Справа № 703/1607/17
2-а/703/125/17
26 жовтня 2017 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Опалинської О.П.
при секретарі судових засідань ОСОБА_1
позивача ОСОБА_2
представника позивача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши в залі суду в м. Сміла в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Північного офісу Держаудитслужби Управління північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
встановив:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Північного офісу Держаудитслужби Управління північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 13 травня 2017 року заступник начальника управління - начальник відділу організаційної роботи Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області ОСОБА_5 розглянувши акт ревізії від 14 березня 2017 року №06-31/16, протокол про адміністративне правопорушення від 12 травня 2017 року №23-70/2017 виніс постанову про визнання його винним у порушенні законодавства з фінансових питань та наклав штраф в розмірі 153 гривні. Вважаючи вказану постанову незаконною звернувся до суду з адміністративним позовом та просить скасувати постанову Управління північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області від 13 травня 2017 року про визнання його винним у порушенні законодавства з фінансових питань та накладення на нього штрафу в розмірі 153 гривні та закрити провадження по справі.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та пояснив, що відповідно до наказу №08 К від 3 червня 2014 року він був призначений на посаду директора КП «ВодГео» 4 червня 2014 року, а звільнений з посади згідно наказу 21-К від 20 листопада 2014 року. Таким чином баланс та звіт про фінансові результати в кінці 2014 року, як того вимагає Закон, він не підписував, оскільки на підприємстві не працював, а тому просив скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення в сумі 153 гривні. Зазначив, що про розгляд справи про адміністративне правопорушення його повідомлено не було та позбавлено можливості скористатися правовою допомогою адвоката. Крім того, зауважив, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності винесена з порушенням строків передбачених ст. 38 КУпАП.
Представник позивача просив задовольнити позов посилаючись на те, що ні в протоколі, ні в постанові не зазначено за який саме звітний період вчинено адміністративне правопорушення, що унеможливлює визначити строк притягнення ОСОБА_2 до відповідальності. Зазначив, що позивач був призначений на посаду директора 4 червня 2014 року, а звільнений з посади 20 листопада 2014 року, таким чином звіт про фінансові результати в кінці 2014 року він не підписував, оскільки на підприємстві не працював. Крім того, зазначив, що постанова про притягнення ОСОБА_2 винесена з порушенням строків накладення адміністративного стягнення.
Представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що під час проведення ревізії фінансово-господарської діяльності КП «ВодГео» було встановлено порушення законодавства з фінансових питань, допущених, зокрема, позивачем, а саме, підписання первинних документів з недостовірно відображеними в них даними за період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2015 року та встановлено зайве нарахування та виплату доплати за суміщення професій працівникам підприємства, які не передбачені штатним розписом на загальну суму 3518,77 гривень, що призвело до внесення недостовірних даних у Звіт форми №1 «Баланс» та у Звіт форми №2 «Звіт про фінансові результати». Вищевказане порушення здійснено в період перебування позивача на посаді директора з 4 червня 2014 року по 20 листопада 2014 року. Зазначив, що позивач був повідомлений про день, час та місце розгляду справи та у протоколі висловив прохання розглядати справу без його участі. Крім того, вважає, що постанова про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності винесена відповідно до вимог ст. 38 КУпАП, оскільки правопорушення, здійснене позивачем, є триваючим.
Суд, вислухавши учасників процесу, позивача, представника позивача, представника відповідача, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вважає, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.
Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з наказу від 3 червня 2014 року ОСОБА_2 призначений на посаду директора КП «ВодГео» з 4 червня 2014 року (а.с. 9).
Згідно наказу №21-К від 20 листопада 2014 року ОСОБА_2 звільнений з посади директора підприємства на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП за угодою сторін (а.с 10).
В період з 13 грудня 2016 року по 06 березня 2017 року головним державним фінансовим інспектором Олійник С.В. проведено ревізію фінансово - господарської діяльності комунального підприємства «ВодГео», щодо використання коштів субвенції, наданої у 2015 році з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення/, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2015 року (а.с.24-26).
За результатами вищевказаної перевірки головним державним фінансовим інспектором Олійник С.В. складено акт №06-31/16 від 14 березня 2017 року, до якого внесені виявлені порушення (а.с.24-26).
Відповідно до порушень, виявлених в ході проведення вищевказаної ревізії, стосовно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення №23-70/2017 від 12 травня 2017 року, згідно фабули якого, останній працюючи на посаді директора КП «ВодГео» вніс недостовірні дані у Звіт форми №1 «Баланс» (Звіт про фінансовий стан), у Звіт форми №2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) у рядку 2505 «Витрати на оплату праці» чим допущено ведення бухгалтерського обліку з порушенням встановленого порядку в результаті чого виявлено зайве нарахування та виплату за суміщенням професій працівникам підприємства, які не передбачені штатним розписом на загальну суму 3518,77 гривень (а.с. 4).
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 164-2 КУпАП приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності, неподання фінансової звітності, несвоєчасне або неякісне проведення інвентарізацій грошових коштів і матеріальних цінностей, несвоєчасне подання на розгляд, погодження або затвердження річного фінансового плану підприємства державного сектору економіки та звіту про його виконання, перешкоджання працівникам органу державного фінансового контролю у проведенні ревізій та перевірок, невжиття заходів по відшкодуванню з винних осіб збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» від 16 липня 1999 року №996 бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» від 16 липня 1999 року №996 звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 вищевказаного закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з ч. 8 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» від 16 липня 1999 року №996 відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Враховуючи, що баланс підприємства складається станом на кінець останнього дня кварталу, суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що ним не підписувався баланс та звіт про фінасові результати в кінці 2014 року, вказані на спростування його вини у вчиненному адміністративному правопорушенні.
