про залишення позовної заяви без руху
09 листопада 2017 року Справа № 803/1519/17
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Сорока Ю.Ю., вивчивши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Поларт-Інвест” до приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю “Поларт-Інвест” звернулося з адміністративним позовом до приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно за індексовим номером 20372018 від 06.04.2017 та індексовим номером 18690576 від 24.01.2017, скасувати державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме: реєстрацію права власності за ТзОВ “Вестконд” на будівлю цукеркового і карамельного цеху/ літер М-2/ загальною площею 3 887, 4 кв.м., що розташована за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Володимирська, 57а (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 12459908071401); спецоб'єкт (адмінкорпус)/ літер А-3/ загальною площею 1 432, 5 кв.м., що розташований за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вул. Володимирська, 57а (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1154498707101).
Позовну заяву подано без додержання вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 зазначеного Закону встановлено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: немайнового характеру, який подано, зокрема, юридичною особою - ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2017 рік” з 01 січня 2017 року установлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб - 1 600 грн.
Водночас відповідно до частини третьої статті 6 Закону №3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Враховуючи, що позивачем як юридичною особою заявлено дві вимоги немайнового характеру (а саме: про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно за індексовим номером 20372018 від 06.04.2017 та індексовим номером 18690576 від 24.01.2017, кожне з яких є самостійним предметом оскарження, та зобов'язання вчинити дії, яка є взаємопов'язаною з першими двома вимогами), тому повинні бути оплачені судовим збором в розмірі 3 200 грн. (1 600 грн. х 2 = 3 200 грн.).
Як вбачається із долученого позивачем платіжного доручення №0.0.887122844.1 від 07.11.2017, судовий збір сплачено в розмірі 1 600 грн.
Зважаючи на те, що позивач сплатив судовий збір в меншому розмірі, ніж визначено чинним законодавством, тому позивачу необхідно доплатити судовий збір у сумі 1 600 грн. (3 200 грн. - 1 600 грн. = 1 600 грн.)
Частиною четвертою статті 106 КАС України передбачено, що позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Однак, в матеріалах справи відсутній документ (довіреність, наказ), що підтверджує повноваження директора Товариства з обмеженою відповідальністю “Поларт-Інвест” ОСОБА_2 на підпис позовної заяви.
Крім того, відповідно до пункту 5 частини першої статті 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно із частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про результати узагальнення практики застосування адміністративними судами першої інстанції глав 1 - 4 розділу III Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду та вирішення адміністративних справ” від 29 вересня 2016 року №14 зазначено, що з вимог Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що суд, оцінюючи обставини, що перешкоджали особі у здійсненні права на своєчасне оскарження відповідних дій, бездіяльності та рішень органів владних повноважень (або його посадових, службових осіб) у публічно-правових відносинах, повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених особою доводів. Так, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини повинні бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Системний аналіз зазначених вище положень Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави дійти висновку про те, що у позовній заяві позивач повинен обґрунтувати дотримання ним строку звернення до суду з адміністративним позовом, вказавши, коли саме він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів оскаржуваними діями, бездіяльністю чи рішеннями органів владних повноважень, а у випадку подання адміністративного позову після закінчення строків, установлених законом - вказати поважні причини, одночасно подавши на їх підтвердження відповідні та належні докази та письмове клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Як вбачається з тексту позовної заяви, спір між позивачем та приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_1 виник з приводу рішень останнього про державну реєстрацію за ТзОВ “Вестконд” речових прав на нерухоме майно за індексовим номером 20372018 від 06.04.2017 та індексовим номером 18690576 від 24.01.2017.
Проте, адміністративний позов поданий позивачем лише 08 листопада 2017 року, що підтверджується відбитком штемпеля Волинського окружного адміністративного суду, тобто після закінчення шестимісячного строку.
При цьому, в порушення вимог пунктів 4, 5 частини першої, частини другої статті 106 КАС України, у позовній заяві не обґрунтовано дотримання строку звернення до суду з цим адміністративним позовом, а саме не зазначено, коли останньому стало відомо про державну реєстрацію за ТзОВ “Вестконд” речових прав на нерухоме майно за індексовим номером 20372018 від 06.04.2017 та індексовим номером 18690576 від 24.01.2017, а також не приєднано будь-яких доказів на підтвердження даних обставин, що позбавляє суддю можливості виконати вимоги частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто з'ясувати, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом, або чи є підстави для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними в разі подання адміністративного позову з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду.
Згідно із частиною 1 статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 106 КАС України, її слід залишити без руху, надавши позивачу строк, достатній для усунення недоліків - до 24 листопада 2017 року. Позивачу у цей строк слід усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом надання суду доказів сплати судового збору в розмірі 1 600 грн. (оригіналу платіжного документа), документа, що підтверджує право ОСОБА_2 на підпис позовної заяви, а також докази того, коли саме він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів оскаржуваними діями, бездіяльністю чи рішеннями органів владних повноважень.
Керуючись статтею 108 КАС України, суддя
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Поларт-Інвест” до приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, зобов'язання вчинити дії, залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків до 24 листопада 2017 року.
Роз'яснити позивачеві, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 254 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя Ю.Ю. Сорока