28 липня 2016 р. Справа № 804/3739/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гончарової І.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просить суд:
- стягнути суму податкового боргу з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь державного бюджету податковий борг по орендній платі з фізичних осіб в розмірі 97290,02 грн. (р/р 33215815700023, код бюджетної класифікації 18010900, УДКС України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу, код ЄДРПОУ 38031632, банк одержувача УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012).
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач має податковий борг по орендній платі з фізичних осіб в розмірі 97290,02 грн., який утворився внаслідок несплати узгодженого податкового зобов'язання, визначеного податковою декларацією. Відповідачем сума податкового боргу у добровільному порядку не сплачена, у зв'язку із чим позивач змушений звернутись до суду.
Представник позивача в судове засідання не прибув, до суду надав клопотання про здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження.
Відповідач в судове засідання не з'явився, до суду надав клопотання про здійснення розгляду справи без участі представника в порядку письмово провадження, також вказав, що адміністративний позов визнає у повному обсязі.
На підставі частини 6 статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши письмові докази по справі та проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 12.10.2012р. виконавчим комітетом Криворізькою міською радою (РНОКПП НОМЕР_1) та перебуває на обліку як платник податків в Криворізькій південній ОДПІ.
23.02.2015 року відповідачем на адресу Криворізької південної ОДПІ було направлено податкову декларацію з плати за землю, якою задекларовано орендну плату за 2015 рік у розмірі 133554,91 грн.
Сума задекларовано грошового зобов'язання з земельного податку відповідачем не сплачена та сума податкового боргу, з урахуванням суми пені нарахованої у зв'язку з відсутністю погашення узгодженого грошового зобов'язання, складає 97290,02 грн.
23.02.2015 року відповідачем на адресу Криворізької південної ОДПІ було направлено податкову декларацію з плати за землю за 2015 рік, якою визначено розмір орендної плати - 133554,91 грн., у тому числі: січень - листопад по 11129,58 грн. щомісяця, грудень - 11129,53 грн.
По терміну сплати 30.054.2015 р. - 30.01.2016 р. самостійно визначена сума податкового зобов'язання у розмірі 97290,02 грн. відповідачем не сплачена.
Згідно з пунктом 36.1, пункту 36.2 статті 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
У відповідності до п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до статті 269.1 ПК України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі.
Згідно пункту 285.1 статті 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
У відповідності до п.286.2 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Згідно п.287.3 ст.287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до норм статті 59 ПК України позивачем 06.11.2015 року сформовано податкову вимогу форми «Ф» № 615-23 про обов'язок відповідача сплатити податковий борг за узгодженим грошовим зобов'язанням у розмірі 63901,33 грн..
Доказів оскарження податкової вимоги форми «Ф» № 615-23 від 06.11.2015 року відповідачем не надано.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Відповідно до пункту 60.6 статті 60 ПК України, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).
При досліджені матеріалів справи, судом встановлено, що на день розгляду справи судом, відповідачем податковий борг на загальну суму 97290,02 грн. - не сплачено.
Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлений законом.
Відповідно до статті 16.1.4 ПК України, платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків у встановлені законом терміни.
Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно з пунктом 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
На підставі викладеного, враховуючи визнання відповідачем адміністративного позову, суд приходить до висновку, що вимоги Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути суму податкового боргу з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь державного бюджету податковий борг по орендній платі з фізичних осіб в розмірі 97290,02 грн. (р/р 33215815700023, код бюджетної класифікації 18010900, УДКС України в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу, код ЄДРПОУ 38031632, банк одержувача УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012).
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_2