02 листопада 2017 року о 16 год. 27 хв.Справа № 808/3458/16 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Лазаренка М.С.,
за участю секретаря судового засідання Філоненко Ю.М.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представників відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 15.08.2014 №0010261702.
В ході судового розгляду адміністративної справи судом здійснено процесуальне правонаступництво та замінено відповідача на Запорізьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Запорізькій області, а також залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк».
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що контролюючим органом необґрунтовано прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 9073,39 грн. Зазначає, що дійсно 29.06.2011 ПАТ «УкрСиббанк» прийнято рішення про анулювання (прощення) частини заборгованості позивача за кредитним договором №11363125000 від 23.06.2008 у загальному розмірі 43005,33 грн. Разом з тим, зазначає, що до складу анульованої (прощеної) частини заборгованості увійшли проценти у сумі 4696,29 доларів США, штрафні санкції у сумі 4659,90 грн. та заборгованість з відшкодування понесених АТ «УкрСиббанк» судових витрат в сумі 903,32 грн., які не підпадають під визначення додаткового блага наведеного в абзаці «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим у позивача відсутній обов'язок сплачувати податок з таких прощених відсотків. Позивач вважає, що суми включені контролюючим органом до розрахунку податку на доходи фізичних осіб є зобов'язанням між позивачем та банком, а не його додатковим благом яке обкладається податком на доходи фізичних осіб.
В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив. В обґрунтування заперечень зазначив, що до контролюючого органу надійшла податкова інформація, яка містила інформацію про те, що за угодами укладеними між позивачем та ПАТ «УкрСиббанк», позивачу прощенно заборгованість на загальну суму 43005,33 грн., у зв'язку з чим позивач був зобов'язаний зазначити вказану суму коштів в річній декларації, як додаткове благо, та відповідно сплатити податок на доходи фізичних осіб. У зв'язку з тим, що позивачем не було подано податкову декларацію та сплачено податок на доходи фізичних осіб в добровільному порядку, відповідачем правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.
З матеріалів справи встановлено, що в період з 25.07.2013 по 29.07.2013 відповідачем проведена невиїзна позапланова документальна перевірка фізичної особи ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, за результатами якої складено ОСОБА_2 №773/08-27-17-02-20-2541109245 від 31.07.2014 (далі - ОСОБА_2 перевірки).
Як зазначено у висновках ОСОБА_2 перевірки, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:
підпункту 164.2.17 «д» пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.3 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб за 2011 рік на суму 7122,71 грн.;
підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, підпункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем не надано до ДПІ у Комунарському районі податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2011 рік по строку 01.05.2012.
На підставі ОСОБА_2 перевірки ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя (правонаступник Запорізька ОДПІ) прийнято податкове повідомлення-рішення №0010261702 від 15.08.2014, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 9073,39 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 7122,71 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 1950,68 грн.
Позивач, не погодившись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки акту перевірки, для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованості цих висновків.
Вказані висновки обґрунтовані тим, що відповідно до наявної у контролюючого органу інформації, ОСОБА_1 у 2011 року отримав дохід у вигляді додаткового блага у сумі 43005,33 грн., наданого ПАТ «Укрсиббанк» внаслідок списання кредитної заборгованості в розмірі 43005,33 грн., яке не було відображено в податковій декларації.
Як встановлено під час розгляду справи 23 червня 2008 року між позивачем та Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є ПАТ «УкрСиббанк», укладений Догорів про надання споживчого кредиту №11363125000, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредиті кошти (кредит) в іноземній валюті, долар США, в сумі 10726,00 доларів США, а позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути кредит банку та сплатити плату за кредит на умовах договору.
23 травня 2011 року Правлінням АТ «УкрСиббанк» прийнято рішення про проведення Акції для клієнтів роздрібного бізнесу, спрямованої на погашення довгострокової простроченої заборгованості.
