Рішення від 01.11.2017 по справі 490/3701/17

нп 2/490/4376/2017 Справа № 490/3701/17

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2017 року

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Гуденко О.А.

при секретарі - Кваші С.О.,

за участю позивача та відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на утримання, догляд та поховання спадкодавця та витрат на утримання спадкового майна, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на лікування та поховання спадкодавця, а також витрат на утримання спадкового майна.

Позивач зазначав, що 22 березня 2015 року померла йогодвоюрідна сестра ОСОБА_3 , яка з 2008 року хворіла на тяжку хворобу та кожного року перебувала на стаціонарному лікуванні. В листопада 2014 року перенесла важке оперативне втручання , після якого перебувала в безпорадньому стані, потребувала постійного стороннього догляду, перебувала на стаціонарному лікуванні в січні 2015 року, після якого потребувала послуг постійнього сторонньої доглядальниці. На лікування та догляд за сестрою ним було витрачено 9946,73 грн на ліки та 9 000 грн. на оплату послуг доглядальниці. Крім того, ним були витрачені кошти на поховання тітки, розмір яких становить 10508,08 грн. Крім того ним весь цей час сплачувалися обовязкові платежі по нарахуванню комунальних послуг на квартиру спадкодавиці на загальну суму 4371 грн та нараховані членські та пайові внески за дачні земельні ділянки № 9,10 в СТ “Корабел” в період з 2014 року в сумі 4137 грн. Спадкоємцями майна померлої є він з відповідачем в рівних частках , проте останній будь-якої допомоги на лікування та поховання спадкодавиці не надавав, участі в сплаті обов'язкових витрат на утримання спадкового майна не брав, позивач просив стягнути з відповідача понесені ним витрати на лікування , догляд та поховання спадкодавця та утримання спадкового майна в розмірі 18981,41 грн , що складає половину понесених витрат відповідно до його 1\2 частки у спадщині.

В судовому засіданні позивач просив задовольнити позов в повному обсязі, а відповідач заперечував проти його задоволення за недоведеністю позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідка ОСОБА_4 ( яка суду пояснила, що дійсно останні місяці свого життя померла потребувала сторонньої допомоги, вона була її доглядальницею і позивач сплачував кошти в рахунок оплати її послуг частково з власного гаманця , а допомоги з боку ОСОБА_2В, вона не бачила) , перевіривши доводи сторін та дослідивши матеріали справи, ксуд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Згідно Свідоцтва про право власності на житло від 23 січня 1994 року, ОСОБА_3 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1. На підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.10.2009 року ОСОБА_3 була власником 1\2 частини земельної ділянки №9,10, площею 0,0895 га для ведення садівництва , яка розташована в СТ “Корабел” в межах Калинівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області- після смерті совго чоловіка ОСОБА_5

22 березня 2015 року ОСОБА_3 померла , після її смерті відкрилася спадщина.

Спадкоємцями після її смерті є двоюрідні брати - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (спадкова справа №318/2015)

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 квітня 2017 року, позов ОСОБА_2В, до ОСОБА_1 , третя особа - Перша Миколаївська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування - задоволено. Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 Відповідні свідоцтва про право на спадщину за законом сторони не отримали.

За змістом ч.3 ст.1223 ЦК України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Згідно ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Враховуючи наведені обставини та вищезазначені положення норм матеріального закону, частка позивача у спадщині після смерті ОСОБА_3 має становити 1\2 спадкового майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1232 ЦК України спадкоємці зобов'язані відшкодовувати розумні витрати, які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та на поховання спадкодавця.

Зазначена норма містить особливість при покладенні на спадкоємців обов'язку щодо покриття витрат на поховання спадкодавця, а саме: такі витрати повинні бути розумними, що стосується їхнього розміру та необхідності здійснення.

Із матеріалів справи вбачається, що похованням спадкодавиці займався позивач, він ж поніс необхідні витрати на його поховання. Зазначені витрати підтверджуються наданими позивачем ОСОБА_6 -замовленням на організацію та проведення поховання від 24.03.2015 року та квитанціями до прибуткових касових ордерів на оплату ритуальних послуг в розмірі 6942,00 грн та 84 грн 40 коп., а також 2275 грн на поминальний обід безпосередньо в день проведення похорон (а.с. 9,10,11,13). Вказані докази відповідач не спростував.

З огляду на наведене, суд на підставі положення ст. 1232 ЦК України вважає за обгрунтоване покласти на відповідача обовязок по відшкодуванню понесених позивачем половини витрат на поховання спадкодавця у загальному розмірі 4638 грн 20 коп.

