Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
"07" листопада 2017 р. Справа № 927/851/17
Позивач: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк»,
вул. Грушевського, 1 Д, м. Київ, 01001
адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800
(адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50)
Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1,
АДРЕСА_1, 17010
про стягнення 45103грн 69 коп.
Суддя Книш Н.Ю.
від позивача: не прибув
від відповідача: не прибув
Позивачем - Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк» подано позов до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 9272,06 грн заборгованості за кредитом, 16337,50 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 19494,13 грн пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 03.03.2011 Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заяву про відкриття поточного рахунку, згідно якої відповідач приєднався до «Умов і правил надання банківських послуг», тарифів банку, що знаходяться на сайті банку http//privatbank.ua, які разом з заявкою складають Договір банківського обслуговування №б/н від 03.03.2011, що відповідачем порушуються зобов'язання по вказаному договору.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області про порушення провадження у справі від 15.09.2017 розгляд справи призначено на 27.09.2017 на 10:00.
В судове засідання 27.09.2017 прибув уповноважений представник позивача ОСОБА_2
Ухвала про порушення провадження у справі від 15.09.2017 направлена на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та яка відповідає адресі його державної реєстрації, АДРЕСА_1, 17010, повернулася до суду з відміткою відділу поштового зв'язку: «за зазначено адресою не проживає».
Ухвала про порушення провадження у справі від 15.09.2017 була повторно направлена на адресу відповідача та повернулася до суду з відміткою відділу поштового зв'язку: «за зазначено адресою не проживає».
Судом були вчинені дії щодо перевірки статусу, місця проживання відповідача , а саме пошук на офіційному сайті Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch). Згідно інформації з офіційного сайту Міністерства юстиції України за умовами пошуку код НОМЕР_1 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 12.09.2017 значиться: фізична особа-підприємець ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1; відомості про перебування у процесі припинення підприємницької діяльності, банкрутства відсутні.
27.09.2017 позивачем подано клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, яке задоволено судом.
У судовому засіданні представником позивача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості підготовки документів, витребуваних ухвалою суду від 15.09.2017. Мотивуючи заявлене клопотання представник позивача пояснив, що представнику було недостатньо часу для підготовки документів, які були витребувані ухвалою суду від 15.09.2017, оскільки ухвала була передана на виконання тільки 26.09.2017.
Суд не задовольнив усне клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи з підстав викладених в ухвалі суду від 27.09.2017. Відповідно до зазначеної ухвали розгляд справи було відкладено на 11.10.2017 о 10:00.
В судове засідання 11.10.2017 уповноважені представники позивача та відповідача не прибули.
Позивач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи протоколом судового засідання від 27.09.2017, розпискою представника позивача ОСОБА_2 та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 1400036752418, проте повноважного представника в судове засідання не направив, витребуваних ухвалою суду від 15.09.2017 та від 27.09.2017 документів не надав, явку уповноваженого представника не забезпечив.
Ухвала суду від 27.09.2017 направлена на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та яка відповідає адресі його державної реєстрації, АДРЕСА_1, 17010, повернулася до суду з відміткою відділу поштового зв'язку: «за зазначеною адресою не проживає». Крім того, суд вважає за необхідне зауважити, що на електронну адресу суду та поштою від позивача надійшло клопотання №б/н від 10.10.2017 про відкладення розгляду справи для досудового врегулювання спору.
Приймаючи до уваги клопотання позивача про відкладення розгляду справи, невиконання позивачем та відповідачем вимог суду, викладених в ухвалах від 15.09.2017 та від 27.09.2017, неподання витребуваних ухвалою суду документів, неявку представника позивача в судове засідання, що перешкоджає вирішенню спору, з метою повного та всебічного дослідження всіх обставин по даній справі, дотримання принципу змагальності сторін, суд відповідно до ухвали від 11.10.2017 відклав розгляд справи на 07.11.2017 о 10:00.
В судове засідання 07.11.2017 уповноважені представники позивача та відповідача не прибули, вимоги ухвал суду від 15.09.2017, 27.09.2017, 11.10.2017 не виконали, витребуваних документів не надали, заяви та клопотання від сторін до суду не надходили.
Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень 1400037082858, 1400037082840, проте повноважного представника в судове засідання не направив, витребуваних ухвалою суду від 11.10.2017 документів не надав, явку уповноваженого представника не забезпечив.
