донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
06.11.2017 справа №908/523/17
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддів: при секретарі судового засідання:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4
Представники сторін прокурор: від позивача-1: від позивача-2: від відповідача-1: від відповідача-2: ОСОБА_5 - за посвідченням; ОСОБА_6 - за довіреністю; не з'явився; ОСОБА_7 - за довіреністю; не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області
від04.10.2017 р.
у справі№ 908/523/17 (суддя: Зінченко Н.Г.)
за позовомЗаступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі: 1. Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, м. Дніпро 2. Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1), с. Дружелюбівка, Запорізька область
до відповідачів: 1. Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, м. Запоріжжя 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів», м. Запоріжжя
про визнання недійсними та скасування наказів № 8-2561/15-16сг від 12.08.2016 р. «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» та № 8-3792/15-16сг від 11.10.2016 р. «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки площею 106,6149 га кадастровий номер 2321581400:04:002:0001 в постійне користування», зобов'язання відповідача-2 повернути на користь позивача-2 земельну ділянку (кадастровий № 2321581400:04:002:0001)
Заступник прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (далі - позивач-1) та Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1) (далі - позивач-2) звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» (далі - ТОВ «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів», відповідач-2) про:
- визнання недійсним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області № 8-2561/15-16сг від 12.08.2016 р. «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою»;
- визнання недійсним та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області № 8-3792/15-16сг від 11.10.2016 р. «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки площею 106,6149 га кадастровий номер 2321581400:04:002:0001 в постійне користування»;
- зобов'язання відповідача-2 повернути на користь позивача-2 земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 106,6149 га кадастровий номер 2321581400:04:002:0001 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населених пунктів.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.03.2017 р. позовну заяву та додані до неї документи повернуто без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.04.2017 р., яка постановою Вищого господарського суду України від 29.08.2017 р. залишена без змін, вказану ухвалу суду першої інстанції скасовано, справу № 908/523/17 передано на розгляд господарського суду Запорізької області.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.10.2017 р. позов задоволено частково:
- визнано недійсним наказ ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 12.08.2016 № 8-2561/15-16сг “Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою”;
- визнано недійсним наказ ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 11.10.2016 № 8-3792/15-16сг “Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки площею 106,6149 га кадастровий номер 2321581400:04:002:0001 в постійне користування”;
- у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання ТОВ “Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів” повернути на користь Державної установи “Дружелюбівський виправний центр (№1)” земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 106,6149 га (кадастровий № 2321581400:04:002:0001) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населених пунктів відмовлено;
- стягнуто з ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області на користь прокуратури Запорізької області кошти, витрачені у 2017 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 4 800 грн. 00 коп.;
В частині задоволення позову рішення суду мотивоване доведеністю та обґрунтованістю вимог.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Запорізької області від 04.10.2017 р., відповідач-1 звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на зазначене рішення, в якій просить оскаржуване рішення суду скасувати в наступних частинах:
- щодо визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області № 8-2561/15-16-СГ від 12.08.2016 р. «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою»;
- щодо визнання недійсним наказу ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області № 8-3792/15-16-СГ від 11.10.2016 р. «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування»;
- припинити провадження у справі № 908/523/17 в частині задоволених позовних вимог, зазначених в пункті 1 резолютивної частини цієї апеляційної скарги.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права України.
Відповідач-1 вважає, що місцевим господарським судом не застосовано норму матеріального права, закріплену у п. 92 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів АРК, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою КабМіну України № 1242 від 30.11.2011 р., оскільки задовольняючи позовні вимоги позивачів суд тим самим визнав недійсними накази, які вже були відмінені, скасовані у спосіб та порядок, встановлений діючим законодавством.
ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області стверджує, що судом першої інстанції не застосовано норми ч.ч. 3, 4 ст. 142 Земельного кодексу України, які підлягали застосуванню з огляду на те, що власником спірної земельної ділянки прийнято рішення про припинення права постійного користування шляхом видання наказу № 8-4424/15-16-СШ від 15.11.2016 р., щодо якого господарським судом Запорізької області не здійснено юридичну оцінку на предмет його відповідності законодавству України.
