Справа № 481/983/17
Провадж.№ 2/481/440/2017
іменем України
26.10.2017 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:
головуючої судді Вжещ С.І.,
при секретарі Юхименко Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Новий Буг цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог: відділ у Новобузькому районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,
18 серпня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідачки ОСОБА_2, згідно з яким просив визнати за ним, в порядку спадкування за законом, право власності на 1/3 частину земельної ділянки, загальної площею 6,09 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Шевченківської сільської ради Новобузького району Миколаївської області.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказав, що зазначена земельна ділянка належала його батьку ОСОБА_3, який помер 09.08.2014 року. Після його смерті прийняти у спадок вищевказане нерухоме майно в органах нотаріату він до цього часу не зміг, оскільки спадкодавцем за життя був втрачений оригінал державного акту, що посвідчував його право власності на вказану земельну ділянку. Наголосив, що відновити втрачений правовстановлюючий документ на землю у зв'язку з смертю його власника неможливо, що і змусило його звернутися до суду з вказаним позовом.
В судовому засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, направив на адресу суду письмову заяву про можливість розгляду справи за його відсутності, заявлені вимоги підтримав і просив їх задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_4 в судові засідання 02.10.2017 року та 26.10.2017 року не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце слухання справи. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без її участі, суд у відповідності до вимог ст.ст. 169, 224 ЦПК України, вважає за можливе слухати справу на підставі наявних доказів.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - відділ у Новобузькому районі ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак у судове засідання явку свого представника не забезпечив, про причину такої неявки суд не повідомив.
Оскільки в судове засідання сторони не з'явились, суд відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, проводить слухання справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого технічного засобу.
Суд, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як видно з листа відділу у Новобузькому районі ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 24.03.2017 року, громадянину ОСОБА_3, 29.12.2001 року видавався державний акт про право власності на земельну ділянку, серії Р3 № 539664, який посвідчував право власності останнього на земельну ділянку, площею 6,09 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Шевченківської сільської ради Новобузького району Миколаївської області (а.с.16).
09.08.2014 року ОСОБА_3 помер (а.с. 11) і після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, в тому числі, і на вказану вище земельну ділянку.
Як вбачається з копії матеріалів спадкової справи №10/2017, син спадкодавця, позивач у справі ОСОБА_1, прийняв спадщину у відповідності до приписів ч. 4 ст. 1268 ЦК України. Крім того з вказаних матеріалів видно, що інші спадкоємці за законом першої черги, батьки спадкодавця ОСОБА_3 - мати ОСОБА_2 та батько ОСОБА_5, в силу вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України, також прийняли спадщину після його смерті (а.с. 30-36).
Згідно вимог ч. 1 ст. 126 ЗК України (в редакції 2005 року) право власності на земельну ділянку посвідчується державними актами.
Однак, за життя спадкодавець втратив оригінал вищезгаданого державного акту, про що свідчить відповідне оголошення в районній газеті «Вперед» від 01.07.2017 року (а.с. 18).
Відсутність правовстановлюючого документу на землю перешкоджало позивачу ОСОБА_1 одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на цю земельну ділянку, про що також наголосила у своєму листі від 17.02.2017 року і завідувач Новобузької державної нотаріальної контори Миколаївської області ОСОБА_6 (а.с. 19).
Крім цього, з набранням чинності 01.01.2013 року окремих положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» припинено видачу державних актів про право власності на землю, в тому числі і видачу державних актів за заявою спадкоємців в замін тих актів, які втрачені чи зіпсовані.
Таким чином, зважаючи на те, що власник земельної ділянки, ОСОБА_3, помер, а в силу положень ч. 4 ст. 25 ЦК України, спадкоємці за законом не мають можливості згідно з чинним законодавством, взамін втраченого державного акту на право власності на землю, отримати дублікат вказаного правовстановлюючого документу або провести державну реєстрацію права власності на таке нерухоме майно, суд вважає, що спадкові права спадкоємця ОСОБА_1 підлягають захисту у судовому порядку.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
При судовому розгляді справи судом достеменно встановлено, що спадкодавцю ОСОБА_3 дійсно належала за життя спірна земельна ділянка, а тому зазначене нерухоме майно може входити до складу спадщини і бути успадковане спадкоємцями після його смерті (а.с. 16).
Зазначені обставини вказують на те, що ОСОБА_1 являючись спадкоємцем за законом першої черги після смерті батька ОСОБА_3 (а.с. 8, 10), в силу положень ч. 4 ст. 1268 ЦК України має право на успадкування належної останньому 1/3 частини вищезазначеної земельної ділянки.
За таких підстав, зважаючи на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на законі, тому вони підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вимоги щодо відшкодування судових витрат, понесених позивачем на оплату судового збору, останній не заявляв, а тому суд не вирішує питання про їх розподіл між сторонами.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог: відділ у Новобузькому районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, який помер 09 серпня 2014 року, право власності на 1/3 частину земельної ділянки, загальною площею 6,09 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Шевченківської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, яка належала ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серії Р3 № 539664 від 29.12.2001 року.
Дане рішення може бути переглянуте Новобузьким районним судом Миколаївської області за письмовою подачею відповідачкою (ОСОБА_2П.) заяви, яку остання може подати протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі неподання відповідачем у зазначений строк заяви про перегляд заочного рішення та не подачі позивачем протягом десяти днів з дня проголошення даного рішення апеляційної скарги, рішення суду набирає законної сили.
Суддя :