02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/14438/17
провадження № 2-п/753/237/17
"23" жовтня 2017 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ДАНИЛЕНКА В.В.
при секретарі ПАСЬКО І.В.
розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 червня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів
ОСОБА_1(далі по тексту - ОСОБА_1, заявник, відповідач) звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
Обґрунтовуючи викладені у заяві обставини, зокрема поважність причини неприбуття до суду на розгляд справи, заявник посилалася на те, що не був повідомлений про розгляд справи, а також на наявність обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
В судовому засіданні заявника підтримав заяву про перегляд заочного рішення, вважав її обґрунтованою та просив скасувати дане рішення суду. Позивач, у свою чергу, вказала, що рішення є законним, та те, що до заяви не додано доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, заслухавши пояснення заявника та позивача, суд дійшов до наступних висновків.
29 червня 2017 року Дарницьким районним судом м. Києва було ухвалено заочне рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, за яким частково задоволено позовні вимоги та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 2 000 гривень щомісячно, з 07.03.2017 року до повноліття дитини, а також стягнуто судові витрати на користь держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 232 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи №753/4359/17 (провадження №2/753/3750/17), відповідач - ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судових повісток на адресу його місця реєстрації, зокрема, АДРЕСА_1, які були повернуті до суду «за закінченням терміну зберігання», що у відповідності до позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеній в ухвалі від 05 серпня 2015 року у справі №753/17762/13 (№6-15425св15), свідчить про належне повідомлення судом в силу вимог ч. 5 ст. 74 ЦПК України.
Водночас, частиною третьою статті 27 ЦПК України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
Водночас, за правовим аналізом наведеної ч. 1 ст. 232 ЦПК України іншою підставою за встановлення якої заочне рішення підлягає скасуванню, є наявність доказів, на які посилається заявник, і вони мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Однак, у своїй заяві та в судовому засіданні відповідач вказуючи на наявність таких доказів і можливість їх доведення жодних доказів на підтвердження своїх тверджень не додав, натомість зазначене спростовується наявними у матеріалах справи документами, а відтак суд вважає, що заява про перегляд заочного рішення є необґрунтованою, тому підстави для застосування ст. 232 ЦПК України відсутні.
За змістом ч. 3 ст. 231 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.
Виходячи з вищевикладеного та керуючись стст. 231, 232 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 29 червня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів після проголошення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
СУДДЯ: ДАНИЛЕНКО В.В.