Провадження № 2-а/760/1730/17
В спhfві № 760/11106/17
03 листопада 2017 року Солом»янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Шереметьєвої Л.А.
за участю секретаря- Хілюк І.О., Чеботаренка А.П.
представника позивача- ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил, суд
В червні 2017 року позивачка звернулася до суду і просить визнати протиправною та скасувати постанову Київської міської митниці ДФС у спаві про порушення митних правил № 0246/10000/17 від 22 червня 2017 ркоу, якою вона була притягнута до адміністративної відповідальнюості за ст.485 МК України до штрафу в розмірі 47 164, 20 гр.
Посилається в позові на те, що 27 березня в зоні дії Київської міської митниці ДФС автомобільним транспортом був доставлений вантаж: іграшки з комібанованих матеріалів на інфрачервоному та радіокеурванні з частинами до них.
Нею, як декларантом, була подана митна декларація типу « ІМ 40 ДЕ» № UА100110/2017/132642.
Разом з митною декларацією нею було подано товаросупровідні документи на твоар, якими вона керувалася при визначенні коду УКТ ЗЕД, та які всі без виключення підтверджують, що імпортований товар є іграшками, а не камерами:
-предметом поставки за зовнішньоекономічним контрактом № 1-ЕН від 17 червня 2013 року є ігри, а не камери;
-в інвойсі № SM161124 від 20 оютого 2017 року в розділі найменування зазначено «квадрокоптер іграшковий з камерою» з різними артикулами, але не камери;
-декларацію про відповідність, якою підтверджено, що дані квадрокоптери іграшкові з камерами були перевірені на відповідність « Технічному регламенту безпечності іграшок»;
-лист виробника поставлених товарів, який підтвердив, що квадракоптери з камерами - це іграшки, а камери виконують лише допоміжну функцію;
-висновок Служби безпеки України, яким підтверджено, що що дані іграшки не відносяться до товарів подвіного використання, а використовуються як іграшки;
-з наданих виробником Технічних характеристик камер, згідно з якими вони є вмонтованими іграшками та не можуть використовуватися окремо.
Не дивлячись на це, Київською міською митницею ДФС було прийнято рішення про визначення іншого коду товару, ніж нею зазнаечно.
Вважаючи притягнення її до адмінінстративної відповідальності незаконним, просить задовльнити позов.
Представник відповідача в судовому засіданні проти з позову заперечувала, однак будь-яких доказів в обгрунутвання заперечень правильності оскаржуваної постанови, не надала.
В подальшому після оголошеної перерви представник відповідача в судове засіданні не з»явився, належним чином повідомлена про час розгляду справи, про причину неявки суд до відома не поставила.
Виходячи з цього, на підставі ч.4 ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглядати справу в її відсутності.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивачки, виходячи з анступного.
Судом встановлено, що позивач є декларантом ТОВ»АТ Дистриб»юшін».
27 березня 2017 року позивачкою, як декларантом, було подано до відділу митного оформлення митного поста «Столичний» Київської міської митниці ДФС митну декларацію типу « ІМ 40 ДЕ» № UА100110/2017/132642.
З метою митного оформлення в режимі електронного декларування позивачкою було задекларовано іграшки: гелікоптери іграшкові та квадракоптери іграшкові, акумулятори для квадракоптерів та інші запчастини до іграшок.
Разом з митною декларацію були подані документи, які підтверджують, що предметом декларування убли саме іграшки: зовнішньоекономічний контракт № 1-ЕН від 17 червня 2013 року, предметом поставки якого є ігри, інвойс № SM161124 від 20 оютого 2017 року, в розділі якого «найменування» зазначено «квадрокоптер іграшковий з камерою» з різними артикулами, декларацію про відповідність, якою підтверджено, що дані квадрокоптери іграшкові з камерами були перевірені на відповідність « Технічному регламенту безпечності іграшок», лист виробника поставлених товарів, який підтвердив, що квадракоптери з камерами - це іграшки, а камери виконують лише допоміжну функцію, висновок Служби безпеки України, яким підтверджено, що поставлений товар не є товаром подвійного використання.
Відповідно в графі 32 митної декларації зазначено дані про вантаж, а в графі 33 вказано код товару УКТЗЕД 9503007900, на який відповідно до Закону України «Про митний тариф» встановлена ставка ввізного мита у розмірі 0%, ПДВ-20%.
Під час митного контролю правильності класифікації товару виникли суперечності між позивачкою, як декларантом, та представником митниці, яким було визнаечно код УКТЗЕД 852801900 зі ставкою ввізного мита 10 %, ПДВ- 20%.
Тобто, у розумінні ч. 5 ст. 69 МК України спвір між сторонами з приводу тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребувало додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень, виник складний випадок класифікації товару.
