Справа № 606/2898/13-к
про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна
03 грудня 2013 року м. Теребовля
Слідчий суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області Малярчук В.В., при секретарі Чаповській Н.І, за участю прокурора Катеринюк С.Д., слідчого Войтович А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого про арешт майна,
Встановив:
Слідчий СВ Теребовлянського РВ УМВС України в Тернопільській області старший лейтенант міліції ОСОБА_1 повторно звернувся до слідчого судді Теребовлянського районного суду Тернопільської області з клопотанням про накладення арешту на автомобіль НОМЕР_1, що на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_2 жителю ІНФОРМАЦІЯ_1 б/13, Запорізької області.
Відповідно до ч.2 ст.170 КК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч.2 статті 167 КПК України. Відповідно до ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно, у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди. Відповідно до ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до вимог статті 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Слідчий СВ Теребовлянського РВ УМВС України в Тернопільській області старший лейтенант міліції ОСОБА_1 до матеріалів клоапотання не долучив інших даних, які б доводили необхідність арешту майна.
Отже, слідчий суддя вважає, що у клопотанні слідчого не доведено необхідність арешту майна, не зазначено достатніх підстав, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна, а також не наведено достатньо доказів, які свідчать про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, оскільки останньому не повідомлено про підозру, передбаченому КПК України та не затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, атому у його задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131-132, 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
Ухвалив:
У задоволенні клопотання слідчого СВ Теребовлянського РВ УМВС України в Тернопільській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 про накладення арешту на автомобіль НОМЕР_1, що на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_2 жителю ІНФОРМАЦІЯ_1 б/13, Запорізької області, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Теребовлянський районний суд протягом п'яти днів з дня оголошення .
Слідчий суддя : В.В.Малярчук