Також, відповідач-1 посилається на необґрунтованість відмови у задоволенні клопотання відповідача-1 про припинення провадження у справі, в той час як, на думку заявника апеляційної скарги, зазначене порушення призвело до прийняття неправосудного рішення.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2017 р. для розгляду справи № 908/523/17 сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Будко Н.В., судді - Мартюхіна Н.О., Дучал Н.М.
Розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду № 2021 від 02.11.2017 р. у зв'язку з перебуванням суддів Мартюхіної Н.О., Дучал Н.М. у відрядженні на дату розгляду справи призначено повторний автоматизований розподіл справи № 908/523/17.
Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 02.11.2017 р. визначено колегію суддів у складі: головуючий - Будко Н.В., судді - Сгара Е.В., Геза Т.Д.
24.10.2017 р. через канцелярію суду апеляційної інстанції отримано відзив прокуратури Запорізької області № 05/2-1971-17 від 18.10.2017 р. на апеляційну скаргу, в якому прокурор вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та безпідставними, які не спростовують законності оскаржуваного рішення суду.
У судовому засіданні представником заявника апеляційної скарги надано до матеріалів справи додаткові письмові пояснення про те, що діючим земельним законодавством не передбачено укладення акту приймання-передачі земельної ділянки у постійне користування, тому при передачі у постійне користування відповідачу-2 земельної ділянки, яка є предметом розгляду даної справи, такий акт не складався. Посилаючись на постанови Донецького апеляційного господарського суду у справах № 908/582/17, № 908/583/17 відповідач-1 зауважує, що спірна земельна ділянка з фактичного користування позивача-2 не вибувала.
Прокурор у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив за доводами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу.
Сторони письмові відзиви на апеляційну скаргу не надали, представник позивача-1 у судовому засіданні в усній формі проти апеляційної скарги заперечив.
Представник відповідача-1 у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.
Представники позивача-2, відповідача-2 у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином.
Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 811 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 2 ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача-1, відповідача-1, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, на території с.Дружелюбівка Вільнянського району Запорізької області з 1988 року по 29.11.1999 функціонувала установа ЯЯ 310/1 УВС Запорізького облвинкому (на теперішній час - державна установа "Дружелюбівський виправний центр № 1" ).
На підставі рішення Вільнянської районної ради від 11.04.1991 № 58, установі ЯЯ 310/1 УВС Запорізького облвиконкому 24.01.1997 видано державний ОСОБА_6 серії І-ЗП № 001312 на право постійного користування 2788 га землі (в межах згідно з планом землекористування) для ведення сільського господарства. Цей державний ОСОБА_6 зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 710.
Вказаним державним актом посвідчено отримання установою ЯЯ 310/1 УВС Запорізького облвиконкому у постійне користування земельної ділянки загальною площею 2788 га для ведення сільського господарства, яка розташована на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.
Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 29.11.1999 № 165 установу ЯЯ 310/1 УВС Запорізького облвиконкому перейменовано в Дружелюбівську виправну колонію Державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області (№ 1).
Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 21.11.2004 № 219 Дружелюбівську виправну колонію (№1) перейменовано у Дружелюбівський виправний центр (№1).
Наказом Державної пенітенціарної служби України від 01.11.2011 № 480 Дружелюбівський виправний центр Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області (№1) перейменовано у Дружелюбівський виправний центр Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1).
Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.2016 № 3679/128/5 Державну установу “Дружелюбівський виправний центр управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1)” перейменовано у державну установу “Дружелюбівський виправний центр (№1)” та затверджено Положення про вказану державну установу.
Наказом Міністерства юстиції України від 16.02.2017 № 433/5 затверджено Положення про Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.
Розпорядженням голови Вільнянської районної державної адміністрації від 25.11.2003 № 630 “Про надання дозволу на виготовлення технічної документації по інвентаризації земель Дружелюбівської виправної колонії №1” Дружелюбівській виправній колонії №1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації по інвентаризації земель загальною площею 2718 га, які розташовані на території Дружелюбівської сільської ради.