Відповідно до пункту 11 Розділу ІІІ Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 650, у разі виникнення складного випадку класифікації товару ПМО або митним постом готується запит до ВМП у паперовому або електронному вигляді.
28 березня 2017 року відділом митного посту «Столичний» Київської міської митниці ДФС було прийято рішення № КТ- UA 100110-0197-2017.
В зв»язку зі зміною УКТ ЗЕД товару в митній декларації відносно позивачки був складений протокол про порушення митних правил №0246/10000/17 за ознаками порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України.
Постановою заступника начальника Київської міської митниці ДФС від 22 червня 2017 року позивачка була визнана винною у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст.485 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 47 164, 20 гр.
/ а.с. 58 - 66 /
Відповідно до ч.1 ст.529 МК України постанова митниці про порушення митних правил може бути оскаржена, зокрема, до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому КАС України.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (в тому числі актів індивідуальної дії).
Стаття 485 МК України передбачає відповідальність саме за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Так, в постанові від 22 червня 2017 року зазначається, що декларантом ОСОБА_2 були вчинені дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх для визначення коду твоару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, що вплинуло на величину платежів, якими відповідно до законодавства України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту.
З точки зору митного законодавства безпосереднім об'єктом порушення митних правил є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.
Суб'єктивна сторона правопорушення передбачає наявність прямого умислу, тобто винний чітко розуміє та усвідомлює обставини та характер незаконного переміщення товарів через митний кордон України і прагне їх ввезти чи вивезти з території України з порушенням встановленого порядку митного контролю.
У статті 485 МК України не міститься такої умови для застосування санкцій до особи, як неправильне застосування коду товару в митній декларації, чи неправильне визначення коду товару.
А отже, в розумінні ст. 485 МК України невірне декларування коду товару за УКТ ЗЕД не є порушенням митних правил.
Згідно ч.2 ст.69 МК України органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
Здійснення такого контрою є прямим обов'язком відповідача, в той час як застосування штрафних санкцій за порушення, пов'язані з неправильною класифікацією товарів, можливе лише при поданні декларантом неправдивих відомостей, підроблених документів чи подання документів не в повному обсязі.
Крім того, ч.6 ст. 69 МК України імперативно встановлено, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.
Позивачкою були виконани вимоги ч.8 ст. 257, ч.1 ст. 266 МК України та заявлено в митній декларації повні відомості, що давали змогу митниці ідентифікувати та класифікувати товар, а також всі документи, необхідні для митного оформлення та для здійснення митницею контролю правильності класифікації товару.
Код товару за УКТ ЗЕД був задекларований позивачкою з урахуванням наявних відомостей про товар, які зазначені в товаросупровідних документах, в тому числі і в інвойсі від від 20 лютого 2017 року, зовнішньоекономічному контракті, листі поставщика товару та технічних характеристиках товару.
На ці ж документи посилається відповідач у протоколі про порушення митних правил та постанві у спарві про порушення митних парвил, зазначаючи при цьому, що поданий позивачкою до пояснень лист виробника товарів та експортна декларація до митного оформлення не подавалися .
Прийняте відповідачем рішення про код УКТ ЗЕД товару було здійснено на підставі поданих позивачкою документів, що відображено в оскаржуваній постанові, та не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про відсутність в діях позивачки об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, та безпосередньо прямого умислу на досягнення визначеної статтею мети.
Крім того, частиною 4 ст. 3 МК України передбачено, що у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків підприємств і громадян, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України або здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, чи прав та обов'язків посадових осіб митних органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь таких підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.
Законодавством встановлено, що адміністративне стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано не інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені Митним кодексом України та іншими законами України.
Зазначене кореспондується із нормами ст. 62 Конституції України, відповідно до ч. 3 якої обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, в тому числі, відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, при цьому права громадян не можуть бути скасовані.
За правилами ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Заперечуючи проти позову, представник відповідача в судовому засіданні не довів, що діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Таким чином, зважаючи на обставини справи, досліджені в судовому засіданні докази та системний аналіз положень діючого законодавства України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню виходячи з підстав викладених вище.
Керуючись ст.ст.19, 62 Конституції Украни, ст.ст. 3, 69, 257, 266, 529, 531, 485, 495 Митного кодексу України, ст.ст. 9,11, 69-71, 86, 158-163 КАС України, суд
Адмінінстративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Київської міської митниці ДФС у справі про порушення митних правил № 0246/10000/17 від 22 червня 2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 485 Митного кодексу України у вигляді штрафу в розмірі 47 164, 20 гр.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя: Л.А.Шереметьєва