Справа № 496/3829/16-ц
Провадження № 2/496/313/17
26 жовтня 2017 року Біляївський районний суд
Одеської області
в складі: головуючого судді - Трушиної О.І.
при секретарі - Ткаченко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності, -
Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом і просить визнати недійсним договір купівлі-продажу від 04 липня 2013 року, відповідно до якого ОСОБА_3 набув право власності на земельну ділянку площею 0,13 га, кадастровий номер 5121080300:03:001:0688; витребувати з чужого незаконного володіння земельну ділянку площею 0,05 га, яка знаходиться в межах земельної ділянки площею 0,13 га, кадастровий номер 5121080300:03:001:0688, а також визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 0,05 га, яка знаходиться в межах земельної ділянки площею 0,13 га, кадастровий номер 5121080300:03:001:0688.
Свої вимоги мотивує тим, що за час її спільного проживання з ОСОБА_2 було набуте у власність наступне майно: земельна ділянка площею 0,074 га, що розташована по вул. Новоселів, 1 в с. Котовка Біляївського району Одеської області, для ведення особистого підсобного господарства та земельна ділянка площею 0,250 га в межах згідно з планом, розташована по вул. Новоселів, 1 в с. Котовка Біляївського району Одеської області, надана для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Відповідно до державних актів № IV-ОД 023139 і № IV-ОД 023140 вказані земельні ділянки належать на праві приватної власності ОСОБА_2 24 березня 2003 року ОСОБА_2 продав частину земельної ділянки площею 0,1500 га і загального розміру 0,250 га, що розташована по вул. Новоселів, 1 в с. Котовка Біляївського району Одеської області, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Тобто у подружжя залишилася земельна ділянка площею 0,074 га для ведення особистого підсобного господарства та 0,10 га для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд. 07 травня 2010 року рішенням Біляївського районного суду Одеської області за її позовом було ухвалено рішення, відповідно до якого за нею та ОСОБА_2 визнано право власності на ? частину земельної ділянки за кожним. У 2015 році вона дізналася, що земельна ділянка площею 0,05 га входить до складу земельної ділянки площею 0,13 га (кадастровий номер 5121080300:03:001:0688) та належить ОСОБА_3 Тобто з невідомих їй причин вся земельна ділянка площею 0,10 га яка поділена між нею та ОСОБА_2, перейшла у власність ОСОБА_3 Вважає, що її права порушені, у зв'язку з чим вона звернулася до суду з позовом.
Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник у судовому засіданні позовну заяву не визнали. При цьому пояснили, що дійсно ОСОБА_2 було отримано земельні ділянки площею 0,074 га, що розташована по вул. Новоселів, 1 в с. Котовка Біляївського району Одеської області, та площею 0,250 га в межах згідно з планом, розташована за тією ж адресою. У 2003 році ним було продано частину ділянки, про що позивачка знала. Після цього ним не проводились відчуження ні повністю, ні частин земельних ділянок, які належали йому на праві приватної власності, тим більше він не знає, хто такий ОСОБА_3 і у приватного нотаріуса ОСОБА_5 будь-які договори не підписувалися.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 до судового засідання не з»явилися, хоча були повідомлені належним чином, повідомлення про причини неявки від них не надходило.
Представник Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області до судового засідання не з»явився, але від нього надійшла заява, в якій він просив справу розглянути без його участі.
Третя особа - приватний нотаріус Біляївського районного нотаріального округу ОСОБА_5 до судового засідання не з'явився, але від нього надійшла заява, в якій він просив справу розглянути без його участі.
Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_2, його представника, вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Як встановлено у судовому засіданні, відповідно до державного акту на право приватної власності на земельну ділянку ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 0,25 га, що розташована на території Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області, цільове призначення - будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №181 09 січня 2002 року. Це також підтверджено листом Управління держземагенства у Біляївському районі Одеської області за вих. № Д-337/0-296/6-15 від 21.07.2015 року (а.с.5-7).
Як визначено ч.ч.1,2 ст.116 ЗК України, громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно ст. ст. 319, 328 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
24 березня 2003 року ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_6 купив частину земельної ділянки площею 0,15 га, із загального розміру 0,25 га, що розташована на території Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області в с. Котовка по вул. Новоселів, 1, про що свідчить договір купівлі-продажу (а.с. 8).