Розпорядженням першого заступника голови Вільнянської районної державної адміністрації від 27.10.2005 № 765 “Про затвердження технічної документації по інвентаризації земель Дружелюбівської ВК №1”: затверджено технічну документацію по інвентаризації земель Дружелюбівської виправної колонії № 1 загальною площею 2552,0047 га, з них: сільськогосподарських угідь 2352,9046 га, в т.ч. ріллі 2095,9430 га розташовані на території Дружелюбівської сільської ради (п. 1). Надано у постійне користування Дружелюбівській виправній колонії № 1 земельну ділянку загальною площею 2552,0047 га, з них сільськогосподарських угідь 2352,9046 га, в т.ч. ріллі 2095,9430 га для функціонування виправної колонії (п. 2). Зобов'язано Дружелюбівську ВК №1 у 2-місячний термін після прийняття даного розпорядження замовити виготовлення державного акта на право постійного користування землею та зареєструвати його у встановленому законом порядку (п. 3).
Наказом від 12.08.2016р. № 8-2561/15-16-СГ “Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою” відповідно до ст.ст. 15-1, 22, 92, 123 ЗК України, ст. 14 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, Положення про ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області (затв. наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 03.03.15 № 18 (із змінами), за розглядом клопотання ТОВ “Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів” про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва вирішено:
- п. 1. Надати дозвіл ТОВ “Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів” на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування розташованої на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області (за межами населених пунктів), за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності. Орієнтовний розмір земельної ділянки 107,0000 га. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01).
- п. 2. ТОВ “Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів” подати розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на затвердження до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області.
- п. 3. ТОВ “Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів” відповідно до вимог ст. 37 Закону України “Про охорону земель” з метою здійснення контролю за динамікою родючості ґрунтів по передачі в користування виготовити агрохімічний паспорт земельної ділянки ...
Наказом від 11.10.2016р. № 8-3792/15-16-СГ “Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування” вирішено:
- п. 1. Затвердити розроблений ФОП ОСОБА_8 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування ТОВ “Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів” для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населеного пункту.
- п. 2. надати у постійне користування ТОВ “Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів” земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 106,6149 га (кадастровий № 2321581400:04:002:0001) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташовану на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населеного пункту.
- п. 3. ТОВ “Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів” приступити до використання земельної ділянки після встановлення її меж в натурі (на місцевості) та здійснення державної реєстрації права користування у суб'єкта державної реєстрації прав на нерухоме майно; земельну ділянку використовувати за цільовим призначенням ...
Згідно із доданою прокурором до позовної заяви інформаційною довідкою (за № 79735442 дата формування 07.02.2017) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна земельна ділянка з кадастровим номером 2321581400:04:002:0001 площею 106,6149 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, форма власності - державна, розмір частки: 1, власник: ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області, підстава виникнення іншого речового права - наказ про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування, серія та номер 8-3792/15-16-СГ, виданий 11.10.16, видавник: ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області; вид іншого речового права: право постійного користування земельною ділянкою; правокористувач: ТОВ “Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів”; власник: ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області; земельна ділянка площею 106,6149 га.
Таким чином, земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності площею 106,6149 га кадастровий номер 2321581400:04:002:0001 на момент її передачі відповідачем-1 у постійне користування відповідача-2 на підставі державного акта на право постійного користування землею серії І-ЗП № 001312 від 24.01.1997 р. перебувала у постійному користуванні позивача-2.
З огляду на викладене, заступник прокурора Запорізької області звернувся до господарського суду з позовною заявою, вважаючи, що накази ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області № 8-2561/15-16-СГ від 12.08.2016 р. «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», № 8-3792/15-16-СГ від 11.10.2016 р. «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування» видано з порушенням вимог земельного законодавства, перевищенням повноважень, у зв'язку з чим, на думку прокурора, підлягають визнанню судом недійсними та скасуванню, а також просить зобов'язати відповідача-2 повернути земельну ділянку площею 106,6149 га кадастровий номер 2321581400:04:002:0001 на користь позивача-2.
