Справа № 712/13816/17
Провадження № 1-кс/712/5966//17
про накладення арешту на майно
08 листопада 2017 року Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого Черкаського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_4 , розглянувши винесене в кримінальному провадженні № 12017251010007083 від 01.09.2017 року за ст. 290 КК України клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно,-
Слідчий СВ Черкаського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно в ході огляду місця події.
Клопотання мотивує тим, що до чергової частини Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області надійшло повідомлення про те, що 31 серпня 2017 року, в центрі діагностики автомобілів, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Лесі Українки, 21, виявлено автомобіль марки «Volvo 244», синього кольору, з д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками зварювання (підробки) агрегатів кузова.
По приїзду СОГ Черкаського ВП було проведено огляд машини в присутності двох свідків після чого його поміщено на територію охоронюваного майданчику Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, за адресою: м. Черкаси, вул. Пастерівська, 104.
По вказаному факту було відкрито кримінальне провадження № 12017251010007083 від 01.09.2017 року за ст. 290 КК України.
Так, 13 вересня 2017 року було призначено експертизу комплексного дослідження вище вказаного транспортного засобу, та згідно висновку експерта № 4/1866 від 06.10.2017 номер кузова наданому на експертизу автомобілі «Volvo 244», з д.н.з. НОМЕР_1 змінювався, методом заміни частини номерної панелі.
Слідством встановлено достатньо підстав вважати, що вказаний автомобіль марки «Volvo 244», з н.з. НОМЕР_1 являється знаряддям скоєння злочину, у зв'язку з чим, він має значення в якості речового доказу злочинної діяльності, та його необхідно було невідкладно вилучити, для подальшого збереження, дослідження та приєднання до матеріалів провадження в якості речових доказів.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Згідно до ч. 3 ст. 170 КПК України підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Таким чином в ході досудового розслідування зібраними доказами було встановлено, що вилучений автомобіль марки «Ваз 2107» д.н.з. НОМЕР_2 , що використовувався водієм ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під час скоєння кримінальних правопорушень. Викладене є прямою підставою для накладення арешту на тимчасово вилучене майно з метою забезпечення подальшого розслідування вказаного кримінального провадження.
Відповідно до вимог ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 100 КПК України речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. При цьому гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю).
Дослідивши матеріли справи та матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу, суд вважає, що дане клопотання підлягає до задоволення, оскільки з метою забезпечення кримінального провадження, забезпечення можливого цивільного позову у кримінальному провадженні, належного зберігання речових доказів та в подальшому розгляду питання про їх долю чи конфіскацію в дохід держави, а також для припинення та подальшого запобігання скоєння злочину аналогічним способом із застосуванням вищевказаного автомобіля в якості знаряддя злочину, керуючись ст.ст. п. 1 ст. 98, ч. 9 ст. 100, ч. 2 ст. 167, ч. 2 ст. 170, ст. 171 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Черкаського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Черкаській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль «Volvo 244», з н.з. НОМЕР_1 , синього кольору, який було вилучено 31.08.2017 року у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в ході огляду місця події, для подальшого повернення власнику на відповідне зберігання, при цьому попередивши його про кримінальну відповідальність згідно ч. 1 ст. 388 КК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя