Справа № 700/697/17
Провадження № 1-кп/700/95/17
09 листопада 2017 р. Лисянський районний суд Черкаської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Лисянка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12.09.2017 року № 12017250200000312 за обвинуваченням -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, жителя АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, освіта середня, пенсіонер, одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не судимий, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20 серпня 2017 року в обідній час з метою збагачення, шляхом вільного доступу, зайшов на територію домоволодіння ОСОБА_5 , що знаходиться по вулиці базарна в с.Почапинці, Лисянського району, Черкаської області (кадастровий номер 7122885200010000025), де умисно, таємно, з корисливих мотивів, за допомогою власної бензопили порізав на колодки вісім колод дерев «ясен», довжиною по 3м кожна, з яких три колодки діаметром 25 см, три колодки діаметром 23 см та дві колоди діаметром 20 см, вартістю 6762 гривень згідно звіту про незалежну оцінку майна від 12.09.2017, які в подальшому за допомогою легкового автомобіля ВАЗ 21061 д.н. НОМЕР_1 в агрегаті з причепом д.н. НОМЕР_2 перевіз до місця свого проживання на АДРЕСА_1 , тим самим здійснив крадіжку, чим завдав матеріальних збитків потерпілій ОСОБА_5 на вказану суму.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Потерпіла ОСОБА_5 , у судове засідання не з'явилася, однак подала заяву від 01.11.2017 року про розгляд справи без її участі. Міру покарання обрати на розсуд суду.
Винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні даного злочину, окрім показань самого обвинуваченого, знайшли своє повне підтвердження у показах потерпілої та матеріалах справи.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.185 КК України визнав повністю та не заперечував обставин вказаних в обвинувальному акті.
За згодою учасників судового провадження, згідно ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів у справі, оскільки вони ніким не оспорюються. При цьому з'ясовано, що учасники провадження, зокрема обвинувачений, правильно розуміє зміст визнаних ним обставин, сумнівів у добровільності та істинності позиції обвинуваченого немає, наслідки визнання цих обставин обвинуваченому роз'яснено.
Враховуючи визнання вини обвинуваченого, суд вважає його показання достатнім доказом вини в інкримінованому йому злочині і за таких обставин, вина ОСОБА_4 у вчиненому злочині передбаченого ч.1 ст.185 КК України є доведеною.
Органами досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано правильно, як таємне викрадення чужого майна, за ч.1 ст. 185 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відповідно до вимог ст. ст. 65-68 КК України враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості злочинів, дані про особу, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.
Згідно ст. 66 КК України обставини, які пом'якшують покарання, а саме: щирого каяття, сприяння розкриттю злочину, відсутності обставин, що обтяжують покарання, кількість викраденого, думку прокурора, даних про особу обвинуваченого.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд вважає: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Скоєний ОСОБА_4 злочин відноситься до категорії середньої тяжкості.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 р. №7, (з наступними змінами і доповненнями) «Про практику призначення судами кримінального покарання» визначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.
За місцем проживання обвинувачений характеризується позитивно. На обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
У судовому засіданні прокурор звервернувся до суду з заявою про застосування до ОСОБА_4 амністії, оскільки він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (посвідчення серії НОМЕР_3 ).
ОСОБА_4 не заперечує проти застосування амністії відносно нього, оскільки він має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, повністю визнає свою вину, вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся, відшкодував потерпілій збитки.
Відповідно до ст.85 КК України на підставі закону про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.
07 вересня 2017 року набрав чинності Закон України №1810-VIIІ від 22 грудня 2016 року «Про амністію у 2016 році».
Згідно ст.3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», рішення про застосування чи не застосування амністії приймається судом стосовно кожної особи індивідуально після ретельної перевірки матеріалів особової справи та відомостей про поведінку засудженого за час відбування покарання.
Відповідно до п. «е» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, підлягають особи, які є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи - осіб, які підпадають під дію Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та аналогічних законів інших держав - колишніх республік СРСР.
За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_4 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році», тому він підлягає звільненню від відбування основного покарання.
Суд роз'яснює обвинуваченому ОСОБА_4 наслідки застосування амністії, а саме: застосування амністії в подальшому протягом останніх десяти років до нього не може бути застосована.
Цивільних позовів у кримінальному провадженні потерпілою не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Речові докази по справі, а саме: вісім колод дерев «ясен», довжиною по 3м кожна, з яких три колодки діаметром 25 см, три колодки діаметром 23 см та дві колоди діаметром 20 см передані під розписку на зберігання, слід залишити власнику.
Керуючись ст. 85 КК України, ст. 3 Закону України "Про застосування амністії в Україні", п. «е» ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році", ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185 КК України та призначити покарання із
застосуванням до нього покарання у виді вісімдесяти годин громадських робіт.
На підставі п.«е» ч.1 ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» засудженого ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання призначеного за вироком суду від 09 листопада 2017 року.
Речові докази по справі, а саме: вісім колод дерев «ясен», довжиною по 3м кожна, з яких три колодки діаметром 25 см, три колодки діаметром 23 см та дві колоди діаметром 20 см передані під розписку на зберігання, слід залишити власнику.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Черкаської області протягом 30 днів з моменту проголошення вироку через Лисянський районний суд Черкаської області.
Копію вироку Лисянського районного суду Черкаської області негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1