Справа № 761/1549/17
Провадження № 2-а/761/576/2017
02 жовтня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Рибака М.А.,
за участю секретаря Яриновської Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Чернігівської митниці ДФС України та Інспектора УБМП Чернігівської митниці ДФС України Москаленко Сергія Анатолійовича про скасування постанов та визнання дій незаконними, -
Позивач ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернувся до Шевченківського районного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (далі по тексту - Відповідач-1), Чернігівської митниці ДФС України (далі по тексту - Відповідач-2) та Інспектора УБМП Чернігівської митниці ДФС України Москаленко Сергія Анатолійовича (далі по тексту - Відповідач-3) про скасування постанов та визнання дій незаконними.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 28 грудня 2016 року на адресу позивача надійшла постанова ДФС України від 19.12.2016 року згідно якої постанову Чернігівської митниці ДФС від 17.11.2016 року у справі про порушення митних правил №0613/10203/16 залишено без змін, а скаргу ОСОБА_1 без задоволення. Вказану постанову Державної фіскальної служби України від 19.12.2016 року та постанову Чернігівської митниці ДФС від 17.11.2016 року про порушення митних правил №0613/10203/16 вважає незаконною та необґрунтованою.
Посилаючись на викладене, позивач просив суд скасувати постанову Державної фіскальної служби України від 19.12.2016 року; скасувати постанову у справі про порушення митних правил №0613/10203/16 від 17.11.2016 року та закрити провадження у справі; визнати незаконними дії інспектора Київської обласної митниці Кірієнко Вячеслава Михайловича зі складання протоколу у справі про порушення митних правил №0807/125170000/12 від 26.11.2012 року; визнати незаконними дії Інспектора УБМП Чернігівської митниці ДФС Москаленка Сергія Анатолійовича зі складання протоколу про порушення митних правил №0613/10203/16 від 02.11.2016 року.
В судове засідання та його представник не з'явилися, позивач подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.
Представник відповідача-1 Державної фіскальної служби України в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник відповідача-2 Чернігівської митниці ДФС України в судовому засідання проти задоволення позову заперечувала з підстав зазначених в запереченнях та просила суд відмовити у його задоволенні.
Відповідач-3 Москаленко Сергій Анатолійович в судове засідання не з'явився, до суду надав заперечення, відповідно до яких проти задоволення позову заперечував, просив суд відмовити у задоволення позову та розглядати справу у його відсутність.
Вислухавши пояснення сторін, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Судом встановлено, що головним державним інспектором УБМП Чернігівської митниці ДФС Москаленко Сергієм Анатолійовичем було складено 02 листопада 2016 року протокол про порушення митних правил №0613/10203/16 (а.с. 15-18), в якому зафіксовано, що 02.11.2016 року о 18 год. 30 хв. в зону митного контролю автомобільного пункту пропуску «Нові Яриловичі», Чернігівської митниці ДФС в напрямку «виїзд з України» заїхав вантажний автомобіль «DASMLERCHRISLER» з причепом д.р.н. НОМЕР_1/НОМЕР_2, під керуванням громадянина України ОСОБА_4, який перевозив вантаж «Промислово виготовлений тютюн» у кількості 108 місяць, вагою 9046,1 кг. Брутто, вартістю 56 548,8 дол. США. Відправником даного вантажу було ПАТ «А/Т ТЮТЮНОВА КОМПАНІЯ «В.А.Т.-ПРИЛУКИ», а одержувачем - ВАТ ГРОДНЕНСЬКА ТЮТЮНОВА ФАБРИКА «НЄМАН».
Крім того, у протоколі зазначено, що під час проведення митних формальностей було встановлено, що товар «Промислово виготовлений тютюн», оформлений 26.10.2016 року у митному режимі «Експорт» за ЕВМД №102040000/2016/035529 від 26.10.2016 Чернігівською митницею ДФС, переміщувався на транспортному засобі НОМЕР_3/НОМЕР_2 водієм гр. ОСОБА_1 та за якою визначено строк доставки вантажу до 31.11.2016 року включно.
