01 листопада 2017 рокусправа № 804/3901/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.
суддів: Білак С.В. Шальєвої В.А.
за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.
За участю представників:
Позивача - ОСОБА_1 ( довіреність від 20.09.2017 року)
Відповідача - ОСОБА_2 ( довіреність від 22.08.2017 року № 1483/10)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 р.
у справі № 804/3901/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет"
до Дніпропетровської митниці ДФС
про коригування митної вартості товару та скасування картки відмовив прийнятті митної декларації,-
Товариство з обмеженою відповідальністю “АТБ-Маркет” звернулося з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 03.02.2017 року №110100001/2017/200007/1 та скасування картки відмови Дніпропетровської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.02.2017 року №110100001/2017/00047.
Позовні вимоги позивач обґрунтував наступним. Товариством відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту придбано товар: посуд столовий з фарфору, що має покриття - глазурування без домішок дорогоцінних металів. Для декларування товару товариством 30.01.2017 року подано до митного органу митну декларацію № 110100001/2017/201897,в якій заявлено до митного оформлення товар за ціною договору 17 752,10 доларів США. На підтвердження заявленої ціни товару до декларації були надані зовнішньоекономічний контракт з додатковими угодами, специфікація, транспортні документи, договір страхування, заява на страхування. Без наявних на те підстав відповідач протиправно запитав у декларанта додаткові документи на підтвердження митної вартості товару. Проте, відповідачем безпідставно не взято до уваги подані позивачем документи, а визначено митну вартість товару за резервним (шостим) методом на рівні 1,3000 дол. США за кг. При цьому, в оскаржуваному рішенні не обґрунтовано неможливість застосування інших методів визначення митної вартості. Всі необхідні документи для визначення вартості транспортування товару наявні у підприємства та надані під час митного оформлення товару. Позивач вважає, що рішення та картка відмови протиправні, ТОВ“АТБ-Маркет”як декларантом були надані усі необхідні документи для ідентифікації та визначення вартісних показників товару та підтвердження розміру ціни, сплаченої за товар, для здійснення митної оцінки товару саме за методом №1, сумніви ж відповідача щодо задекларованої ціни товару, а відтак і розміру митних платежів, безпідставні.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 року позов задоволено: скасовано рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 03.02.2017 року №110100001/2017/200007/1 та скасовано картку відмови Дніпропетровської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.02.2017 року №110100001/2017/00047.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та вказуючи, що рішення прийнято без дотримання норм матеріального і процесуального права, Дніпропетровська митниця ДФС звернулася з апеляційною скаргою, в якій відповідач просив скасувати рішення першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що під час перевірки митної декларації № 110100001/2017/201897 та документів, долучених до декларації, митним органом здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В результаті чого було встановлено, що подані документи не підтверджують вартість витрат на перевезення товару до митної території України, яка є складовою митної вартості товару. Заявка на перевезення товару не відповідає додатку до договору, оскільки не містить переліку послуг з перевезення та інформації про них. Крім того, в заявці не вказана загальна вартість послуг експедитора. Такі суттєві розбіжності не дають можливості обрахувати транспортні витрати, які є невід'ємною частиною митної вартості товару. Враховуючи, що декларант відмовився надавати додаткові документи, рішення про коригування митної вартості товарів від 03.02.2017 року №110100001/2017/200007/1 та картка відмови від 03.02.2017 року № 110100001/2017/00047 цілком обґрунтовані, підстави для задоволення позову відсутні.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу Товариство з твердженнями митниці не погоджується та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просить суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.
В судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги.
Під час апеляційного перегляду справи встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю “АТБ-Маркет” та CHANGSHA JOYHWARE CO.,LTD укладено контракт на поставку продукції № 2664-СJ/СН-1 від 16.06.2014 року. Згідно контракту найменування, ціна та кількість товару, що поставляється, узгоджується сторонами в Специфікаціях, які підписуються на кожну окрему поставку та є невід'ємною частиною контракту.
Між Товариством та продавцем (CHANGSHA JOYHWARE CO.,LTD) підписано додаткові угоди до контракту від 13.06.2016 року, 15.08.2016 року, 30.08.2016 року; специфікацію № 4 від 19.12.2016 року до контракту, якою визначено опис та ціна товару.
На виконання вимог вказаного контракту позивач отримав товар, а саме: тарілка19 см, оздоблення малюнком, зображення в асортименті (арт. 0333BAV) 19 560 штук; тарілка24 см, оздоблення малюнком, зображення в асортименті (арт. 0334BAV) 10 788 штук; Салатник 15 см.( арт. 0335BAV).
Митна вартість товару була визначена позивачем за ціною контракту (метод №1), тобто 1,0975 дол.США за кг.
Разом з митною декларацією форми МД-2 № 110100001/2017/201897 від 30.01.2017 року позивачем подані:
- зовнішньоекономічний контракт № 2664-СJ/СН-1 від 16.06.2014 р. та додаткові угоди до контракту;
- специфікацію № 4 від 19.12.2016 р.;
- рахунок-фактуру (інвойс) від 19.12.2016 р. № 161219;
- міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 28.01.2017 р. № 3564;
- коносамент від 23.12.2016 р. № D0116120806;
- договір транспортного експедирування від 19.02.2013 р. № 2121;
- рахунок від 30.01.2017 р. № 47/17 на оплату морського перевезення (фрахту) за межами території України;
- рахунок від 30.01.2017 р. № 47/17 на оплату транспортно-експедиційних послуг по території України;
- генеральний договір добровільного страхування вантажів від 01.02.2016 р. № 1г6д;
- заяву на страхування від 06.01.2-17 р. № 1879.
