ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/12580/17
провадження № 2-а/753/508/17
"08" листопада 2017 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі :
головуючого - судді Цимбал І.К.
при секретарі - Козін В.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві позовну заяву ОСОБА_2 до інспектора роти № 6 батальйону 2 УПП у м. Києві Куц Артема Юрійовича, Управління Національної поліції у м. Києві, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, посилаючись на те, що відповідач будучи суб'єктом владних повноважень неправомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та піддав адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., про що виніс відповідну постанову у справі про адміністративне правопорушення (далі - постанова). Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності стало те, що 05.07.2017 року о 09.30 год. позивач рухаючись в напрямку зеленої стрілки, ввімкнутої в додатковій секції одночасно з червоним сигналом світлофора, не надав дорогу транспортним засобам, що рухались з інших напрямків, чим порушив в. 16.9 ПДР.
В судовому засіданні позивач позов підтримав та пояснив, що вину не визнав одразу, відповідачем його вина не доведена, порушення не вчиняв. Так, рухаючись по вул. сортувальна, здійснив поворот на вул. Здолбунівськав в м. Києві на зелену стрілку світлофора, транспортних засобів не було, позаду нього рухався автомобіль патрульної поліції, які після закінчення маневру, тобто повороту на вул. Здолбунівська в м. Києві, увімкнули проблискові маячки та наказали зупинитися. Після зупинки, відповідач зазначив, що позивач не надав переваги у русі їх автомобілю патрульної поліції. Разом з тим, автомобіль патрульної поліції рухався по заду, після увімкнення спеціального сигналу на автомобілі поліції, він одразу зупинився, перешкод при повороті позивач транспортним засобам не вчиняв, у зв'язку з їх відсутністю.
Представник відповідачів пояснив, що відповідно порушення вчинене позивачем доведене. Так, позивач дійсно не надав дорогу автомобілю патрульної поліції, які рухалися із увімкненим проблисковими маячками. Взагалі необхідно було скласти протокол про вчинення позивачем аварійної ситуації, проте за відсутністю свідків такий протокол складений не був. Що стосується фіксації порушення, то відео реєстратор відсутній, а нагрудні камери порушення та обставини події не зафіксували.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідачів дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно оскаржуваної постанови позивач 05.07.2017 року о 09.30 год. рухаючись в напрямку зеленої стрілки, ввімкнутої в додатковій секції одночасно з червоним сигналом світлофора, не надав дорогу транспортним засобам, що рухались з інших напрямків, чим порушив в. 16.9 ПДР
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються і повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії, бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач, їх не спростує.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В судовому засіданні встановлено, що представник відповідача визнав, обставини зазначені позивачем в частині того, що транспортні засоби, про що зазначено у постанові насправді був автомобіль патрульної поліції, що свідчить про те, що в оскаржуваній постанові наявні недостовірні дані, щодо обставин події. Таким чином оскаржувана постанова не може вважатися належним та допустимим доказом для підтвердження вини позивача.
Крім того, представник відповідача на якого покладено обов'язок довести правомірність своїх дій, не надав доказів на підтвердження своїх заперечень, зокрема тих які викладені письмово і які різняться із наданими в судовому засіданні поясненнями представника відповідача. Більше того, представник відповідача зазначив про те, що в діях позивача мали місце ознаки складу іншого правопорушення, ніж того за яке позивача було притягнуто до адміністративно відповідальності.
Також, суд вважає, за необхідне зазначити, що беручи до уваги фабулу оскаржуваної постанови, зокрема в частині створення позивачем перешкод транспортним засобам і письмові пояснення представника відповідача в порівнянні із тими пояснення представника позивача у судовому засіданні про те, що не було очевидців події, не можна зробити висновок про те, що обставини викладені в оскаржуваній постанові є правдивими. Адже за наявності перешкод створених позивачем транспортним засобам, такі очевидці мали б бути, тим більш при виникненні аварійної ситуації і співробітники поліції зобов'язані були зафіксувати вказані події і мали б таку можливість в разі якщо б такі обставини мали місце.
Враховуючи положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також беручи до уваги висновки ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії», заява № 36673/04 рішення від 30.05.2013 року та «Кареліна про Росії», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 року, ЄСПЛ серед іншого зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготовитися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується на стороною обвинувачення, а фактично судом).
Оцінюючи належність, допустимість доказів окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не доведена вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 251, 256, 288 КУпАП, ст.ст. 6 ,7, 8, 9, 10, 14, 71, 86,159, 160, 161, 162, 163,167 КАС України, суддя,-
Позов ОСОБА_2 до інспектора роти № 6 батальйону 2 УПП у м. Києві Куц Артема Юрійовича, Управління Національної поліції у м. Києві, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі задовольнити.
Скасувати постанову інспектора роти № 6 батальйону 2 УПП у м. Києві Куц Артема Юрійовича серії БР № 884284 від 05.07.2017 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., провадження у справі закрити.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий: