Справа №
Провадження № 2/487/80/17
02.11.2017 року Заводський районний суд м. Миколаєва
у складі: головуючого судді Агєєвої Л.І.
при секретарі Демиденко Н.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
16.03.2016 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 21580,39 дол. США, пені в розмірі 81841,69 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 7791,81 грн., а саме у рівних частках з кожного по 1947,95 грн., мотивуючи тим, що з відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого останній отримав кредит у розмірі 49900 дол. США шляхом видачі коштів через касу банку. З метою забезпечення виконання зобов'язань між позивачем та ОСОБА_4 укладено договір поруки. У зв'язку із неналежним виконанням своїх зобов'язань за договором у відповідачів виникла заборгованість перед банком на загальну суму, що станом на 29.02.2016 року становить 21580,39 дол. США з них: 19901,56 дол. США - заборгованість за кредитом, у томи числі прострочена заборгованість у розмірі 8160,59 дол. США, за процентами за період з 10.07.2014 року по 29.02.2016 року; 1678,83 дол. США - заборгованість за процентами, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 1323,70 дол. США, за процентами за період з 01.09.2015 року по 31.01.2016 року; 74472,90 дол. США - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за період з 01.03.2015 року по 29.02.2016 року; 7368,79 дол. США - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за період з 01.03.2015 року по 29.02.2016 року, яку відповідачі в добровільному порядку погасити відмовляються.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Представник відповідачів у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та заперечувала проти їх задоволення, посилаючись на безпідставність та недоведеність заявлених вимог.
Заслухав сторони та дослідивши надані сторонами докази, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що 02 липня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11306554000.
Відповідно до п.1.1. Договору банк зобов'язався надати позичальнику кредит в іноземній валюті Долар США, в сумі 49 900,00, що дорівнює еквіваленту 241980,07 грн. за курсом НБУ на день укладання договору, а позичальник зобов'язується прийняти належним чином використання і повернути банку кредитні кошти та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у Договорі.
Процентна ставка за користування кредитом протягом перших 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту встановлена у розмірі 15 % річних (п. 1.3.1 Договору).
Пунктом 1.5 Договору визначено, що банк надає позичальнику кредит шляхом видачі коштів через касу банку.
Згідно з п. 3.4.1 Договору позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити плату за кредит й інші грошові платежі на рахунок банку в порядку та умовах, передбачених Договором.
В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 Тимофієвною було укладено Договір поруки № 215035, згідно умов якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником усіх його зобов'язань, що виникли з споживчого кредиту № 11306554000 від 02.07.2008 року, відповідальність поручителя та позичальника є солідарною.
В березні 2016 року Банк звернувся до суду з позовом про стягнення в солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором, посилаючись на неналежне виконання відповідачами умов договору та виникненням заборгованості, яка станом на 29.02.2016 року становить: 21 580,39 дол. США, з яких: 19901,56 дол. США - заборгованість за кредитом, у томи числі прострочена заборгованість у розмірі 8160,59 дол. США, за процентами за період з 10.07.2014 року по 29.02.2016 року; 1678,83 дол. США - заборгованість за процентами, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 1323,70 дол. США, за процентами за період з 01.09.2015 року по 31.01.2016 року; 74472,90 дол. США - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за період з 01.03.2015 року по 29.02.2016 року; 7368,79 дол. США - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за період з 01.03.2015 року по 29.02.2016 року. Добровільно погасити заборгованість відповідачі відмовляються.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.
Так, відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Ст. 60 ЦПК України закріплено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Ст. 57 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ст. 64 ЦПК України, письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
У даному випадку, в обґрунтування заявлених вимог позивачем було надано до суду дві довідки - розрахунки (без дати), що до наявної заборгованості відповідачів за кредитним договором.
Разом з цим, наданні розрахунки відрізняються від розміру заявлених позивачем вимог щодо суми заборгованості за кредитом, а в наданій представником позивача виписці за кредитним договором з 02.07.2008 року по 11.05.2017 року взагалі зазначено декілька рахунків, на які були внесенні відповідачами грошові кошти в рахунок погашення заборгованості за кредитом, у тому числі і за час розгляду справи у суді, однак, позивачем заявлені вимоги уточнені не були, тому вказане позбавляє можливості встановити дійсну суму заборгованості за кредитним договором.
Крім того, в ході судового розгляду позивачем не надано жодного належного розрахунку заборгованості з якого б вбачалося, яким саме чином та за який період пораховані кожна зі складових зазначеної позивачем загальної суми заборгованості станом на 29.02.2016 року у загальній сумі 21580,39 дол. США та пені в сумі 81841,69 грн.