Підприємством до митного органу подано додаткові документи:
- доповнення № 1 та № 2 до договору транспортного експедирування № 2121;
- заявку на перевезення вантажу № 14970/53663 від 23.12.2016 р.;
- повідомлення про дату відвантаження товару від 09.12.2016 р.;
- сертифікат про походження товару № 17С4403А1865/00026 від 19.01.2017 р.;
- інвойс (проформа) № 160828 від 01.12.2016 р.;
- прас-лист від 01.12.2016 р.;
- лист від страхової компанії № 5-17 від 02.02.2017 р.;
- експертний висновок ТТП № ГО-297/1 від 02.02.2017 р.;
- переклад коносамента від 23.12.2016 р. № D0116120806;
- додаткову угоду № 6 від 30.08.2016 р. до контракту;
- переклад сертифіката походження товару.
Митницею проаналізовано інформацію, що містилась у товаросупровідних документах, наданих до митного оформлення за митною декларацією та в електронному вигляді повідомлено позивача, що відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту необхідно подати додаткові документи, що підтверджують митну вартість товару.
03 лютого 2017 року митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 110100001/2017/200007/1, яким митну вартість імпортованого товару визначено за шостим методом (за ціною 1,30 дол. США за кг) та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.02.2017 року №110100001/2017/00047.
В графі 33 рішення про коригування митної вартості зазначено наступні зауваження щодо поданого декларантом пакету документів: відповідно до умов контракту від 16.06.2014 року №2664- СJ/СН-1 товар поставляється на комерційних умовах поставки FOB DACHANBAY,Китай. З урахуванням положень статті 58 Митного кодексу та умов поставки (FOB), визначених зовнішньоекономічним контрактом, проведено перевірку повноти включення транспортної складової до заявленої декларантом митної вартості товару. Договором транспортного експедирування від 19.02.2013 року №2121 передбачено наявність Заявки на перевезення вантажу. Серед документів , наданих до митного оформлення, відсутні доповнення до договору та заявка. Крім того, митниця вказала на потребу додатково надати сертифікати про походження товару та митну декларацію країни відправлення, письмове повідомлення продавця про дату відвантаження.
Отже, підставою для коригування митної вартості є результат митного контролю яким визначено що документи митного оформлення не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.
Інші наведені відповідачем під час судового розгляду зауваження до спірного митного оформлення зафіксовані у Графі 33 оскаржуваного рішення, колегією суддів до уваги не беруться оскільки декларація країни відправлення не входить до визначеного статтею 53 Митного Кодексу України переліку обов'язкових документів, повідомлення про дату відвантаження товару від 09.12.2016 року та сертифікат про походження товару № 17С4403А1865/00026 від 19.01.2017 року додатково були надані позивачем на адресу митниці.
Вважаючи зазначене рішення митного органу та картку відмови протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив із протиправності оскаржуваних картки відмови та рішення про коригування митної вартості товару як таких, що прийняті за наявності факту надання декларантом відповідачеві достовірних відомостей про визначення митної вартості за ціною угоди, які базувалися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню.
Колегія суддів, виходячи з меж апеляційного перегляду, погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з частиною третьою статті 53 Митного Кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).
При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Наведені приписи законодавства з питань митної справи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Судом першої інстанції, із посиланням на докази, досліджені під час судового розгляду справи, встановлено, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України.
При цьому, подані документи, копії яких наявні у справі, містять усі необхідні відомості, необхідні для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом.
За змістом частини другої статті 55 Митного Кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598«Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», зареєстрованого Міністерством юстиції України 01 червня 2012 року за № 883/21195, визначено, що митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Між тим, в оскаржуваному рішенні відповідач не вказав конкретні обставини, які викликали у митного орану відповідні сумніви, не спростував числові значення складових митної вартості імпортованого товару.
Крім того, умови FOB («FREE ON BOARD») правил INCOTERRMS, 2010 - означають, що продавець поставляє товар на борт судна, номінованого покупцем в поіменованому порту відгрузки або забезпечує надання поставленого таким чином товару. Ризик втрати або пошкодження товару переходить, коли товар знаходиться на борту судна, і з цього моменту покупець несе всі витрати. За умовами терміна FOB на продавця покладається виконання оплатити перевезення вантажу, завантаження, розвантаження, складування та страхування товару, витрати на вказані складові включені у ціну товарів і не потребують додаткового підтвердження та коригування.
Враховуючи викладене, зважаючи на обставини, встановлені судом першої інстанції на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, колегія суддів погоджується із позицією щодо протиправності оскаржуваного рішення митниці про коригування митної вартості та відповідної картки відмови.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Правова оцінка встановлених обставин справи дана вірно, порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення судом не допущено.
Згідно зі ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2017 р. у справі № 804/3901/17 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Повний текст ухвали виготовлено 03.11.2017 року.
Головуючий: Н.А. Олефіренко
Суддя: С.В. Білак