Справа №705/4678/17
2/705/2228/17
про залишення позовної заяви без руху
08 листопада 2017 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Мазуренко Ю.В. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку купівлі-продажу,-
В листопаді 2017 року ОСОБА_2, діючий на підставі угоди від 18.11.2016 року, подав до Уманського міськрайонного суду Черкаської області позовну заяву до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку купівлі-продажу. В позові ставиться питання:
1.«…визнати за гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на будинок з його усіма надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: провулок Карпінського, 21 м. Умань Черкаської області, який той придбав в порядку договір купівлі-продажу житлового будинку, який був укладений 26.05.2015 року, з продавцем гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2..».
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно з положеннями ч.1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача,а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження,поштовий індекс,номер засобів зв'язку, якщо такий відомий; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів,що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.
Згідно з п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги та викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а й мають бути зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Пред'явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України, що стосується змісту позовної заяви.
Так, в позовній заяві, щодо вимог про визнання права власності на майно в порядку купівлі-продажу не чітко викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Тому порушені вимоги п. 5 ч. 2 ст. 119 ЦПК України.
Також в позовній заяві, що стосується вище вказаних позовних вимог (з врахування особливостей предмету та підстав позову) не зазначені докази, які б підтверджували відповідні обставини (документи про належність і правовий статус земельної ділянки, на якій знаходиться об'єкт нерухомості, зведений кадастровий план, кадастровий акт та план - схема відповідної земельної ділянки,підстави визначення ціни позову, тощо). Тому порушені вимоги п.6 ст. 119 ЦПК України. При цьому мова йде лише про посилання на відповідні докази в тексті позовної заяви згідно з положеннями п. 6 ст. 119 ЦПК України: « … 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування..». Що стосується безпосереднього надання доказів, то позивач може їх подати у строки відповідно до положення ст. 130 ЦПК України.
Як вбачається зі змісту позовної заяви позов подано представником позивача - адвокатом ОСОБА_2. При цьому, позов представником не підписаний взагалі ( стоїть тільки дата та печатка адвоката ОСОБА_2В.).
Також відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, наданими в п. 16 Постанови № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача.
В додатках до позовної заяви зазначено про долучення квитанції про сплату судового збору, проте, в додатках вказана квитанція відсутня, що підтверджується складеним Актом № 126 від 07.11.2017 року за підписами працівників канцелярії суду.
Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позивачем фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму (640 гривень) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму (8000 гривень).
Відповідно до ст. 121 ЦПК України позовна заява подана без додержання вимог викладених у ст.ст. 119, 120 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. 121 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, до ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку купівлі-продажу, залишити без руху до усунення недоліків, які перешкоджають розгляду позовної заяви і вирішенню справи по суті.
Встановити строк для усунення недоліків до 21 листопада 2017 року.
У разі не виконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Мазуренко