Провадження № 33/793/574/17 Справа № 696/1269/15-п Головуючий по 1 інстанції ОСОБА_1
Категорія:ст. 124 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
"03" листопада 2017 р. м. Черкаси
Суддя апеляційного суду Черкаської області Биба Ю.В., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката ОСОБА_3, іншого учасника ДТП - ОСОБА_4, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Кам'янського районного суду Черкаської області від 19 вересня 2017 року щодо
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
Постановою судді Кам'янського районного суду Черкаської області від 19.09.2017 ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо нього закрито у зв'язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
З постанови суду вбачається, що ОСОБА_5 18.08.2016 близько 09 год. 20 хв. в с. Михайлівка Кам'янського району Черкаської області по вул. Героїв Майдану керував автомобілем НОМЕР_1, допустив порушення правила переїзду перехрестя встановлені п. 10.1, 10.11, 10.5 ПДР України, внаслідок чого, під час виконання маневру лівого повороту, його автомобіль опинився на смузі зустрічного руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди із зіткненням з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 порушує питання про скасування постанови суду першої інстанції через порушення норм чинного законодавства, а провадження по справі щодо нього просить закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Апелянт зазначає, що він ПДР України не порушував, а винуватцем ДТП являється ОСОБА_4, який здійснюючи поворот праворуч, на виконання вимог п. 10.4 ПДР України, мав надати перевагу в русі транспортним засобам, що рухалися справа. Зокрема, в час перебування автомобіля Fiat UNO на перехресті, не збавляючи швидкості, автомобіль Toyota Camry під керуванням ОСОБА_4, здійснюючи маневр в протилежну сторону свого напрямку руху, виїхав на зустрічну смугу по якій вже рухався автомобіль під його керуванням. На думку апелянта, в ситуації, що виникла, водій автомобіля ОСОБА_4 не виконав вимоги п. 12.3 ПДР України, згідно яких був зобов'язаний вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.
Також, вказує на порушення водієм ОСОБА_4 п.п. 2.3(б), 12.1, 12.3 ПДР України, що полягали в перевищенні останнім швидкості, не врахуванні дорожньої обстановки та стану покриття, що призвело до того, що він не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв ДТП.
Апелянт ставить під сумнів допустимість висновку спеціаліста, покладеного в основу постанови суду першої інстанції, щодо обставин ДТП, в якому зазначено що дії обох водіїв не відповідали вимогам ПДР, оскільки в ньому не надано відповідей щодо причинного зв'язку між діями водіїв та виникненням ДТП і технічної можливості уникнення зіткнення для кожного з них.
Крім того, звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення за своїм змістом не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому не зазначено свідків ДТП.
В судове засідання ОСОБА_5 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце апеляційного розгляду, що не позбавляє апеляційний суд можливості провести за його відсутності судовий розгляд по суті апеляційних вимог. Крім того, враховується, що в судовому засіданні присутній захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3.
Заслухавши міркування захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 про задоволення апеляційних вимог останнього в повному обсязі з наведених в апеляційній скарзі підстав та закриття провадження за відсутності в діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, думку потерпілого ОСОБА_4 про відсутність підстав для задоволення апеляційних вимог, перевіривши матеріали справи, і обміркувавши над доводами апеляційної скарги, вважаю, що вона до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок районного суду про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення при обставинах, наведених у постанові, ґрунтується на зібраних та досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав належну правову оцінку.