Відповідно до умов Акції в червні 2011 року банком було анульовано кредитну заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №11363125000, яка станом на 29.06.2011 становила:
4696,29 доларів США (з яких 4570,20 доларів США - основний борг та 126,09 доларів США - проценти) - кредитна заборгованість, що складає 37442,11 грн. по курсу НБУ станом на 29.06.2011;
4659,90 грн. - штрафні санкції;
903,32 грн. - заборгованість за відшкодування понесених АТ «УкрСиббанк» на примусове стягнення.
Отже, загальний розмір списаної (анульованої) заборгованості за кредитним договором №11363125000 ОСОБА_1 становить 43005,33 грн.
Суд зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Згідно з пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Відповідно до пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Підпунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.
Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації (підпункт «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України у редакції на час прощення (анулювання) боргу).
За змістом підпункту 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
В свою чергу, згідно підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Аналізуючи дані норми, суд дійшов висновку, що обов'язок щодо самостійної сплати сум податку з доходу фізичної особи, отриманого у вигляді анульованого (прощеного) боргу, та відображення зазначених сум у річній податковій декларації, виникає у платника податків за наявності наступних умов:
отримання платником податку додаткового блага у вигляді анульованого боргу;
ануляція боргу за самостійним рішенням кредитора, не пов'язаним з процедурою банкрутство, до закінчення строку позовної давності;
належне повідомлення платника податку-боржника про ануляцію боргу;
включення сум анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано.
Судом встановлено, що позивача було повідомлено, що анульована сума заборгованості відповідно до пп.«д» 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України є його доходом, отриманим як додаткове благо, та йому необхідно самостійно сплатити податок з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб. Зазначене повідомлення отримано ОСОБА_1 особисто, про що свідчить підпис на повідомлені.
Щодо складу анульованого (прощеного) боргу суд зазначає, що з матеріалів справи встановлено, що загальна сума анульованої заборгованості становила 43005,33 грн., а саме 4696,29 доларів США (з яких 4570,20 доларів США - основний борг та 126,09 доларів США - проценти) - кредитна заборгованість, що складає 37442,11 грн. по курсу НБУ станом на 29.06.2011; 4659,90 грн. - штрафні санкції; 903,32 грн. - заборгованість за відшкодування понесених АТ «УкрСиббанк» на примусове стягнення.
Разом з тим, на переконання суду, визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.
Відтак, суд вважає, що відсотки за користування кредитом, штрафні санкції та кошти понесені на примусове стягнення коштів, нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані за його рішенням, не є доходом платника податків в розумінні Податкового кодексу України, який підлягає оподаткуванню в порядку «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, оскільки такі зобов'язання виникають із цивільних правовідносин.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що загальна сума доходу, який підлягає оподаткуванню в порядку «д» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України становить 36436,83 грн. (борг за основним зобов'язанням), а тому саме вказану суму позивач був зобов'язаний включити до декларації та нарахувати відповідний податок з вказаної суми.
Статтею 168 ПК України врегульований порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету.
Так, відповідно до пп.168.1.3 п.168.1 згаданої статті якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.
За приписами п.179.1 ст.179 ПК України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Згідно пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.
З матеріалів справи встановлено, що позивачем не включено до загального річного оподатковуваного доходу за 2011 рік суму доходу отриманого у вигляді додаткового блага в розмірі 36436,83 грн.
Відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до п.167.1 ст.167 ПК України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.
Згідно з приписами п.123.1 ст.123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до п.120.1 ст.120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Враховуючи приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення - рішення в частині збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 7507,58 грн., в т.ч. за основним платежем 6006,06 грн. та 1501,52 грн. - штрафні санкції, а також правомірність застосування штрафної санкції в розмірі 170,00 грн. за недопечу декларації про майновий стан та доходи за 2011 рік.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Відповідно до ч.3 ст.94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158- 163, 254 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області №0010261702 від 15.08.2014 в частині збільшення ОСОБА_1 суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування за основним платежем на суму 1116,65 грн. та за штрафними санкціями - 449,16 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Присудити на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 95,12 грн. (дев'яносто п'ять гривень 12 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.С. Лазаренко