Справа № 460/4588/16-к
06.11.2017м.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого- судді ОСОБА_1
при секретарі с/з- ОСОБА_2
з участю: прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові кримінальне провадження, внесене до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015140410000665 від 10.09.2015 року, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Шевченко, Гур'євська область Республіка Казахстан, росіянина, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, зареєстрованого: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , колишнього військовослужбовця, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, -
обвинувачений ОСОБА_4 16 серпня 2014 року призваний ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу під час мобілізації на особливий період. Відповідно до наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 від 16.08.2014 зарахований до списків особового складу на всі види забезпечення військової частини та призначений на посаду командира взводу 4 механізованого батальйону військової частини - польова пошта НОМЕР_1 . 09.07.2015 року ОСОБА_4 , умисно, без поважних причин в умовах особливого періоду, самовільно залишив військову частину - польова пошта НОМЕР_1 , яка розташовувалася у АДРЕСА_3 та до 25.08.2016, тобто до моменту з'явлення до військової прокуратури Львівського гарнізону Західного Регіону України, проводив час на власний розсуд та перебував за місцем свого проживання.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 після роз'яснення суті обвинувачення, в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч.4 ст. 407 КК України свою вину визнав повністю та дав суду показання, що він дійсно з 09.07.2015 року по 25.08.2016 року, в умовах особливого періоду, не повідомивши командира військової частини, самовільно залишив військову частину - польова пошта НОМЕР_1 , яка розташовувалася у АДРЕСА_3 та до 25.08.2016, тобто до моменту з'явлення до військової прокуратури Львівського гарнізону Західного регіону України та перебував за місцем свого проживання. Пояснив, що залишив військову частину, оскільки захворіла його дружина, у вчиненому щиро розкаявся та просив суворо не карати.
Таким чином, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК України - самовільне залишення військової частини без поважних причин.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
Учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини справи. Суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.
Суд вважає, що в судовому засіданні вина обвинуваченого у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України доведена повністю та кваліфікація його дій за ч.4 ст. 407 КК України правильна, оскільки він, будучи військовослужбовцем, вчинив самовільне залишення військової частини без поважних причин в умовах особливого періоду.
При обранні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд враховує обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, його наслідки, які не є тяжкими, особу обвинуваченого, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, на психіатричному та наркологічному диспансерних обліках не перебуває, є учасником Антитерористичної операції на Сході України, пом'якшуючу обставину - щире каяття, відсутність обставин, які обтяжують покарання, та вважає за можливе обрати йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.4 ст. 407 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку.
Керуючись ст. ст. 370, 373-374, 395 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Застосувати до засудженого ОСОБА_4 ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Контроль за виконанням вироку покласти на уповноважений орган з питань пробації.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було судом визнано недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Яворівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1