Справа № 462/2876/17 Головуючий у 1 інстанції: Постигач О.Б.
Провадження № 33/783/1209/17 Доповідач: Березюк О. Г.
08 листопада 2017 року. Апеляційний суд Львівської області у складі: судді судової палати у кримінальних справах ОСОБА_1, з участю ОСОБА_2, його захисника ОСОБА_3, розглянувши у м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Залізничного районного суду м.Львова від 21 вересня 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 21.09.2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень та позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 320 гривень.
Згідно постанови суду ОСОБА_2 23.06.2017 р. о 23:40 год. у м.Львів по вул. Сихівська, 10, керував транспортним засобом марки «Мercedes benz» номерний знак RJA 66726 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, нестійка хода), від проходження в установленому законом порядку медичного огляду на стан сп'яніння відмовився у присутності свідків, порушивши п. 2.5 Правил дорожнього руху.
На дану постанову захисник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. При цьому апелянт зазначає, що судом необґрунтовано не взято до уваги пояснення свідків, які допитувались судом, та взято до уваги пояснення свідка, який судом не допитувався. Також судом не встановлено факту керування ОСОБА_2 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
Розглянувши матеріали справи № 462/2876/17, дослідивши доводи апеляційної скарги, пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, та її захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, допитавши свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчинення та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється наявними у справі доказами.
Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не є обґрунтованим, не відповідає фактичним обставинам справи та повністю спростовується дослідженими апеляційним судом доказами.
Зокрема, ОСОБА_2 у поясненні не заперечив факту перебування у стані алкогольного сп'яніння, не заперечив наявність конфлікту та дрібної бійки між ним на ОСОБА_6 у ніч з 23 на 24 червня 2017 року біля житлового будинку у м.Львові по вул.Сихівській, 10, проте категорично заперечив факт керування автомобілем «Мercedes Вenz», н.з. RJA 66726. Наголошує, що цим автомобілем керувала його дружина ОСОБА_4, яка також була присутня на місці події, про що може ствердити також свідок ОСОБА_5. ОСОБА_2 також вказав, що він свідомо відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу Драгер Алкотест, оскільки автомобілем він не керував, про що пояснив поліцейським. Проте поліцейські без жодних доказів
Свідок ОСОБА_4 пояснила, що є дружиною ОСОБА_2. У них у користуванні перебував автомобіль «Мercedes Вenz», н.з. RJA 66726, вона має посвідчення водія з 2008 року. Близько 23 години 23 червня 2017 року вона керуючи цим автомобілем привезла свого чоловіка ОСОБА_2 та їх товариша ОСОБА_5 до житлового будинку у м.Львові по вул.Сихівській, 10, де останні мали зустріч ще з одним їх товаришем. При цьому ОСОБА_2 та ОСОБА_5 були напідпитку, тому ОСОБА_2 автомобілем не керував та навіть прав водія з собою не брав. Після чого відбувався конфлікт через припаркування автомобіля біля житлового будинку між її чоловіком ОСОБА_2 та ОСОБА_6, який і викликав поліцію. Наряд поліції приїхав близько 00 год. 20 хв. 24.06.2017 року. По приїзді поліції вона поліцейським пояснила, що автомобілем керувала вона, показала своє посвідчення водія та документи на автомобіль, при цьому працівник поліції запропонував їй пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу Драгер Алкотест, на що вона погодилась, і після проходження тесту Драгер показав у неї 0,00 % проміле. Результат тесту поліцейська ОСОБА_7 завірила своїм підписом, проте відмовилась долучити вказаний результат тесту до матеріалів справи. Після чого та сама поліцейська склала протокол на її чоловіка ОСОБА_2 про ніби-то керування ним автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, а інший поліцейський виніс постанову про ніби-то керування ОСОБА_2 автомобілем без прав водія, хоча це все є неправда. Апеляційному суду надала копії свого посвідчення водія та результат тесту спеціального технічного засобу Драгер Алкотест від 24.06.2017 року.
Свідок ОСОБА_5 повністю підтвердив покази ОСОБА_2 і ОСОБА_4 та пояснив, що працівники поліції відмовлялись їх слухати і взяли на віру неправдиві покази ОСОБА_6, який через конфлікт і раптово виниклі неприязні відносини із ОСОБА_2 оговорив останнього про ніби-то те, що ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував автомобілем.
Досліджуючи документи, надані свідком ОСОБА_4, апеляційним судом встановлено, що остання має посвідчення водія категорії В серії ВСВ №035306, виданого Львівським відділом РЕВ ДАІ 09.05.2008 року.
З результату огляду з допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820 ARНЕ-0127 від 24.06.2017 року, яким виявлено в організмі водія ОСОБА_4 алкоголь в кількості 0.00 проміле, вбачається що огляд проводився інспектором поліції ОСОБА_7 у м.Львові по вул.Сихівській, 10, 24.06.2017 року о 00 год. 32 хв..
Апеляційний суд вважає, що результату огляду з допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820 ARНЕ-0127 від 24.06.2017 року слід вважати належним та допустимим доказом у справі, оскільки хоча цей результат тесту не стосується саме ОСОБА_2, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, проте цей тест стосується особи, керувала тим самим автомобілем, керування яким у стані алкогольного сп'яніння ставиться у провину ОСОБА_2.
Водночас з матеріалів справи встановлено, що той самий інспектор поліції ОСОБА_7 майже у той самий час, а саме о 01 год. 42 хв. 24.06.2017 року склала протокол про адміністративне правопорушення БР №228009 відносно ОСОБА_8 за ч.1 ст.130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Дії працівника поліції ОСОБА_7, яка спочатку проводила огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820 ОСОБА_4 як водія автомобіля «Мercedes Вenz», н.з. RJA 66726, після чого склала протокол про адміністративне правопорушення БР №228009 відносно ОСОБА_8, як на водія того ж автомобіля «Мercedes Вenz», н.з. RJA 66726, за ч.1 ст.130 КУпАП, - викликають об'єктивний сумнів у їх законності, оскільки одним і тим же автомобілем не можуть одночасно керувати дві особи.
З письмових пояснень ОСОБА_6, на які суд першої інстанції послався як на доказ провини ОСОБА_2, не стверджується факт саме керування ОСОБА_2 автомобілем, а є лише покази щодо того, що ОСОБА_2 під час конфлікту між ними будучи в стані алкогольного сп'яніння сідав за кермо автомобіля, водночас про факт керування ОСОБА_2 автомобілем у своєму поясненні ОСОБА_6 жодним чином не згадує.
Також відсутні докази керування ОСОБА_2 автомобілем на відеозаписах з нагрудних камер патрульних поліцейських, на які послався суд першої інстанції як на доказ провини ОСОБА_2. Із цих записів з великою долею імовірності можна стверджувати про наявність в діях ОСОБА_2 можливих ознак дрібного хуліганства, проте дрібне хуліганство не є предметом даного судового розгляду.
Отже, під час апеляційного розгляду не здобуто жодних доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_2 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а навпаки, усі без винятку досліджені та перевірені апеляційним судом докази достатньо переконливо, чітко і узгоджено між собою стверджують про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, яке йому ставиться у провину.
Враховуючи вище викладене, апеляційний суд приходить до переконання про те, що постанова суду про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.247, 294 КУпАП,-
постановив:
Постанову Залізничного районного суду м.Львова від 21 вересня 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Львівської області ОСОБА_1