Ухвала суду від 11.10.2017 направлена на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та яка відповідає адресі його державної реєстрації, АДРЕСА_1, 17010, повернулася до суду з відміткою відділу поштового зв'язку: «за закінченням встановленого строку зберігання».
Розглянувши подані матеріали, суд встановив:
Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи, а в силу ч.3 ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Пунктом 4.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» також передбачено, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов: - додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання; - витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду: витребує від сторін документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору.
Ухвалами господарського суду від 15.09.2017, 27.09.2017, 11.10.2017 зобов'язано позивача надати, зокрема, для огляду оригінали документів, копії яких додані до позовної заяви та матеріалів справи; виписку з поточного рахунку відповідача за період з 21.10.2013 по дату звернення до суду; докази отримання відповідачем кредиту; докази часткової сплати відповідачем кредиту, процентів, пені; Умови та правила надання банківських послуг та наказ про їх затвердження, в редакції яка діяла на час оформлення відповідачем Заяви 03.03.2011, заявки на гарантований платіж: №490 від 21.10.2013 на суму 4300,00 грн, №508 від 16.12.2013 на суму 10000,00 грн, №527 від 24.01.2014 на суму 10000,00 грн та підтверджень від 21.10.2013 на суму 4300,00 грн, від 16.12.2013 на суму 10000,00 грн, від 24.01.2014 на суму 10000,00 грн, - з доказами внесення в подальшому до них змін та накази про затвердження таких змін і станом на теперішній час; Тарифи Банку та наказ про їх затвердження, в редакції яка діяла на час оформлення Заяви відповідача про відкриття поточного рахунку від 03.03.2011, заявки на гарантований платіж: №490 від 21.10.2013 на суму 4300,00 грн, №508 від 16.12.2013 на суму 10000,00 грн, №527 від 24.01.2014 на суму 10000,00 грн та підтверджень від 21.10.2013 на суму 4300,00 грн, від 16.12.2013 на суму 10000,00 грн, від 24.01.2014 на суму 10000,00 грн, - з доказами внесення в подальшому до них змін та накази про затвердження таких змін і станом на теперішній час; розгорнутий розрахунок пені в сумі 19494,13 грн з деталізацією окремо по кожному виду порушення відповідачем зобов'язань за договором за яке позивачем проведено нарахування пені, з чітким визначенням періоду нарахування, кількості днів прострочки, суми боргу на яку нараховується пеня, застосована ставка пені (облікова ставка НБУ) при нарахуванні пені, суми пені, дати та суми оплати пені, залишку несплаченої пені; докази повідомлення відповідача про встановлення, зміну кредитних лімітів для ФОП ОСОБА_1; мотивоване письмове пояснення з доданням документального підтвердження щодо відповідності рахунків зазначених в меморіальних ордерах №490 від 21.10.2013, №HSAV8B5SWM від 28.10.2013, №508 від 16.12.2013, №HSAV3BDZWZ від 23.12.2013, №527 від 24.01.2014, №HSAV9BLR06 від 29.01.2014 рахункам зазначеним в заявках на гарантований платіж №490 від 21.10.2013, №508 від 16.12.2013, №527 від 24.01.2014 та підтвердженнях; докази надання відповідачу ключа та пароля для отримання та надання можливості користування електронним або електронно-цифровим підписом; докази підписання сторонами, у тому числі відповідачем, договору, «Умов та правил надання банківських послуг», «Тарифів Банку» електронним або електронно-цифровим підписом; докази підписання відповідачем заявок на гарантований платіж №490 від 21.10.2013 на суму 4300,00 грн, №508 від 16.12.2013 на суму 10000,00 грн, №527 від 24.01.2014 на суму 10000,00 грн та підтверджень від 21.10.2013 на суму 4300,00 грн, від 16.12.2013 на суму 10000,00 грн, від 24.01.2014 на суму 10000,00 грн електронним цифровим підписом; відповідно до ст.22 ГПК України письмово визначити у якому розмірі, за які порушення відповідачем зобов'язань по договору та за який період позивачем нарахована та заявлена до стягнення пеня.
Крім того, ухвалами господарського суду від 15.09.2017, 27.09.2017, 11.10.2017 позивача зобов'язано забезпечити явку представника в судовому засіданні з документами, що підтверджують повноваження та посвідчують його особу.