Натомість, судом неодноразово у позивача витребовувалися як окремі документи кредитної справи, так і кредитна справа в цілому, з наявними в ній оригіналами документів, яка після огляду судом та посвідчення наявних у справі наданих позивачем копій, слугувала б належним та допустимим доказом для перевірки вимог позивача або заперечень відповідачів та на виконання вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України місцевий суд роз'яснив позивачу наслідки щодо ненадання ним доказів на підтвердження позовних вимог, але відповідні матеріали надані не були.
За такого, відсутність кредитної справи відповідача ОСОБА_3 з відповідними оригіналами касових документів унеможливлює зробити висновок про відповідність розміру заборгованості відповідачів перед банком за кредитним договором, а також відповідність встановленого часу з якого відповідачі почали порушувати умови договору, правильність нарахування заборгованості по кредиту, відсоткам за користування кредитом та пені за вказані порушення, на які йдеться посилання в позовній заяві.
Наведене свідчить про те, що позивачем не було виконано свого обов'язку із доказування обґрунтованості його вимог.
Відповідно до наданого представником відповідачів висновку експерта - спеціаліста від 14.06.2017 року за №130/06/2017 року - « п. 2 - За дослідженням розрахунку заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ «УкрСиббанк» станом на 29.02.2016 року умовам договору №11306554000 від 02.07.2008 року, документам бухгалтерського обліку та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим договором встановлено неузгоджені та суперечливі дані, в зв'язку з чим сума заборгованості за договором №11306554000 від 02.07.2008р. не підтверджується згідно наступного :
- виписки банку містять прихований облік, а саме відсутні номери рахунків (за Дебетом) з яких проведені операції банку за договором про надання споживчого кредиту №11306554000 від 02.07.2008р. (виписка за кредитним договором з (вкл.) 02.07.2008р. по (вкл.) 29.02.2016р. та за виписка з (вкл.) 02.07.2008р. по (вкл.) 04.05.2016р.), (докладно див. Таблицю 1 дослідження);
- встановлено не відповідність рахунків зарахування коштів (Кредит) сплачених Позичальником між первинними документами (квитанціями) та виписками банку (докладно див. Додаток 1 дослідження);
- відсутнє відображення зарахування коштів (у погашення заборгованості), з рахунків на які вносилися кошти сплачені Позичальником, згідно первинних документів (квитанцій), (рах.№3739910001, №3739711306554);
- у виписках відсутні операції з сумами та рахунками відповідно до первинних документів (квитанцій щодо сплати коштів), а саме виписка за кредитним договором з (вкл.) 02.07.2008р. по (вкл.) 29.02.2016р. та виписка за кредитним договором з (вкл.) 02.07.2008р. по (вкл.) 04.05.20J.6p.);
- відсутні суми вхідного та вихідного залишків основного боргу та відсотків на кожний період окремо (в т.ч. прострочених);
- розмір комісії банку не передбачено умовами договору про надання споживчого кредиту №11306554000 від 02.07.2008р. у сумі 4839,00 грн. з призначення платежу «Комісія при видачі ЗПС по кред.угоді 11306554000», яка відображена у виписки за кредитним договором з (вкл.) 02.07.2008р. по (вкл.) 29.02.2016р. та виписки за кредитним договором з (вкл.) 02.07.2008р. по (вкл.) 04.05.2016р.);
- встановлено, що дебетові рахунки, використані для перерахування коштів (надання кредиту) відрізняються між собою, в результаті співставлення даних, зазначених у виписках: за рахунком №26205170941600 за період з 02.07.2008р. по 03.07.2008р. та за кредитним договором з (вкл.) 02.07.2008 по (вкл.) 29.02.2016 (в т.ч. за випискою з (вкл.) 02.07.2008р. по (вкл.) 04.05.2016р…).»
Вказаний висновок спеціаліста представник позивача не визнав, але від призначення судом судово-економічної експертизи категорично відмовився, тому суд розглянув справу за наявними у справі доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
За викладених обставин суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.
На підставі доданих до позовної заяви додатків неможливо встановити дійсну суму заборгованості, тому суд вважає не доведеними заявлені позивачем вимоги, а за такого позов належить залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 61, 209, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК України, суд -
Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Рішення набуває законної сили протягом 10 днів.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через місцевий суд в порядку ст. 294 ЦПК України.
Суддя: Л.І. Агєєва