Не зважаючи на невизнання ОСОБА_5, як в суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі вини у вчиненні адміністративного правопорушення, його вина підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи про адміністравтине правопорушення, зокрема, даними:
- протоколу про адміністративне правопорушення серія АП1 № 217022 від 18.08.2015 про те, що ОСОБА_5 18.08.2016 близько 09 год. 20 хв. в с. Михайлівка Кам'янського району Черкаської області по вул. Героїв Майдану керував автомобілем НОМЕР_1, допустив порушення правила переїзду перехрестя, внаслідок чого, під час виконання маневру лівого повороту, його автомобіль опинився на смузі зустрічного руху, що призвело до ДТП із зіткненням з автомобілем НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, чим порушив п.п. 10.1, 10.11, 10.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП;
- схеми пригоди від 18.08.2015 та додаткових схем пригоди від 07.11.2016, 14.03.2017 на яких зафіксовано механізм ДТП, в тому числі розташування транспортних засобів Fiat UNO д.н.з. НОМЕР_3, Toyota Camry д.н.з. НОМЕР_4 на смузі руху в момент зіткнення;
- копій страхової справи № 05313/34/2015/96 від 18.08.2015;
- показань потерпілого ОСОБА_4 про те, що він рухався на автомобілі НОМЕР_2 від автодороги Київ-Знам'янка в с. Михайлівка по вул. Г. Майдану та, виїзджаючи на територію колгоспу, він помітив, що з перехрестя на зустріч виїхав автомобіль Fiat UNO, який рухався по зустрічній смузі, зрізуючи кут перехрестя при виконанні маневру лівого повороту, прямо йому на зустріч. Він викрутив кермо вліво та намагався уникнути зіткнення, у зв'язку з чим з'їхав на узбіччя, де і сталося зіткнення;
- висновку експерта за результатами проведення судової автотехнічної експертизи від 20.07.2017 № 437/17-23 про те, що у дорожній обстановці, водій автомобіля НОМЕР_5 ОСОБА_5 повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.5 ПДР України. У дорожній обстановці, дії водія автомобіля НОМЕР_5 ОСОБА_5 не відповідали вимогам п. 10.5 ПДР України. Показання водія ОСОБА_5 щодо розташування місця зіткнення по довжині проїзної частини - на відстані 13,6 м від електроопори, є технічно необґрунтованими. Покази водіїв ОСОБА_5 та ОСОБА_4, з технічної точки зору, не суперечать тому, що зіткнення сталося на смузі руху автомобіля НОМЕР_5. Фотографії з місця ДТП та кутове розташування слідів автомобіля НОМЕР_5 до місця зіткнення, відносно правого краю проїзної частини, свідчать про те, що при виконанні маневру лівого повороту на перехресті, автомобіль НОМЕР_5 рухався з виїздом на смугу зустрічного руху, тобто «зрізав» кут.
Аналіз наведених доказів в їх сукупності свідчить про наявність в діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а невизнання останнім в апеляційній скарзі та в суді першої інстанції своєї вини у вчиненні правопорушення за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, судом розцінюється як спроба уникнути адміністративної відповідальності за вчинене і пов'язаних з цим наслідків.
Посилання ОСОБА_5 на невідповідність складеного щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення від 18.08.2015 серії АП1 № 217022, фактичним обставинам справи та допущені порушення при його складанні, не узгоджуються з матеріалами адміністративної справи.
Так, даний протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_5, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а не зазначення в ньому свідків ДТП, на що посилається апелянт, не ставить під сумнів занесені в ньому дані, оскільки прізвища та адреси свідків зазначаються у відповідній графі протоколу лише при їх наявності. При цьому, складання протоколу в присутності свідків, при вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не є обов'язковим.
Доводи апелянта про те, що ДТП сталося з вини іншого водія - ОСОБА_4, спростовуються доказами, що містяться в матеріалах справи про адміністравтине правопорушення і вказують на те, що ДТП сталося з вини ОСОБА_5 Що стосується оцінки дій водія ОСОБА_4, то суд апеляційної інстанції позбавлений можливості їх оцінити, з огляду на те, що щодо останнього протокол про адміністративне правопорушення не складався.
Не заслуговують на увагу і твердження ОСОБА_5 щодо недопустимості висновку експерта від 20.07.2017 № 437/17-23, як доказу його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки даний висновок відповідає вимогам закону, а відсутність відповідей експерта на певні питання поставлені судом, не свідчить про його неправильність або неповноту проведення експертного дослідження, що цілком вмотивовано в дослідницькій частині експертизи.
З огляду на викладене, вважаю, що постанова судді Кам'янського районного суду Черкаської області від 19.09.2017 щодо ОСОБА_5 є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, як того просить апелянт, - відсутні.
Разом з цим, в ході апеляційного розгляду встановлено, що в описовій частині постанови Кам'янського районного суду Черкаської області від 19 вересня 2017 року допущена описка в році скоєння ДТП, однак зазначене, підлягає виправленню судом першої інстанції.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Кам'янського районного суду Черкаської області від 19 вересня 2017 року залишити без задоволення, а постанову Кам'янського районного суду Черкаської області від 19 вересня 2017 року щодо ОСОБА_5, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. В. Биба