Справа № 456/100/17
Провадження № 2-а/456/69/2017
іменем України
26 жовтня 2017 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого-судді Гулкевича О. В.
за участю: секретаря Петренко В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону 2 роти УПП у м. Львові капрала поліції ОСОБА_2, Департаменту патрульної поліції НП України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача - просив скасувати постанову серії ЕАА № 042044 від 19.12.2016р., винесену інспектором 1 батальйону 2 роти УПП у м. Львові капралом поліції ОСОБА_2, про притягнення його - ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у сумі 425,00 грн.; закрити провадження в справі про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позову покликався на те, що 19.12.2016р. приблизно о 09 год. 50 хв., керуючи автомобілем Хюндай Акцент номерний знак НОМЕР_1, рухався в м.Львові по вул.Любінська до перехрестя з вул.Виговського. Після проїзду перехрестя вул. Люблінська - Виговського через 400-500м на вул. Патона,12 був зупинений інспектором капралом поліції ОСОБА_2, який звинуватив його у порушенні вимог п.8.7.3.(з) ПДР та виніс постанову ЕАА № 042044 про накладення адмінстягнення за ч.2 ст.122 КУпАП. ОСОБА_1 змістом постанови, позивач 19.12.2016р. близько 09 год. 50 хв. у м. Львові на вул. Люблінська - Виговського проїхав перехрестя на вимкнену додаткову секцію сигналу світлофора, тобто скоїв правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. Даною постановою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Вважає таку прийнятою із порушенням вимог чинного законодавства, такою, що не відповідає дійсним обставинам справи, а дії інспектора поліції при винесенні постанови -незаконними та такими, що грубо порушили його права, оскільки на прохання представити докази у скоєнні правопорушення спочатку отримав відповідь, що поліцейський нічого не зобов'язаний показувати, а згодом, перед винесенням постанови у якості доказу йому продемонстровано відеозапис, зроблений камерою мобільного телефону невідомого походження. На відео, яке йому було продемонстроване інспектором, не видно ні транспортного засобу позивача, ні номерних знаків. Коментар інспектора поліції щодо його зауважень був наступним: «Тут не видно вашого авто, але чітко видно як загорівся жовтий сигнал світлофору і після цього ви здійснили поворот праворуч». На його заперечення з приводу представленого доказу поліцейський не відреагував.
Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за ст.122 ч.2 КУпАП є незаконним, необгрунтованим, недоведеним.
Оспорювана постанова складена з порушеннями ч.3 ст.283 КупАП, оскільки не відповідає обставинам справи та вимогам закону, виходячи з наступного:
-постанова не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис;
-правил дорожнього руху він не порушував, підтвердженням чого є відсутність доказів, які беззаперечно доводять те, що він проїхав перехрестя на вимкнену додаткову секцію сигналу світлофора. Інспектор, перебуваючи в патрульному автомобілі, знаходився на значній відстані від перехрестя, тож воно було поза полем його зору, тому не міг точно встановити момент перетину позивачем межі перехрестя (стоп-лінії) відповідно до увімкненого на той момент сигналу світлофору;
-відповідно до п.8.11. ПДР водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху;
-відповідно до п.8.10 ПДР, у разі подання світлофором сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів;
-відповідно до п.16.8. ПДР України, водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді.
Дії позивача жодним чином не порушували вимоги ПДР. Навіть, якщо брати до уваги те, що маневр він закінчив на жовте світло світлофора, його дії все одно відповідали п.п.8.10, 8.11, 16.8 ПДР.
Вважає, що поліцейський позбавив його можливості скористатись правами, передбаченими ст.268 КУпАП, не враховував особу правопорушника, матеріальний стан останнього та інші обставини, які підлягають врахуванню при призначенні адміністративного стягнення.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.
Відповідачі - інспектор поліції ОСОБА_2 та представники відповідачів УПП у м.Львові, ДПП НП України, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, повторно в судове засідання не прибули, тому суд на підставі ч.4 ст.128 КАС України розглянув справу на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ч.2 ст.69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. При цьому, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно ч.ч.1,4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Положеннями ч.1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги та заперечення.
ОСОБА_1 нормою ч.2 цієї статті, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 1 ст.9 КУпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
При накладенні стягнення за скоєне адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 33 КУпАП).
Порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення регламентований главою 22 КУпАП.
Частиною 2 ст. 258 КУпАП встановлено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення (ч. 3 ст. 258 КУпАП).
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 цього Кодексу (ч.4 ст.258).
У будь-якому випадку правопорушення (у разі його вчинення) повинно бути належним чином зафіксоване. Відсутність протоколу про адміністративне правопорушення повинна компенсуватись іншими належними та допустимими доказами вчинення правопорушення.
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення (ч.5 ст.258 КУпАП).
Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ч.6 ст.258 КУпАП).
ОСОБА_1 змістом ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право, зокрема, - знайомитися з матеріалами справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Нормами ст.280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. (п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП).
Наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 10.11.2015 року за № 1408/27853, затверджена Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Відповідно до розділу І цієї Інструкції № 1395, яка є спеціальним підзаконним нормативно-правовим актом, що визначає процедуру оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
В такому випадку розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка (п.9 Інструкції).
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (п. 10).
Таким чином, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті» роз'яснено судам, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилається правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази проведення розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
В матеріалах справи міститься лише постанова про накладення адміністративного стягнення на позивача.
Вказана постанова не містить посилань на те, що відповідачем ОСОБА_2 при притягненні позивача до адміністративної відповідальності враховано пояснення ОСОБА_1, надано можливість скористатися юридичною допомогою, роз'яснено його права та обов'язки, враховано особу порушника, розглянуто клопотання в разі їх наявності.
Вищенаведені обставини дають підстави дійти висновку, що відповідачем, всупереч положення КУпАП не проведено дій по розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачених приписами ст.ст. 278,279 цього Кодексу.
Також, відповідачами не доведено жодними доказами факт вчинення позивачем правопорушення. В оскаржуваній постанові відсутні посилання на докази, які б безспірно висвітлювали об'єктивну сторону адміністративного правопорушення.
Суд вважає, що встановлені обставини є свідченням того, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям, встановленим п.п.1,3 ч.3 ст.2 КАС України, оскільки обов'язок доказування в даних справах покладається на відповідача. Саме відповідачами не надано суду безспірних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача виконано вимоги ст.ст.268, 280 КУпАП, у зв'язку з чим приходить до висновку, що оскаржувана постанова відповідачем прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.
Відтак, постанову серії ЕАА № 042044 від 19.12.2016р. про накладення на позивача адміністративного стягнення у сумі 425,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, слід скасувати, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - закрити.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254, 268, 280 КУпАП, суд
позов задоволити. Скасувати постанову інспектора взводу ОДДЗ батальйону №4 УПП в м.Львові ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_3 серія АР № 548098 від 07.02.2017р. про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у сумі 425,00 грн. та закрити провадження у справі.
Апеляційна скарга на постанову суду можу бути подана протягом 10 днів з дня її проголошення. Якщо постанову ухвалено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий-суддя ОСОБА_5