Як зазначалося вище, рішенням по справі позовні вимоги задоволено частково.
Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, дійшов висновку, що наведені накази ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області видано з порушенням вимог ч.5 ст. 116 Земельного кодексу України, у зв'язку з чим визнав їх недійсними та скасував. Крім того, за висновком суду, позовні вимоги в частині зобов'язання ТОВ “Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів” повернути на користь Державної установи “Дружелюбівський виправний центр (№1) земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної форми власності площею 106,6149 га (кадастровий № 2321581400:04:002:0001) задоволенню не підлягають, оскільки спірна земельна ділянка фактично не вибувала з користування позивача-2, вимоги прокурора в цій частині зводяться до необхідності відновлення державної реєстрації права на земельну ділянку за позивачем-2 та скасування державної реєстрації речового права на земельну ділянку за відповідачем-2, прокурором не надано доказів існування обставин, які унеможливлювали б використання позивачем-2 спірної земельної ділянки.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, передбачених ч. 8 ст. 122 Кодексу, у власність або користування для всіх потреб.
Таким чином, органом, уповноваженим державою розпоряджатись землями державної власності сільськогосподарського призначення на території Запорізької області станом на час виникнення спірних правовідносин є ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області (відповідач-1).
Статтею 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян чи юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішеннями органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
З огляду на викладене, з урахуванням вимог ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України та ст. 19 Конституції України, відповідач-1 зміг би розпорядитись спірною земельною ділянкою виключно після припинення у встановленому чинним законодавством порядку права постійного користування позивача-2 на неї.
Водночас, матеріали даної справи свідчать, що право постійного користування позивача-2 на спірну земельну ділянку у встановленому законом порядку на момент видання відповідачем-1 спірних наказів припинено не було. Земельна ділянка у користувача не вилучалась та знаходилася в постійному користуванні.
Доказів зворотного матеріали справи не містять та сторонами у процесі розгляду справи не надано.
Факт перебування спірної земельної ділянки у постійному користуванні 2-го позивача підтверджується матеріалами технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель Дружелюбівської виправної колонії № 1 на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.
Отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що накази ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області № 8-2561/15-16-СГ від 12.08.2016 р. «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», № 8-3792/15-16-СГ від 11.10.2016 р. «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування» суперечать ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України та порушують право постійного користування землею позивача-2.
Згідно ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади АР Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Згідно із частиною 2 ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
У відповідності до частини 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
За таких обставин, з огляду на той факт, що спірна земельна ділянка на момент винесення оскаржуваних наказів ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області знаходилась на праві постійного користування у позивача-2, накази ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області № 8-2561/15-16-СГ від 12.08.2016 р. «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою», № 8-3792/15-16-СГ від 11.10.2016 р. «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування» порушують права Державної установи “Дружелюбівський виправний центр(№1)” щодо володіння земельною ділянкою, у зв'язку із чим підлягають визнанню недійсними та скасуванню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання ТОВ “Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів” повернути на користь Державної установи “Дружелюбівський виправний центр (№1) спірну земельну ділянку, судова колегія зазначає наступне.
У відповідності до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту судом цивільного права є відновлення становища, яке існувало до порушення.
Частиною 2 ст. 95 Земельного кодексу України передбачено, що порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ТОВ “Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів” зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою площею 106,6149 га (кадастровий № 2321581400:04:002:0001).
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Відповідно до змісту позовних вимог, в даному випадку, предметом спору є відновлення права позивача -2 на земельну ділянку шляхом скасування наказів, зобов'язання повернення її законному користувачу.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною.
Враховуючи, що вчинити дії стосовно повернення земельної ділянки законному землекористувачу, особа має тоді, коли існують об'єктивні перешкоди поверненню, пов'язані з певним використанням ділянки. Належних доказів існування обставин, які унеможливлювали б використання позивачем-2 спірної земельної ділянки, прокурором не надано. Фактичні дані, з яких би вбачалось порушення відповідачем-2 прав позивача-2 щодо користування земельною ділянкою, в матеріалах справи відсутні.