Поряд з цим, зі змісту протоколу вбачається, що у своєму поясненні ОСОБА_4 вказав, що 02.11.2016 року він згідно розпорядження директора ТОВ «Васт-Транс» у зв'язку з поломкою, зробив заміну тягача НОМЕР_3 на НОМЕР_4 та поміняв водія ОСОБА_1, якій повідомив, що звертався у Чернігівську митницю ДФС з проханням продовжити термін доставки вантажу у зв'язку з відсутністю дозволів АСМАП до Республіки Білорусь.
З огляду на викладене у протоколі зафіксовано, що зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 2 ст. 470 МК України, а розгляд справи відбудеться 17 листопада 2016 року о 11 год. 00 хв. за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, 6.
За результатами розгляду справи про порушення митних правил №0613/10203/16 заступником начальника Чернігівської митниці ДФС прийнято постанову від 17.11.2016 року (а.с. 11-14), якою: ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 2 ст. 470 МК України; накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 3400,0 грн.
За наслідками адміністративного оскарження даної постанови ДФС України 19 грудня 2016 року винесено постанову (а.с. 6-9), якою постанову Чернігівської митниці ДФС від 17.11.2016 року в справі про порушення митних правил №0613/10203/16 залишено без змін. А скаргу ОСОБА_1 без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Згідно ч. 3 ст. 321 Митного кодексу у разі вивезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення за межі митної території України митний контроль розпочинається з моменту пред'явлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення для митного оформлення та їх декларування в установленому цим Кодексом порядку.
Приписи ч. 6 ст. 96 МК України визначають, що при вивезенні за межі митної території України товарів, поміщених у митні режими експорту, реекспорту, тимчасового вивезення, переробки за межами митної території, положення цієї глави застосовуються з моменту початку переміщення зазначених товарів з органу доходів і зборів відправлення і до моменту пред'явлення їх органу доходів і зборів призначення.
Строки транзитних перевезень передбачено у статті 95 Митного кодексу України та встановлюються для автомобільного транспорту - 10 діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 Митного кодексу України до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).
Згідно ч. 1 ст. 192 МК України якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.
У ч. 1 ст. 460 Митного кодексу закріплено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Приписи п. 2 розділу VIII затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.05.2012 року № 657 Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму (далі - Порядок №657) визначають, що: документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили; обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.
У п. 3 розділу VIII Порядку №657 закріплено, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.
Відповідно до п. 5 розділу VIII Порядку №657 якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.
З наведеного випливає, що у разі дії обставин непереборної сили особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів, що перебувають під митним контролем, повинна звернутися до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.
Крім того, відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 53 Закону України «Про автомобільний транспорт» при виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення. Тобто, обов'язок зі своєчасного забезпечення отримання дозволу іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення, покладено на резидента України, який здійснює таке перевезення.
Разом з тим, чинним законодавством не передбачено, що відсутність або несвоєчасне отримання такого дозволу є підставою для продовження строків пред'явлення товарів, що перебувають під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення. Крім того, наведена обставина не є обставиною непереборної сили у розумінні як приписів МК України, так і положень Порядку №657.
Відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
Поняття адміністративного правопорушення відображено у ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративне правопорушення та передбачає протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч. 2 ст. 470 Митного кодексу України вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, особою, яка протягом року притягалася до відповідальності за вчинення такого правопорушення, а так само перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби більше ніж на одну добу, але не більше ніж на десять діб - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приписи п. 37 ч. 1 ст. 4 МК України визначають, що перевізник - особа, яка здійснює перевезення товарів через митний кордон України та/або між органами доходів і зборів на території України або є відповідальною за такі перевезення.
Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 530 МК України законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а постанови центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - судом у зв'язку з поданням адміністративного позову або в порядку контролю.
Перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Таким чином, відповідно до ст. 162 КАС України, діючи в межах наданих адміністративному суду повноважень, проаналізувавши наведені позивачем доводи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 70, 71, 159-163, 167, 171-2 КАС України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Чернігівської митниці ДФС України та Інспектора УБМП Чернігівської митниці ДФС України Москаленко Сергія Анатолійовича про скасування постанов та визнання дій незаконними - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою суду за наслідками апеляційного провадження.
СУДДЯ М.А. РИБАК