Відповідно розділу ІІІ наказу Державної аудиторської служби України №168 від 1 грудня 2016 року орган державного фінансового контролю (уповноважена посадова особа) повідомляє особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду порушеної стосовно неї справи про адміністративне правопорушення.
Повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення оформляється листом на бланку органу державного фінансового контролю, підписується уповноваженою посадовою особою та надсилається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається під розписку.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа може бути розглянута лише у випадках, коли є дані про своєчасне її повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Останнім пунктом протоколу про адміністративне правопорушення №23-70/2017 від 12 травня 2017 року, головним державним фінансовим інспектором Олійник С.В. зазначено, що справа буде розглянута за адресою: вул. Смілянська, 120/1, к.409, м. Черкаси, 13 травня 2017 року о 11 годині (а.с.27 - зворот).
12 травня 2017 року ОСОБА_2 - позивач по справі, ознайомився з протоколом про адміністративне правопорушення №23-70/2017 від 12 травня 2017 року та отримав його копію, що підтверджується власноручно виконаними ним підписами в зазначеному протоколі (а.с.27-зворот).
Крім того, вищевказаний протокол не містить будь-яких заперечень від ОСОБА_2 щодо його складання, дати, часу та місця його розгляду, чи клопотань про відкладення його розгляду.
Таким чином, оскільки вказаний протокол містить дату, час та місце його розгляду та його копію отримала особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку, що Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області дотримані вимоги чинного законодавства щодо повідомлення ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду зазначеного протоколу.
Відтак, суд не приймає доводи позивача про недотримання відповідачем вимог чинного законодавства щодо повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 234-1 КУпАП справи про адміністративні правопорушення передбачені, зокрема ст. 164-2 КУпАП розглядають органи державного фінансового контролю.
13 травня 2017 року за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення №23-70/2017 від 12 травня 2017 року заступником начальника управління - начальника відділу організаційної роботи Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області ОСОБА_5, винесено постанову №23-64/2017 про накладення адміністративного стягнення, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 153 гривні (а.с. 3).
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-2 КУпАП, відтак заступник начальника управління - начальник відділу організаційної роботи Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області ОСОБА_5 виносячи постанову про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення в в частині визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-2 КУпАП діяв у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Разом з тим, суд не погоджується з доводами відповідача щодо накладення на ОСОБА_2 стягнення у вигляді штрафу в розмірі 153 гривні.
Так, відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення ревізією проведено перевірку за період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2015 року, за результатами якої складено акт від 14 березня 2017 року №06-31/16, правопорушення вчинено позивачем за період з 4 червня 2014 року по 20 листопада 2014 року.
Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 02 серпня 2013 року № 6802-0-4-13/11 зазначено, що КпАП не містить визначення поняття "триваюче" правопорушення. Проте в теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його неповністю чи неналежним чином.
Аналізуючи зазначену норму, суд приходить до висновку, що триваючим адміністративним правопорушенням є правопорушення, яке почалося з якоїсь активної дії чи бездіяльності та здійснювалося безперервно до моменту його виявлення.
В ході проведення судового розгляду адміністративної справи встановлено, що адміністративне правопорушення, за вчинення якого на ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності, розпочалося 04 червня 2014 року, а закінчено - 20 листопада 2014 року.
Таким чином, адміністративне правопорушення за вчинення якого ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності має чіткий проміжок його вчинення та момент його закінчення.
Оскільки, адміністративне правопорушення, за вчинення якого ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності, не продовжувалося на момент його виявлення та не припинено внаслідок його виявлення, відтак таке, на думку суду, не може вважатися триваючим.
Відповідно до ч.1 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення.
Згідно п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставини закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Оскільки, з моменту вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення до моменту винесення постанови про накладення на нього адміністративного стягнення минуло більше ніж два місяці, відтак провадження за вчинене ним адміністративне правопорушення повинно було закрито в зв'язку з закінченням строків, накладення адміністративного стягнення.
Таким чином, судом встановлено, що заступником начальника управління - начальника відділу організаційної роботи Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області ОСОБА_5, під час винесення постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 невірно трактовані норми ч.1 ст.38 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача, а саме, скасування постанови Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області від 13 травня 2017 року з підстав передбачених п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а саме, закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 19, 46 Конституції України, ст.ст. 2, 8, 18, 69, 70, 71, 79, 86, 94, 158-163, 186, 256 КАС України, ст.ст. 38, 164-2, 280 КУпАП, ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» від 16 липня 1999 року №996, наказу Державної аудиторської служби України №168 від 1 грудня 2016 року, листа Міністерства юстиції України від 02 серпня 2013 року № 6802-0-4-13/11, -
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Північного офісу Держаудитслужби Управління північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити частково.
Скасувати постанову Управління північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області від 13 травня 2017 року про визнання ОСОБА_2 винним у порушенні законодавства з фінансових питань та накладення на нього штрафу в сумі 153 гривні 00 копійок з підстав закінчення на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення передбачений ст. 38 КУпАП.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі напротязі десяти днів з дня її отримання апеляційної скарги через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О.П.Опалинська