нп 2-а/490/448/2017 Справа № 490/4087/17
Центральний районний суд м. Миколаєва
27 жовтня 2017 року Центральний районний суд міста Миколаєвау складі:
головуючого - судді Гуденко О.А.,
при секретарі Кваші С.О.,
за участю позивача та його представника ОСОБА_1, представника відповідача ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення , -
15 травня 2017 року позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив скасувати Постанову серії БР № 446949 від 05 травня 2017 року про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що знаходився у припаркованому автомобілі "Opel Vectra", реєстраційний номер НОМЕР_1, двигун якого був вимкнений, на ричаги управління транспортним засобом не впливав. Потім через певний проміжок часу вийшов із вищезазначеного автомобіля та направився в сторону супермаркету "Таврія В". Транспортний засіб під керуванням позивача співробітниками поліції не зупинявся, поліцейський автомобіль підїхав вже коли він знаходився на певній відстані від його автомобілю. Вказав, що на момент того, як до нього під?їхали співробітники поліції, жодна із осіб, що знаходились в автомобілі не мала статус водія.
Також звернув увагу суду на той факт, що в оскаржуваній постанові співробітник поліції нібито як підставу для звернення визначив порушення ПДР, що виразилось у відсутності підсвітки заднього номерного знаку, що не давало можливості розрізнити символи безпосередньо самого номерного знаку (ч. 1 ст. 121 КУпАП), та в подальшому, застосувавши положення ч. 2 статті 36 КУпАП, об'єднав дві справи про нібито вчиненні ним правопорушення та виніс за визначеними ним фактами правопорушень одну постанову. Вказав, що підсвітка заднього номерного знаку в автомобілі була повністю справною, що підтверджується відеозаписом з нагрудних відео регістраторів отриманим його представником на адвокатський запит. Окрім того, вказав на порушення конституційних норм, що полягали у безпідставному притягненні його тричі до одного і того ж виду юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення, вчинення якого він оскаржує. Зазначив, що є ще дві постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за нібито вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126 КУпАП. Зазначив, що пред'явити посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів співробітники УПП у м. Миколаєві в нього взагалі не просили, що також підтверджується наявним відеозаписом. Оскаржувана постанова винесена не безпосередньо після викладених в ній подій, а згодом - біля 05:00 год. у патрульному автомобілі за адресою вул. Екіпажна, 4 в м. Миколаєві. Вказав, що інспекторами УПП у м. Миколаєві було порушено його право на захист, а саме коли він почав телефонувати своєму адвокату, останні почали застосовувати до нього фізичну силу, викручували руку для того щоб надіти кайданки, після чого посадили до службового автомобіля та відвезли до Заводського ВП ГУНП в м. Миколаєві для встановлення особи.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, вказував на правомірність дій співробітників УПП у м. Миколаєві щодо складання оскаржуваної постанови та надав письмові заперечення, в яких просив суд відмовити у задоволенні позову з зазначених в них підстав. На підтвердження своїх доводів також надав суду відеозаписи з нагрудних відеорегістраторів співробітників УПП у м. Миколаєві, що безпосередньо складали оскаржувані позивачем постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши докази, вивчивши доводи позову та матеріали справи, судом встановлені наступні йому факти та відповідні ним правовідносини.
Як вбачається з оскаржуваної постанови серії БР № 446949від 05.05.2017, 05 травня 2017 року о 02 год. 17 хв. позивач, керуючи транспортним засобом "Opel Vectra", реєстраційний номер НОМЕР_1 в м. Миколаєві по вул. Лазурна в районі буд. № 42, рухався із неосвітленим номерним знаком, що не давало можливості розпізнати номерні символи та не пред'явив посвідчення водія, чим порушив п. 2.1 “А” ПДР України.
Дане правопорушення було зафіксоване постановою компетентної особи Управління патрульної поліції в м. Миколаєві серії БР № 446949від 05.05.2017, де позивач був визнаний винним у його вчиненні з накладенням адміністративного стягнення, що передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.00 коп.