Необхідність витребування зазначених доказів обумовлена тим, що суд позбавлений можливості всебічно та об'єктивно розглянути спір, оскільки підставою позовних вимог в поданій позовній заяві визначено борг за договором банківського обслуговування, укладеного на підставі заяви про відкриття поточного рахунку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 03.03.2011, згідно якої, за твердженням позивача, відповідач приєднався до «Умов і правил надання банківських послуг», тарифів банку, що знаходяться на сайті банку http//privatbank.ua, які разом з заявкою складають Договір банківського обслуговування №б/н від 03.03.2011. Однак до матеріалів справи позивачем надано витяг із «Умов та правил надання банківських послуг», з якого не можливо встановити дату їх прийняття (затвердження), внесення змін, та відповідно чи діяли така редакція «Умов та правил надання банківських послуг» на час виникнення спірних правовідносин сторін, що унеможливлює встановлення факту погодження сторонами розміру та умови надання, повернення грошових коштів (кредиту), а також сплати відповідачем процентів, пені. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, рахунки зазначені в меморіальних ордерах №490 від 21.10.2013, №HSAV8B5SWM від 28.10.2013, №508 від 16.12.2013, №HSAV3BDZWZ від 23.12.2013, №527 від 24.01.2014, №HSAV9BLR06 від 29.01.2014 не відповідають рахункам зазначеним в заявках на гарантований платіж №490 від 21.10.2013, №508 від 16.12.2013, №527 від 24.01.2014 та в односторонньо оформлених позивачем підтвердженнях які містять інформацію адресовану клієнту (без його ідентифікації) про майбутнє зарахування коштів на рахунок 26000060841088. Позивачем не надано доказів отримання відповідачем ключа та пароля для можливості користуватися електронним або електронно-цифровим підписом, що унеможливлює встановлення судом факту підписання відповідачем, у тому числі заявок на гарантований платіж №490 від 21.10.2013 на суму 4300,00 грн, №508 від 16.12.2013 на суму 10000,00 грн, №527 від 24.01.2014 на суму 10000,00 грн та підтверджень від 21.10.2013 на суму 4300,00 грн, від 16.12.2013 на суму 10000,00 грн, від 24.01.2014 на суму 10000,00 грн., а відповідно і отримання кредиту. Не подання позивачем витребуваних документів позбавляє суд можливості дослідити правильність проведених нарахувань заборгованості по кредиту, процентам за користування кредитом, пені за несвоєчасність виконання зобов'язань. Отже, суд, зобов'язуючи позивача надати витребувані документи, вчинив дії, які необхідні для здійснення повного і всебічного розгляду справи.
Відсутність вищевказаних документів перешкоджає встановленню фактичних обставин справи, вирішенню спору по суті. Не з'явлення в судове засідання повноважного представника позивача та не надання витребуваних судом документів перешкоджає вирішенню спору, оскільки судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Відповідно до ст.4-7 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.
В силу ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги неодноразове відкладення розгляду справи у зв'язку з неподанням сторонами витребуваних судом документів, в тому числі за клопотанням позивача для врегулювання спору та наявність достатнього часу з моменту порушення провадження у справі для зібрання, підготовки та надання суду витребуваних документів, необхідних для розгляду справи по суті, суд прийшов до висновку, що ненадання позивачем витребуваних документів перешкоджає суду встановити фактичні обставини, а саме: щодо факту отримання відповідачем кредиту та щодо правомірності та обґрунтованості вимог позивача до відповідача про стягнення заборгованості за кредитом, заборгованості по процентам за користування кредитом, пені за несвоєчасність виконання зобов'язань.
За відсутності витребуваних судом документів неможливо повно, всебічно та об'єктивно встановити всі обставини справи та правильно вирішити спір по суті.
У п.5 ч.1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не надав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу.
При цьому, суд приймає до уваги і те, що відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.
Водночас частиною першою статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.
До того ж згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Суд вважає, що неподання позивачем без поважних причин витребуваних доказів перешкоджає вирішенню спору і спрямоване на штучне затягування судового процесу, а тому суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Дії позивача щодо неявки до суду при ігноруванні вимог суду про надання необхідних для розгляду справи документів розцінюються господарським судом як зловживання процесуальними правами.
Оскільки позивачем без поважних причин не надано необхідних для розгляду справи документів і наявних у справі документів для її розгляду недостатньо та враховуючи досить тривалий час розгляду справи судом та можливість при цьому позивача надати безпосередньо або направити на адресу суду витребувані судом документи, позов підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до ч.4 ст.81 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.
Керуючись п. 5 ч.1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов залишити без розгляду.
Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутись з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку.
Суддя Н.Ю.Книш