Головуючий у 1 інстанції - Тимофєєва Г.Л.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
07 листопада 2017 року справа №227/2524/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:
Головуючого судді: Васильєвої І.А.
Суддів: Компанієць І.Д.
ОСОБА_2
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15 вересня 2017 року по справі № 227/2524/17 за позовом ОСОБА_3 до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
10 серпня 2017 року ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3С.) звернулась до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з адміністративним позовом до Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач, Добропільське ОУПФУ) з вимогами про визнання протиправними та скасування рішення про призупинення (припинення виплати пенсії), зобов'язання виплатити пенсію з вересня 2016 року по березень 2017 року та в подальшому нараховувати пенсійні виплати (арк. справи 1-6).
Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15 вересня 2017 року вказаний адміністративний позов задоволений частково, визнано неправомірною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу пенсії з 01 жовтня 2016 року по 31 березня 2017 року включно та зобов'язано нарахувати та виплатити призначену позивачу пенсію за період з 01 жовтня 2016 року по 31 березня 2017 року включно (арк. справи 44-48).
Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач (далі - апелянт) звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в доводах якої зазначив, що підставою для припинення виплати пенсії позивачу в рамках постанови КМУ № 365 від 08 червня 2016 року було рішення комісії про призначення (відновлення) соціальних виплат ВПО при виконкомі Добропільської міської ради від 09.09.2016 року № 11, яким скасовано дію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Наведене рішення у встановленому законом порядку відповідачем не оскаржувалось, з огляду на що відсутні підстави поновлення для виплати пенсії.
На підставі викладеного апелянт просив суд задовольнити апеляційну скаргу, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог (арк. справи 52-54).
Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Позивач просив проводити розгляд справи за його відсутності, відповідач до судового засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином, тому у відповідності до статті 197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції та не є спірним між сторонами, ОСОБА_3, 02 грудня 1950 року є пенсіонером, що підтверджується копією пенсійного посвідчення від 04.05.2008 року № НОМЕР_1 (арк. справи 8), з 01 березня 2016 року після передання електронної пенсійної справи стала на облік в Добропільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як внутрішньо переміщена особа з тимчасово окупованої території, де до 30 вересня 2016 року отримувала пенсію, проте з 01 жовтня 2016 року по 31 березня 2017 року нарахування та виплату позивачеві пенсії було припинено відповідачем у зв'язку з наявністю рішення комісії про призначення (відновлення) соціальних виплат ВПО при виконкомі Добропільської міської ради від 09.09.2016 року № 11, яким скасовано дію її довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, та поновлено виплату тільки з 01 квітня 2017 року (арк. справи 10)
Таким чином спірним питанням даної справи є правомірність дій відповідача стосовно припинення виплати пенсії позивачу з 01 жовтня 2016 року по 31 березня 2017 року з посиланням на наявність рішення УПСЗН та вимоги постанови КМУ № 365 від 08 червня 2016 року.
З приводу викладеного колегія суддів звертає увагу, що право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-VI.
Частиною 1 статті 47 вказаного Закону встановлено, що пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством, зокрема в інших випадках, передбачених частиною 1 статті 49 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому підстави для припинення виплати пенсії передбачені частиною першою статті 49 вказаного закону та включають таки випадки для припинення пенсії:
- якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
- у разі смерті пенсіонера;
- у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
- в інших випадках, передбачених законом.
Будь яких інших підстав для припинення виплати пенсії законом не передбачено, а тому колегією суддів не приймаються посилання відповідача як підставу для припинення виплати пенсії у період з 01 жовтня 2016 року по 31 березня 2017 року на скасування довідки внутрішньо переміщено особи, оскільки по-перше, таке рішення УПСЗН не є передбаченою законом підставою для припинення виплати пенсії, а постанова КМУ № 365 не є законом, а є підзаконними нормативно-правовими актами, які мають нижчу юридичну силу, що значно звужує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем, а тому, з огляду на те, що пенсійні виплати проводилися з 01.03.2016 року по 30.09.2016 року та з 01.04.2017 року по теперішній час (арк. справи 28), судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що право позивача на отримання пенсії було порушено саме з 01 жовтня 2016 року по 31 березня 2017 року.
Крім цього відповідно до статті 8 ОСОБА_4 України, ОСОБА_4 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_4 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_4 України є нормами прямої дії.
Статтею 24 ОСОБА_4 України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення: створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ст. 49 ОСОБА_4 України).
При цьому пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» № 8 від 13 червня 2007 року роз'яснено, що відповідно до статей 8 та 22 ОСОБА_4 України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених ОСОБА_4 України і чинними законами прав і свобод. Суди при визначенні юридичної сили законів та інших нормативно-правових актів щодо їх діяльності повинні керуватися ОСОБА_4 України як актом прямої дії.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції погоджується з висновками постанови суду першої інстанції про визнання неправомірною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу пенсії з 01 жовтня 2016 року по 31 березня 2017 року включно та зобов'язання нарахувати та виплатити призначену йому пенсію за період з 01 жовтня 2016 року по 31 березня 2017 року включно, що відповідно до вимог статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15 вересня 2017 року по справі № 227/2524/17, - залишити без задоволення.
Постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15 вересня 2017 року по справі № 227/2524/17, - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя І.А. Васильєва
Судді І.Д. Компанієць
ОСОБА_2