Справа №478/1189/17
пров. №2/478/365/2017
07 листопада 2017 року. Казанківський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Томашевського О.О.,
за участю секретаря Фалій В.В.,
представника позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні, у приміщенні суду в смт. Казанка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, поданої в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_2, про розірвання договору оренди землі, -
У серпні 2017 року адвокат ОСОБА_1, звернувся в інтересах ОСОБА_4 до Казанківського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_2, посилаючись на те, що ОСОБА_4 згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ № 531046 виданого 17 грудня 2001 року на підставі рішення Каширівської сільської ради від 08 листопада 2001 року № 146/28, є власницею земельної ділянки площею 7,51 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Каширівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області.
10 січня 2008 року ОСОБА_4 уклала із відповідачем ОСОБА_2 договір оренди вищезазначеної земельної ділянки, що зареєстрований 04 лютого 2008 року за № 040801600045 (далі - Договір). Зазначає, що з дати укладення Договору оренди, відповідач сплачує орендну плату в розмірі 1,5 % від вартості земельної ділянки, що не відповідає вимогам ст.288 ПК України, яка визначає, що розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3-х відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12-ти відсотків нормативної грошової оцінки.
Також позивач вказує, що відповідно до п.п.10,13 Договору оренди землі від 10 січня 2008 року, розмір орендної плати переглядається раз на рік, що відповідачем здійснено не було.
Оскільки в порушення умов Договору, відповідачем ОСОБА_2 не переглядається щорічно розмір орендної плати, не виплачується встановлений Законом мінімальний розмір орендної плати, відповідно до вимог ст.288 ПК України та не обраховується при виплаті орендної плати індексація, позивач просив розірвати Договір оренди землі.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав за обставин зазначених у ньому, просив позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 заперечували проти задоволення позовних вимог позивача, зазначили що Відповідач належним чином виконує умови Договору оренди землі.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно ч.2 ст.27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази - до початку розгляду справи по суті.
Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.
За змістом ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно ст.18 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на час підписання сторонами договору оренди землі) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_4 згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ № 531046 виданого 17 грудня 2001 року на підставі рішення Каширівської сільської ради від 08 листопада 2001 року № 146/28, є власницею земельної ділянки площею 7,51 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Каширівської сільської ради Казанківського району Миколаївської області.
16 січня 2008 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі строком на 10 років, який зареєстровано Казанківським сектором реєстрації Миколаївської філії ДЗК, про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 4 лютого 2008 року за № 040801600045.
Як вбачається з умов, визначених п. п. 9, 10, 12, 36, 39 Договору, орендна плата становить 1,5 відсотка вартості грошової оцінки земельної ділянки у грошовому виразі та сплачується один раз на рік у період з 20 вересня по 20 грудня. Зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Умовами розірвання Договору є незадовільне виконання сторонами умов виконання договірних зобов'язань.
З пояснень представника відповідача та дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи вбачається, що протягом 2008-2016 років пропозицій від ОСОБА_4 щодо внесення змін до Договору, в тому числі і щодо розміру орендної плати, не надходило. При цьому, рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 11.02.2016 року, залишеного без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 09.06.2016 року по справі № 478/671/15-ц, за результатами розгляду аналогічного спору між сторонами, було встановлено, що позивач протягом 2008 - 2014 року отримував від відповідача орендну плату у грошовій формі та у вигляді сільськогосподарської продукції. За період 2012 - 2015 роки, позивач також отримав від відповідача орендну плату одним платежем в розмірі 12 000,00 грн.
Тобто, судами апеляційної та касаційної інстанцій встановлено дотримання умов Договору щодо розміру та виплати орендної плати відповідачем у період з 2008 - 2015 роки.
Згідно з ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Крім того, в підтвердження дотримання умов Договору, відповідачем було надано до суду копії платіжних відомостей, накладних та розписки, які підтверджують отримання позивачем орендної плати у період 2009-2015 роки. Оригінали вказаних документів були дослідженні в судовому засіданні.
За таких обставин, посилання позивача на систематичне не виконання відповідачем умов Договору не знаходить свого підтвердження.
Щодо посилання позивача на ст.288 Податкового кодексу України, то суд звертає увагу, що вказані норми податкового законодавства поширюють свою дію і фактично стосуються земель державної та комунальної власності, та мають пріоритетність над іншими законами у питаннях пов'язаних із оподаткуванням.
Таким чином, даною нормою законодавець чітко визначив, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності. Про це, зокрема зазначено в постанові Верховного Суду України від 2 березня 2016 року у справі № 3-476гс15.
З огляду на вищезазначене, суд вважає безпідставними доводи позивача, що згідно ст.288 ПК України відповідач зобов'язаний сплачувати орендну плату у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки землі.
З врахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими і в їх задоволенні слід відмовити.
В силу вимог ст.88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з розглядом справи, належить віднести на його рахунок.
Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1, поданої в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_2, про розірвання договору оренди землі, - відмовити.
Судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з розглядом справи, віднести на його рахунок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Миколаївської області через Казанківський районний суд Миколаївської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Казанківського районного суду
Миколаївської області ОСОБА_5