В той же час, як зазначалось вище, земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності площею 106,6149 га (кадастровий номер 2321581400:04:002:0001) перебуває у постійному користуванні позивача-2 на підставі державного акта на право постійного користування землею серії І-ЗП № 001312 від 24.01.1997 р.
В матеріалах справи відсутні належні докази у розумінні ст.34 ГПК України, які б свідчили про факт вибуття з володіння позивача-2 земельної ділянки площею 106,6149 га (кадастровий № 2321581400:04:002:0001) та фактичне користування ТОВ “Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів”.
Доказів зворотного матеріали справи не містять та сторонами у процесі розгляду справи не надано.
Таким чином, вимоги прокурора в частині зобов'язання повернути земельну ділянку відповідачем-2 позивачу-2 фактично зводяться до необхідності відновлення державної реєстрації права на земельну ділянку за позивачем-2 та скасування державної реєстрації речового права на земельну ділянку за відповідачем-2.
З матеріалів справи вбачається, що другий відповідач жодним чином не чинив перешкод другому позивачу в користуванні вищевказаною земельною ділянкою.
Водночас, постановами Донецького апеляційного господарського суду від 06.11.2017 р. у справах № 908/585/17, № 908/414/17, № 908/521/17, від 28.09.2017 р. у справі № 908/518/17 встановлено, що другий відповідач звернувся до державного реєстратора речових прав на нерухоме майно з заявою про реєстрацію припинення права користування. Однак отримав рішення про відмову у державній реєстрації прав у зв'язку з зареєстрованим обтяженням прав на нерухоме майно. Після надання звернення від 11.10.2016 р. до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області другий відповідач дізнався про порушення кримінального провадження за № 12016080210001547 щодо посадових осіб ГУ Держгеокадастру та накладення арешту на земельну ділянку ухвалою від 12.11.2016 по справі 314/7204/16-К слідчим суддею Вільнянського районного суду Запорізької області у відповідності до якого був накладений тимчасовий арешт на 29 земельних ділянок загальною площею 1927,95 га, до переліку яких входить і земельна ділянка з кадастровим номером 2321581400:04:002:0001. У зв'язку з чим до зняття арешта вчиняти будь-які дії щодо вказаних земельних ділянок, у тому числі провести перереєстрацію права користування з відповідача-2 неможливо до зняття арешту. З метою здійснити перереєстрацію права користування земельною ділянкою 27.02.2017 другий відповідач звернувся самостійно до Вільнянського районного суду Запорізької області з клопотанням про повне скасування арешту накладеного ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 22.11.2016 по справі № 314/7204/16-К, яке на момент прийняття оскаржуваних рішень судом першої інстанції по суті не розглянуто.
Враховуючи наведене, підстави для задоволення вимоги щодо зобов'язання другого відповідача повернути спірну земельну ділянку - відсутні.
При цьому, апеляційний господарський суд зазначає, що Державна установа «Дружелюбівський виправний центр» № 1 як законний користувач спірної земельної ділянки, не позбавлена права звернутися до державного реєстратора із заявою про скасування державної реєстрації права постійного користування ТОВ “Запорізьке сільськогосподарське товариство з забезпечення інвалідів” враховуючи визнання недійсними та скасування наказу ГУ Держгеокадастру у Запорізькій, який слугував підставою для внесення відповідного запису до реєстру.
Що стосується твердження заявника апеляційної скарги про те, що провадження по справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, судова колегія зазначає наступне.
Згідно з п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відповідно до п.п.4.2.,4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України) зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплати суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу, тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. При цьому господарському суду слід мати на увазі, що оскільки відповідний орган не має права скасовувати та вносити зміни до раніше прийнятих ним індивідуальних правових рішень тобто актів ненормативного характеру, що є актами одноразового застосування і вичерпують свою дію фактом їхнього виконання (стосовно відповідних актів органів місцевого самоврядування про це зазначено також у рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009 у справі № 1-9/2009), то такі дії не свідчать про припинення існування предмета спору. Водночас юридична оцінка актів державних та інших органів, прийнятих з питань скасування та внесення змін до згаданих індивідуальних правових рішень, має здійснюватися господарським судом з урахуванням частини другої статті 4 ГПК України.
Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливо в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Пунктом 4 наказу ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 15.11.2016р. № 8-4424/15-16-СШ “Про припинення права постійного користування земельною ділянкою” вважаються такими, що втратили чинність накази ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області № 8-2561/15-16-СГ від 12.08.2016 р. «Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою» та № 8-3792/15-16-СГ від 10.10.2016 р. «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в постійне користування».
Проте, вказана обставина не свідчить про те, що між сторонами врегульовано питання щодо предмета спору.
Так, предметом спору у даній справі є визнання недійсними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області № 8-2561/15-16-СГ від 12.08.2016 р., № 8-3792/15-16-СГ від 11.10.2016 р., на підставі яких у відповідача-2 виникло право постійного користування спірною земельною ділянкою у зв'язку із порушенням при їх прийнятті вимог ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України та ст. 19 Конституції України.
Моментом виникнення спірних правовідносин у цій справі є дата видання оскаржуваних наказів відповідачем-1 у серпні-жовтні 2016 року, тобто час на який виникли порушення вимог законодавства. Визнання акту органу влади чи місцевого самоврядування таким, що втратив чинність обумовлює припинення його застосування та призводить до закінчення дії цього акта. Тобто, сам факт визнання оскаржуваних наказів такими, що втратили чинність свідчить лише про припинення їх дії на майбутнє з 15.11.2016 р., а прокурор доводить їх незаконність з дати прийняття.
Таким чином, вимоги про визнання недійсними наказів ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області та визнання їх такими, що втратили чинність є різними, в тому числі і за часом, датою, з якої правовідношення втрачають чинність та перестають бути обов'язковими для виконання.
Накази ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області № 8-2561/15-16-СГ від 12.08.2016 р., № 8-3792/15-16-СГ від 11.10.2016 р. є актами індивідуальної дії, які вичерпали свою дію фактом їх використання, адже на підставі цих наказів відповідачем-2 зареєстровано право постійного користування спірною земельною ділянкою, тому відповідач-1 не мав жодних правових підстав для визнання такими, що втратили чинність своїх наказів про виділення землі, які фактично реалізовано.
Отже, правові підстави для припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору в даному випадку відсутні, оскільки сам лише факт прийняття відповідачем-1 наказу № 8-4424/15-16-СШ від 15.11.2016 р. не свідчить про відсутність між сторонами неврегульованих питань щодо предмету спору, адже спірні накази визнані відповідачем-1 такими, що втратили чинність, проте судом не досліджувалась правомірність їх прийняття, не з'ясовувались питання наявності на спірну земельну ділянку права постійного користування позивача-2.
Доводи скаржника стосовно того, що судом першої інстанції протиправно не було застосовано п. 92 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1242 яка передбачає можливість місцевого органу виконавчої влади відмінити свій попередній розпорядчий документ шляхом визнання його таким, що втратив чинність, не має значення під час вирішення спору в даній справі, оскільки суд повинен надати оцінку діям державного органу, вчиненим останнім на момент прийняття оскаржуваних наказів.
Також, судовою колегією відхилено доводи апеляційної скарги відносно безпідставності посилання суду першої інстанції на розпорядження Вільнянської районної державної адміністрації від 27.10.2005 р. з огляду на його скасування розпорядженням Запорізької ОДА № 308 від 27.05.2016 р., оскільки заявником апеляційної скарги не враховано, що головою Запорізької ОДА 28.02.2017 р. видано розпорядження № 88, яким визнано таким, що втратило чинність розпорядження № 308 від 27.05.2016 р.
Отже, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду ґрунтується на повному і всебічному дослідженні всіх обставин справи, прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим, а тому, підлягає залишенню без змін.
Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника скарги.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального Кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення господарського суду Запорізької області від 04.10.2017 р. у справі № 908/523/17 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 04.10.2017 р. у справі № 908/523/17 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Н.В. Будко
Судді: Е.В. Сгара
ОСОБА_3