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень.
Відповідно до п.4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Відповідно до п.15 Порядку під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Відповідно до п.21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
У відповідності до вимог ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для нерегулярних пасажирських перевезень:
для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Щодо відсутності документів які зазначені в акті перевірки судом встановлено наступне.
Відповідно до Договору доручення ОНВ-Р2 №35/032 на проведення обов'язкового особистого страхування пасажирів від нещасних випадків на транспорті від 20.04.2017 Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно - страхова компанія» (далі-Страховик) з однієї сторони та ОСОБА_1 (далі-Перевізник) з другої сторони уклали Договір доручення відповідно до якого Страховик доручає, а Перевізник зобов'язується вчиняти від імені та за рахунок Страховика наступні дії щодо проведення обов'язкового особистого страхування пасажирів від нещасних випадків на автомобільному транспорті. Договір доручення набуває чинності з дати його підписання Сторонами та діє протягом шести місяців, а саме з 21.04.2017 по 20.10.2017. Враховуючи вищевикладене, відповідачем неправомірно зазначено це порушення в акті перевірки, оскільки на момент проведення перевірки цей договір існував та був чинним. Крім того, позивач зазначає, що на розгляд справи про порушення транспортного законодавства він надавав всі оригінали документів. Заперечень з приводу цього відповідачем не було надано.
Щодо відсутності у позивача квитанції про сплату транспортних послуг суд вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах справи міститься квитанція про сплату транспортних послуг №123 від 18.08.2017.
Щодо порушення зазначеного в акті перевірки АР №091843 від 18 серпня 2017 року,а саме відсутні тахошайби за 28 календарних днів, трафарет не встановленого зразку, чим порушено вимоги п. 60 Постанови КМУ № 176 та вимоги ЄУТР та відсутність протоколу перевірки адаптації тахографа, що порушує норми ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" судом встановлено наступне.
Відповідно до п. 1.5. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 року № 340 тахограф - це контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ
Відповідно до п. 6.1 та 6.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 року № 340, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.
Згідно п.2.6. Інструкції ПСТ виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР періодично кожні два роки, а також у разі:
установлення або заміни тахографа;
ремонту тахографа;
зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу;
якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.
Пунктом 2.7 Інструкції встановлено, що за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.
Судом встановлено, що автомобілем марки IVECO, номерний знак НОМЕР_1 який належить позивачу, здійснювалися перевезення пасажирів відповідно до договору на надання нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом від 18.08.2017. Разом з тим, в акті перевірки зазначено: " відсутній протокол про перевірку та адаптацію тахографа", однак позивачем до матеріалів справи був наданий протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу від 11.08.2017, ідентифікаційний номер UA74-000668Е від 01.08.2017.Тобто на момент перевірки зазначений протокол був, що не підтверджує наявність правопорушення встановленого відповідачем під час перевірки.
Щодо відсутні тахокарти (в акті зазначені тахошайби) за 28 календарних днів, трафарету не встановленого зразку, слід зазначити наступне.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №385 від 24.06.2010 р., затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція).
Відповідно до п.1.2 Інструкції вона визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.
Пунктом 1.4 Інструкції тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР; технічне обслуговування тахографа - технічні операції з приведення тахографа у робочий стан відповідно до інструкції його виробника, які включають активацію, зчитування даних цифрового тахографа, періодичні перевірки, ремонт, заміну тахографа або пов'язаного з ним устаткування, адаптацію тахографа до транспортного засобу.
Відповідно до пункту 3.3. Інструкції водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:
забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);
у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Оскільки позивач здійснює нерегулярні пасажирські перевезення, а п.33 Інструкції встановлено, що водій використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом, тобто тахокарти повинні бути лише в ті дні протягом якого водій керував транспортним засобом, а ні як зазначає в акті перевірки відповідач кожного дня протягом 28 днів.
Позивачем до матеріалів справи, на підтвердження відсутності порушень були надані копії тахокарт за 04.07.2017,08.07.2017,09.07.2017,10.07.2017.11.07.2017,12.07.2017,13.07.2017,15.07.2017,17.07.2017,18.07.2017,19.07.2017,21.07.2017,22.07.201725.07.2017,26.07.2017,27.07.2017,28.07.2017,31.07.2017,04.08.2017,05.08.2017,06.08.2017,08.08.2017,09.08.2017,10.08.2017,11.08.2017,12.08.2017,13.08.2017, 17.08.2017,18.08.2017. Що спростовує факт відсутності тахокарт та наявність такого правопорушення.
Суд зазначає, що при вирішенні питання про правомірність застосування адміністративно-господарських санкцій, суд виходить із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності суб'єкта господарювання складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу, при цьому враховує, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками.
З урахуванням зазначеного, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність порушення, та якими б спростовувались обставини, на які посилається позивач. Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом не є беззаперечним доказом вчинення порушення, оскільки позивач не згоден з викладеними у ньому обставинами.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача ознак порушення передбаченого абзацу 3 ч.1 ст.60 Закону та відсутність підстав для застосування щодо нього адміністративно - господарського штрафу. у зв'язку з чим суд позовні вимоги вважає обґрунтованими та такими,що підлягають задоволенню.
В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність прийнятої постанови про застосування адміністративно - господарського штрафу.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158-163, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Скасувати постанову про накладення адміністративно - господарського штрафу №005296 від 12.09.2017.
Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок гривень 00 коп.), присудити на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.В.Конишева