Справа № 473/2634/17
іменем України
"07" листопада 2017 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Ротар М.М., при секретарі Фінько О.П.,
за участю представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_2 цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, ОСОБА_2 районної державної адміністрації Миколаївської області про визнання права власності на земельну частку (пай) ,
В серпні 2017 року представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 звернувся до суду в інтересах позивача ОСОБА_3 із позовом до ОСОБА_4 сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права власності на земельну частку (пай).
Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що рішенням сесії ОСОБА_4 сільської ради Вознесенського району від 17.07.2000 року, на підставі п.7 Указу Президента України № 720 “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям”, ОСОБА_3, як працівнику соціальної сфери, було передано у приватну власність із земель резервного фонду земельну ділянку (пай) в розмірі 6,94 умовних кадастрових гектара землі, для ведення сільськогосподарського виробництва.
З метою реєстрації права власності на земельну ділянку ОСОБА_3 було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території ОСОБА_4 сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, на підставі викопіювання наданого ОСОБА_4 сільською радою. Після розроблення, 03.04.2017 року, технічну документацію, ОСОБА_3 було подано державному кадастровому реєстратору для внесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Однак рішенням від 10.04.2017 року ОСОБА_3 було відмовлено, у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру.
20.04.2017 року ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_2 районної державної адміністрації із заявою щодо надання йому сертифікату на право на земельну частку (пай). Однак, листом ОСОБА_2 РДА № 884/02-06 від 10.05.2017 року, йому було відмовлено у видачі сертифікату.
Таким чином позивач не зміг в досудовому порядку визнати своє право власності на земельну частку (пай), в зв'язку з чим змушений звернутись до суду.
Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 08.09.2017 року залучено в якості співвідповідача ОСОБА_2 районну державну адміністрацію Миколаївської області.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_4 сільської ради Вознесенського району Миколаївської області в судове засідання не з'явився, надіслав заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, проти задоволення заяви не заперечує.
Представник відповідача ОСОБА_2 районної державної адміністрації Миколаївської області в судове засідання не з'явився, надіслав заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності. Також просить відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог зазначивши, що рішення ОСОБА_4 сільської ради від 17.07.2000 року про передачу у приватну власність земельних ділянок із земель резервного фонду, прийнято в супереч положення ст. 17 Земельного Кодексу України (що діяв на момент прийняття вищевказаного рішення ОСОБА_4 сільської ради) оскільки рішення про передачу громадянину земельної ділянки у власність не належить до компетенції сільської (селищної) ради. Крім того, відповідно до п.2 Указу Президента України від 08.08.1996 року №720\95 “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям” право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери. Які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу. Товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Позивач до вказаного списку не внесений, документи які підтверджують членство позивача в КСП “Україна” відсутні.
Дослідивши матеріали, які є у справі, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні було встановлено, що рішенням сесії ОСОБА_4 сільської ради Вознесенського району від 17.07.2000 року, на підставі п.7 Указу Президента України № 720 “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям”, ОСОБА_3, як працівнику соціальної сфери, було передано у приватну власність із земель резервного фонду земельну ділянку (пай) в розмірі 6,94 умовних кадастрових гектара землі, для ведення сільськогосподарського виробництва.
Пунктом 7 Указу Президента України “Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям” передбачено, що створюваний під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.
Як вбачається зі списку громадян на одержання земельних часток (паїв) від 08.09.2016 року ОСОБА_3, як працівник соціальної сфери (техпрацівник школи) був включений до списку громадян, що мали право на отримання у приватну власність із земель резервного фонду земельну ділянку в розмірі 6,94 умовних кадастрових гектарів.
Згідно ч.3 ст.1 Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” право особи на земельну частку ( пай ) може бути встановлено в судовому порядку.
Згідно ч. 2 ст. 2 “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” документом, що посвідчує право на земельну частку ( пай ) є рішення суду про визнання права на земельну частку ( пай ).
Згідно ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Згідно п. « а « ч. 3 ст.152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.
Відповідно ст.15 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.
Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.
Порушене право пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Способи захисту передбачені ст. 16 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про можливість визнання за позивачем права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -
Позов - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на земельну частку (пай) в розмірі 6,94 умовних кадастрових гектара землі (ріллі) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в межах території ОСОБА_4 сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя М.М. Ротар