Під час судового засідання судом було досліджено відеозаписи надані представником відповідача. Із вказаних відеозаписів вбачається, що автомобіль вказаний у постанові припаркувався та повністю припинив свій рух, проте чітко визначити чи дійсно не працювала підсвітка заднього номерного знака, що стало приводом для того, щоб підійти до осіб, які знаходились у транспортному засобі, - з даного запису встановити неможливо.
Також з наданих відеозаписів не вбачається, коли і за яких обставин інспектори патрульної поліції питали у позивача про наявність в нього документів на право керування транспортним засобом , проте вбачається, що в той час позивач перебував на певній відстані від автомобіля.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка інспектор патрульної поліції - ОСОБА_3, суду пояснив, що отримав від іншого екіпажу патрульної поліції повідомлення, що рухається автомобіль із неосвітленим заднім номерним знаком. Побачивши вказаний автомобіль, його екіпажем було прийнято рішення про необхідність з'ясування цих обставин. Під'їхавши до автомобіля вони чітко бачили, як саме позивач вийшов з місця водія і відійшов на певну відстань. Коли вони наблизилися безпосередньо до автомобіля, то побачили, як на крісло водія перелізає пасажир з заднього сидіння, який перебував у стані сильного спяніння і відмовлявся вийти з автомобіля, а згодом і назвати своє імя. Вони вимагали надати від обох затриманих осіб документи на право керування транспортним засобом , на що останні відмовилися і працівники поліції вимушені були доставити їх у відділок поліції для зясування обставин правопорушення.
В матеріалах справи представником позивача надана копія постанови Центрального районного суду м. Миколаєва у справі № 490/3971/17, яка набрала законної сили 18.07.2017 року. Зазначеною постановою встановлено факт того, що в дійсності підсвітка заднього номерного знака була справна, того, що на момент звернення інспекторів до позивача він не мав статусу водія взагалі.
Частиною 3 ст. 2 КАС передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо(неупереджено); добросовісно, розсудливо з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
У відповідності до ч. 2.ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зважаючи на викладене, суд тлумачить відсутність належних та допустимих доказів з боку відповідача в цій частині на користь позивача.
Достеменних доказів того, що факт правопорушення мав місце з боку позивача, відповідач суду не надав. Так, навпаки з відеозаписів, наданих представником відповідача, не вбачається, коли і за яких обставин у позивача працівники поліції запитували документи на право керування транспортним засобом - посвідчення водія, як і не вбачається, що саме він керував зазначеним автомобілем при його зупинці, і чи дійсно підсвітка заднього номерного знаку не була в робочому стані.
Вказані обставини також знайшли своє підтвердження у постанові Центрального районного суду м. Миколаєва у справі № 490/3971/17, яка набрала законної сили 18.07.2017.
За такого , суд не може покластись виключно на пояснення свідка інспектора УПП у м. Миколаєві ОСОБА_3 в обгрунтування правомірності оспорюваної постанови , оскільки його пояснення не підтверджені об'єктивним даним отриманим із відеозапису , наданого відповідачем.
А за такого, враховуючи принцип диспозитивності та змагальності адміністративного судочинства, суд приходить до висновку, що відповідачем не спростовані доводи позивача, що є підставою для задоволення позову.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 6, 9, 141, 23, 24, 27, 33, 247, 258, 287, 288, 289, 293 КУпАП, суд вважає, що наявними в матеріалах справи доказами не підтверджується факт вчинення позивачем правопорушення, а отже відсутні правові підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
У відповідності до ст. 94 КАС України, судовий збір слід віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 11,14, 100, 159,.160-161, 163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову серії БР № 446949від 05.05.2017 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп. - скасувати.
Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП - закрити.
Оскарження постанови відповідно до ст. 184-186 КАС України.
СУДДЯ ГУДЕНКО О.А.