У ст. 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» (далі - Закон) визначено, що поховання померлого - комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству. Ритуальні послуги - послуги, пов'язані з організацією поховання та облаштуванням місця поховання.

Під комплексом заходів та обрядових дій розуміється, зокрема, організація поховання померлого і проведення у зв'язку з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Необхідний мінімальний перелік вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення та єдину методику визначення вартості надання громадянам необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг, реалізації предметів ритуальної належності затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства (ст.ст. 8, 12 Закону).

Таким чином, витрати на проведення поминальних обідів на 9 днів, 40 днів, які проводяться після поховання, не відносяться до витрат на поховання, відшкодовувати які спадкоємець зобов'язаний відповідно ст. 1232 ЦК України, а відтак стягненню не підлягають.

Наполягаючи на задоволенні позову, позивач просив стягнути з відповідача половину від 9946,73 грн. витрат понесених ним на придбання медикаментів згідно виписок з медичних карток хворої та згідно фіскальних чеків, а також 9000 витрат на оплату послуг доглядальниці ( 200 грн х 45 днів) .

За приписами ст.ст. 58,59 ЦПК України належними є докази, які містятьінформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені повними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

В той же час, позивач не довів за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень статтей 57-59 ЦПК України, що саме ним понесені витрати на придбання цих ліків і саме за його кошти ( наявність чеків на придбання ліків не свідчить, коли , ким саме і за чиї кошти були придбані ці ліки , тим більше з урахуванням того, що померла мала самостійний дохід ; у справі відсутні відомості, що хворій призначалися саме такі препарати та відповідність їх призначенню лікаря.).

А відтак, витрати на лікування та догляд спадкодавиці не є доведеним .

Вирішуючи справу в частині відшкодування витрат на утримання спадкового майна, суд встановив, що з часу відкриття спадщини спадкоємці, як співвласники майна, яке увійшло до складу спадщини, зобовязані брати участь у витратах на управління, утримання та збереження даного майна, сплаті податків, зборів (обовязкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобовязаннями, повязаними із спільним майном відповідно до належної їм частки, і до спірних правовідносин застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Отже, суд бере до уваги витрати з утримання земельної ділянки спадкодавиці за 2015-2017 роки ( оскіль квитанції за сплату пайових внесків за вказану ділянку за 2014 рік сплачені за життя останньої, отже їх платиа від імені позивача може свідчити лишк про наявність певних домовленостей з власником і в предмет заявлених позовних вимог не входять), а також зобовязання по оплаті житлово-комунальних послуг, які надаються в вищевказану квартиру та на утриманню саме цього спадкового майна ( як зазначили сторони на час розгляду справи і з моменту смерті ОСОБА_3 в квартирі ніхто з них не проживає) - як витрати , повязані із спільним спадковим майном та понесені позивачем витрати на оплату таких послуг підлягають відшкодуванню відповідачем відповідно до його частки у справі спільної часткової власності.

Отже, на користь позивача слід стягнути 2488 грн 49 коп витрат на утримання земельних ділянок №9,10 в СТ “Корабел” в межах території Калинівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області ( (984,50+984,50+1745,26+573,57+581,75+107,40):2) та 1448 грн 25 коп половини витрат на утримання квартири АДРЕСА_2, які складаються з послуг на опалення, квартирну плату та газопостачання - згідно наданих квитанцій.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, то судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Оскільки позивач при подачі позову був звільнений від сплати судового збору, судовий збір у мінімальному розмірі слід стягнути з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.14, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 половину витрат на утримання та поховання спадкодавця ОСОБА_3, яка померла 22 березня 2015 року, та витрати на утримання спадкового майна у сумі 8574 грн 94 коп., яка складається з 4638 грн 20 коп витрат на поховання, 2488 грн 49 коп витрат на утримання земельних ділянок №9,10 в СТ “Корабел” в межах території Калинівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області та 1448 грн 25 коп витрат на утримання квартири АДРЕСА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 640 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області позивачем через Центральний районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення або отримання повного тексту рішення суду .

Суддя О.А. Гуденко

Попередній документ
70087695
Наступний документ
70087697
Інформація про рішення:
№ рішення: 70087696
№ справи: 490/3701/17
Дата рішення: 01.11.2017
Дата публікації: 13.11.2017
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Центральний районний суд м. Миколаєва
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження