м. Вінниця
26 жовтня 2017 р. Справа № 802/2099/16-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Мультян М.Б.,
за участі секретаря судового засідання: Краєвської І.В.
позивача: ОСОБА_1
представників сторін:
позивача: ОСОБА_2
відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, Головного управління ДФС у Вінницькій області
про: визнання протиправними та скасування рішень
До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась ОСОБА_1 до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що не погоджується з рішенням начальника Головного управління ДФС у Вінницькій області від 03 листопада 2016 року № 664/ц/02-32-10-01 про результати розгляду скарги, податковим повідомленням-рішенням Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області № НОМЕР_1 від 18 жовтня 2016 року та з рішенням № НОМЕР_2 від 18 жовтня 2016 року про застосування штрафних санкцій, вважає їх протиправними та просить скасувати.
У судовому засіданні позивач та представник позивача заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили позов задовольнити посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог та просили відмовити у задоволенні адміністративного позову з урахуванням поданих заперечень.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
26 вересня 2016 року Вінницькою ОСОБА_5 у Вінницькій області на підставі п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року, п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких актів України щодо податкової реформи" № 71-VIІ від 28 грудня 2012 року, Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2664-VI від 08 липня 2010 року, наказу Вінницької ОДПІ № 1079 від 02 вересня 2016 року, згідно повідомлення щодо отримання відомостей з Єдиного державного реєстру щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за № 21740060002028153 від 21 вересня 2015 року головним державним ревізором-інспектором контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб Вінницькою ОДПІ ОСОБА_4 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2013 року по 21 вересня 2015 року правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01 січня 2011 року по 21 вересня 2015 року валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2013 року по 21 вересня 2015 року.
За результатами перевірки складено акт № 992/1305/НОМЕР_3 від 26 вересня 2016 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків за період з 01 січня 2013 року по 21 вересня 2015 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 21 вересня 2015 року, висновками якого встановлено порушення п. 4 ч. 2 ст. 6, ч. 8 ст. 9 Закону України Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2664-VI від 08 липня 2010 року в результаті несвоєчасного подання звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2014, 2015 рік; порушення п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49, п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року не подано декларацію про майновий стан і доходи за 2013, 2014 та за 2015 рік.
18 жовтня 2016 року Вінницькою ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 510 грн. та рішення № НОМЕР_2 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в сумі 340 грн. 00 коп.
Не погоджуючись з винесеним рішенням № НОМЕР_2 ОСОБА_1 оскаржила його до Головного управління ДФС у Вінницькій області.
Рішенням ГУ ДФС у Вінницькій області № 664/ц/02-32-10-01 від 03 листопада 2016 року скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення, а рішенням № НОМЕР_2 - без змін.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд враховує таке.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Фізична особа - підприємець - фізична особа, яка реалізує свою здатність до праці шляхом самостійної, на власний ризик діяльності з метою отримання прибутку.
Статтею 16 Податкового кодексу України визначено повний перелік обов'язків платників податків, зокрема, платник податків зобов'язаний стати на облік у контролюючих органах, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати та подавати декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори, тощо.
Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_1 з періоду реєстрації підприємницької діяльності не подавалась звітність до Вінницької ОДПІ.
Фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Відповідно п.п. 49.18.5, п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, визначено, що податкові декларації крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Відповідно до п. 120.1 ст.120 Кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Перевіркою щодо дотримання встановленого порядку подання до контролюючих органів податкових декларацій про майновий стан і доходи встановлено, що ОСОБА_1 не подано податкові декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік (граничний строк подання 10.02.2014 р.), за 2014 рік (граничний строк подання 09.02.2015 р.), за 2015 рік (граничний строк подання 09.02.2016 р) відтак, 18 жовтня 2016 року Вінницькою ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 510 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку, що податковим органом правомірно винесено податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 510 грн.
Щодо позовної вимоги скасувати рішення № НОМЕР_2 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в сумі 340 грн. 00 коп., суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 67 Кодексу та статті 5 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464) зняття з обліку у контролюючих органах фізичних осіб - підприємців здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
При цьому, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.
Порядок зняття з обліку фізичних осіб - підприємців визначений п.п. 6 п. 11.22 розділу XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 року за № 1562/20300 (зі змінами).
Дата зняття з обліку фізичної особи - підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є така фізична особа.
Після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.
Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності.
Відповідно до абзаців другого та третього пункту 177.11 статті 177 Кодексу фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Форма декларації та порядок її заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 року № 859 "Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи", який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 року за № 1298/27743.
Фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою (ч. 8 ст. 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (зі змінами).
Загальні правила подання звітності визначені Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905 (далі - Порядок № 435).
Відповідно до п. 8 розділу III Порядку № 435, у разі припинення діяльності фізичної особи - підприємця, така особа зобов'язана подати сама за себе звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі - звіт) із зазначенням типу форми "ліквідаційна", де останнім звітним періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Останнім періодом, за який необхідно сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.
Термін сплати зобов'язань, визначених фізичною особою - підприємцем у звіті з позначкою "ліквідаційний", настає в день подання такого звіту, відповідно єдиний внесок необхідно сплатити до дати подання звіту включно.
Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону № 2464 у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем.
Зняття з обліку фізичної особи як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюється відповідно до пункту 1 статті 5 Закону № 2464 після проведення передбачених законодавством перевірок платника та проведення остаточного розрахунку.
З огляду на зазначене, після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності та зобов'язана забезпечити остаточні розрахунки з податків та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від провадження підприємницької діяльності.
Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Відповідно до п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, органом доходів і зборів здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно прийнято рішення № НОМЕР_2 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в сумі 340 грн. 00 коп.
Щодо позовної вимоги скасувати рішення начальника Головного управління ДФС у Вінницькій області від 03 листопада 2016 року № 664/ц/02-32-10-01 про результати розгляду скарги, суд зазначає наступне.
Відповідно до "Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації", затвердженого наказом Міністерства юстиції України №34/5 від 12 квітня 2005 року, нормативно-правовим актом визнається - офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має не персоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.
Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта, якому вони адресовані.
Рішення начальника Головного управління ДФС у Вінницькій області від 03 листопада 2016 року № 664/ц/02-32-10-01 про результати розгляду скарги не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору.
Рішення начальника про розгляд скарги не створює жодних правових наслідків для суб'єкта господарювання, не змінює стану його суб'єктивних прав.
Відтак, позовна вимога скасувати рішення начальника Головного управління ДФС у Вінницькій області від 03 листопада 2016 року № 664/ц/02-32-10-01 про результати розгляду скарги задоволенню не підлягає.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що податкове повідомлення-рішення та рішення, як акти індивідуальної дії несуть правові наслідки для суб'єкта господарювання, мають вплив на його права та обов'язки, які і є предметом оскарження у даній адміністративній справі.
Враховуючи відсутність судових витрат у цій адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Мультян Марина Бондівна