ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3326/17
провадження № 2/753/3490/17
"07" листопада 2017 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Коренюк А.М.
при секретарі Ляшенко Ю.Ю,
з розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, суд -
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. Мотивуючи тим, що рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 березня 2007 року, яке набуло чинності, відповідач зобов"язаний сплачувати їй аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14 лютого 2007 року, й до досягнення дитиною повноліття. Проте, відповідачем зазначене рішення суду повністю не виконується, у зв"язку з чим утворилась заборгованість по аліментам станом на 19 лютого 2016 року у розмірі 102 498 грн. 08 коп., відповідно, розмір неустойки пені від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення за період з жовтня 2008 року по лютий 2016 року становить 186 228 грн. 60 коп., що й стало підставою звернення до суду з даним позовом.
Позивачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з тих же підстав та просила їх задовольнити: стягнути з відповідача на її користь за період з жовтня 2008 року по лютий 2016 року 186 228 грн. 60 коп. - неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Відповідач в судове засідання повторно не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлені згідно чинного законодавства належним чином - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення (а.с. 17).
Відповідно до ч.2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
За таких підстав судом відповідно до положень статті 224 ЦПК України визнано за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та за погодженням позивача.
Вислухавши пояснення позивача, його доводи та заперечення, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з»ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об»єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з урахуванням визнання відповідачем позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із наступних підстав.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені (ст. 3 ЦПК України).
За положенням ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дочкою сторін (а.с.15).
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 березня 2007 року, яке набуло чинності, відповідач зобов"язаний сплачувати позивачці аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14 лютого 2007 року, й до досягнення дитиною повноліття (а.с.11, 12).
Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Вказане рішення позивачкою звернуто до виконання (а.с.12).
Проте відповідачем зазначене рішення суду повністю не виконується, у зв"язку з чим утворилась заборгованість по аліментам станом на 19 лютого 2016 року у розмірі 102 498 грн. 08 коп., що підтверджується довідкою державного виконавця Дарницького РВ ДВС у м. Києві ГТУЮ у м. Києві від 11.07.2016 року (а.с.14).
Відповідно до частини 4 статті 195 СК України в редакції на час дії спірних правовідносин розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.
Та, як вбачається із матеріалів справи, державним виконавцем зроблений такий розрахунок, загальна заборгованість відповідача по сплаті аліментів за період з жовтня 2008 року по лютий 2016 року становить 102 489 грн. 08 коп. (а.с.14). Вказаний розрахунок є документом, на підставі якого проводяться стягнення у зазначеному розмірі.
За положеннями ст. 196 СК України в редакції на час дії спірних правовідносин при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
За роз'ясненнями, що містяться в п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК України (в редакції на час дії спірних правовідносин) умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.
За змістом ст. 196 СК України пеня нараховується не на всю суму заборгованості, а її нарахування обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.
Позивачка просить стягнути з відповідача розмір неустойки (пені) від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення за період з жовтня 2008 року по лютий 2016 року, що становить 186 228 грн. 60 коп. (а.с. 3-10).
Проте до даної вимоги суд застосовує строк позовної давності й вважає стягнути неустойку (пеню) за останні три роки, що передують зверненню до суду з позовом, а саме з лютого 2014 року по лютий 2016 року в загальній сумі 61 177 грн. 90 коп.
Вказаний розрахунок ґрунтуються на вимогах ст. 196 СК України (в редакції на час дії спірних правовідносин).
Суд вважає, що виникнення заборгованості по аліментам відбулась з наявної вини платника аліментів, який є працездатною особою, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження. Підстави, які слугували утворенню заборгованість з незалежних від нього причин, судом не встановлені.
Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення частини першої статті 88 ЦПК України. Так, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги розмір задоволених позовних вимог, суд вважає за необхідне задовольнити й понесені позивачем судові витрати (судовий збір) у співвідношенні до розміру задоволених позовних вимог - 611 грн. 77 грн. 00 коп., які підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, ст. 196 СК України, з урахуванням п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", керуючись ст.ст. 5, 6, 7, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 59, 60, 62, 64, 88, 195, 196, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 224, 293, 294 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний код платника податків - НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2 61 177 грн. 90 коп. - неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, 611 грн. 77 коп. - судового збору, а всього - 61 789 (шістдесят одна тисяча сімсот вісімдесят дев»ять) грн. 67 (шістдесят сім) коп.
За письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення до суду першої інстанції, заочне рішення може бути переглянуто судом, який постановив рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржене сторонами до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Строк, протягом якого розглядатиметься заява відповідача про перегляд заочного рішення не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Копію заочного рішенні невідкладно направити відповідачу після його проголошення рекомендованою поштою (зі зворотнім повідомленням).
Позивач вправі оскаржити заочне рішення в загальному порядку, передбаченому ЦПК України, подавши до апеляційного суду м. Києва апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня його проголошення через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя: Коренюк А.М.