З рішення Біляївського районного суду Одеської області від 07 травня 2010 року вбачається, що за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано право власності на ? частину земельної ділянки площею 0,074 га в межах згідно з планом, цільове призначення - особисте підсобне господарство, та ? частину земельної ділянки площею 0,10 га в межах згідно з планом, цільове призначення - будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, які розташовані по вул. Новоселів, 1, с. Котовка Біляївського району Одеської області (а.с. 9).
Відповідно до додаткового рішення Біляївського районного суду Одеської області від 19.07.2010 року за ОСОБА_1 визнано право власності на земельну ділянку площею 0,037 га, в межах згідно з планом, розташовану по вул. Новоселів, 1 в с. Котовка Біляївського району Одеської області, надану для ведення особистого підсобного господарства та земельну ділянку, площею 0,05 га, в межах згідно з планом, розташовану по вул. Новоселів, 1 в с. Котовка Біляївського району Одеської області, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель. Визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку, площею 0,037 га, в межах згідно з планом, розташовану по вул. Новоселів, 1 в с. Котовка Біляївського району Одеської області, надану для ведення особистого підсобного господарства та земельну ділянку, площею 0,05 га, в межах згідно з планом, розташовану по вул. Новоселів, 1 в с. Котовка Біляївського району Одеської області, надану для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель. (а.с. 10)
З довідки №531 від 19.04.2010 року, виданої Августівською сільською радою Біляївського району Одеської області вбачається, що за ОСОБА_2 значиться земельна ділянка в с. Котовка по вул. Новоселів, 1, Біляївського району Одеської області для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1 га та для ведення особистого селянського господарства 0,074 га, згідно запису в земельно-кадастровій книзі під №896. (а.с. 160)
04 липня 2013 року був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_3 купив земельну ділянку, кадастровий номер 5121080300:03:001:0688, що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Котовка, вул. Новоселів, 1-в, надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,13 га (а.с. 67-68).
Вказана земельна ділянка площею 0,13 га належала ОСОБА_4 на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯИ № 689856, виданого на підставі рішення Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області № 573/Р-ХХХІІ-V від 09.04.2009 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011051600770 05.02.2010 року (а.с. 74).
Право власності ОСОБА_4 на вказану земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 568498 від 04.07.2013 року, реєстраційний номер об'єкту нерухомості 96424051210. (а.с.75) Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за загальними відомостями земельної ділянки вона розташована по вулиці Новоселів, 1в в селі Котовка Біляївського району Одеської області, площею 0,13 га, на праві приватної власності належить ОСОБА_4 та має кадастровий номер 5121080300:03:001:0688 (а.с. 76-78).
На момент розгляду справи судом встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5121080300:03:001:0688, що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Котовка, вул. Новоселів, 1-в, яка є предметом спору, раніше перебувала у власності ОСОБА_4, яка розпорядилась нею на законних підставах.
Власником земельної ділянки, на яку претендує позивачка (з кадастровим номером 5121080300:03:001:0688, що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Котовка, вул. Новоселів, 1-в), у теперішній час є ОСОБА_3 Будь-яких законних підстав для володіння цією земельною ділянкою позивачкою не зазначено.
Статтею 330 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.
У відповідності до ч.1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Позивачкою не доведено будь-який зв»язок між земельною ділянкою, яка належить їй на праві приватної власності відповідно до рішення суду від 07 травня 2010 року, та земельною ділянкою, яка була відчужена за договором купівлі-продажу від 04 липня 2013 року ОСОБА_4
Крім того, позивачка не була стороною оспорюваного договору купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки від 04.07.2013 року, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 До того ж, ні позивачка в позовній заяві, ні її представник у судовому засіданні не зазначили жодної правової підстави для визнання договору купівлі-продажу недійсним.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що оскільки ні позивачкою в позовній заяві, ні її представником у судовому засіданні не доведено жодну обставину, на яку вона посилалася як на підтвердження своїх вимог, підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 328, 386, 387, 388 ЦК України, ст.ст. 116, 152 ЗК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Августівської сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, до апеляційного суду Одеської області, через Біляївський районний суд Одеської області.
Суддя Біляївського районного суду
Одеської області: ОСОБА_8