08.11.2017 Справа № 469/1064/17
2/469/574/17
08 листопада 2017 року Березанський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючої судді Старчеус О.П.
при секретарі судового засідання Якубець С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Березанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Анатолівської сільської ради Березанського району Миколаївської області та ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
Представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 28.07.2017 року звернулась до Березанського районного суду з зазначеним позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що 06.03.2004р. померла бабуся позивачки - ОСОБА_4, яка проживала у ІНФОРМАЦІЯ_1. На дату смерті бабусі з нею ніхто не проживав та не був зареєстрований. Дідусь позивачки - ОСОБА_5 помер 18.10.1998р.. Єдиним спадкоємцем першої черги за законом є батько позивачки та син покійної - ОСОБА_2. На випадок смерті бабуся позивачки склала заповіт, яким все свої майно заповіла відповідачу ОСОБА_2. Після смерті бабусі відкрилася спадщина на житловий будинок з усіма господарськими та побутовими спорудами та будівлями в с. Анатолівка Березанського району та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в межах території Анатолівської сільської ради Березанського району Миколаївської області. Також відкрилася спадщина на земельну ділянку, право на яку належало померлому дідусеві на підставі сертифікату на земельну частку (пай), яка фактично успадкована померлою бабусею, яка вступила в управління та володіння спадковим майном, але не оформила своїх спадкових прав на майно, яке за життя належало її чоловіку. На дату смерті бабусі позивачка була повнолітньою, але не цікавилася прийняттям спадщини після смерті бабусі, так як знала, що бабуся лишила заповіт на її батька. Крім того, вона навчалася у вищому учбовому закладі і була зайнята підготовкою до семінарів, заліків та екзаменів і була впевнена, що з дати смерті бабусі її батько - відповідач ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті бабусі та отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Про те, що батько не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини або про відмову від прийняття спадщини, позивачці стало відомо лише у травні 2017р., коли вона поцікавилася у відповідача ОСОБА_2 з ким він уклав договори оренди земельних ділянок, які за життя належали його батькам. Але відповідач договори оренди не укладав, оскільки пропустив строк, встановлений ст.1270 ЦК України і на прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 він не претендує. Оскільки спадкоємець першої черги після смерті ОСОБА_4 спадщину не прийняв, спадкоємців другої-четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_6 немає, тому позивачка, як спадкоємець за законом п'ятої черги, відповідно до ст,1258 ЦК України має право на прийняття спадщини після смерті бабусі. У позивачки, як спадкоємця п'ятої черги за законом, виникнення права на спадкування залежало виключно від неприйняття спадщини спадкоємцем за законом першої черги. Спадкоємець першої черги - відповідач ОСОБА_2 не подав у строк, встановлений законодавством, заяви про прийняття спадщини чи про відмову від відкриття спадщини, також не повідомив позивачку у встановлений ЦПК України строк про те, що спадщина ним не прийнята. В наслідок таких дій, позивачкою пропущений строк на подання заяви про прийняття спадщини після смерті бабусі, встановлений ст.1270 ЦК України. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст.1270, 1272 ЦК України, представник позивачки просила визнати причини пропуску строку прийняття спадщини поважними та визначити позивачці додатковий строк терміном в три місяці для подання нею заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла 06.03.2004 року.
Представник позивачки надала суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Представник відповідача - Анатолівської сільської ради надав заяву про розгляд справи в його відсутність та згоду з позовними вимогами.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи в її відсутність та згоду з позовними вимогами.
Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
З свідоцтва про народження ОСОБА_7 вбачається, що вона народилася 20.11.1994 року і її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_8 (а.с.10).
ОСОБА_2 народився 04.01.1949р. і його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_4, що підтверджено свідоцтвом про народження (а.с.9).
Згідно свідоцтва про одруження, заповненого російською мовою, “23.01.1949г. в Анатольевскому сельському Совете зарегистрировано брак между ОСОБА_9 и ОСОБА_10 , после регистрации брака жене присвоено фамилие ОСОБА_4” (а.с.8).
Згідно свідоцтв про смерть ОСОБА_5 помер 18.10.1998 року (а.с.6), ОСОБА_4 померла 06.03.2004 року (а.с.7).
10.11.2011р. в відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м. Черкаси Черкаського міського управління юстиції ОСОБА_7 зареєструвала шлюб з ОСОБА_11 та змінила дівоче прізвище ОСОБА_7 на ОСОБА_11, що підтверджено свідоцтвом про шлюб (а.с.11).
20.12.2002р. в Анатолівській сільській раді Березанського району Миколаївської області ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений секретарем сільської ради та зареєстрований в реєстрі за №326, яким на випадок своєї смерті все своє майно, яке до дня її смерті виявиться належним їй, у чому б воно не полягало і де б воно не знаходилося, вона заповіла ОСОБА_2 (а.с.13).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 9,25га, що розташована в межах території Анатолівської сільської ради Березанського району та належала спадкодавиці на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК №063335 виданого 14.11.2002р. Березанською райдержадміністрацією на підставі розпорядження Березанської РДА від 14.01.2003р. №13 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №181 (а.с.14).
Тому, відповідач ОСОБА_2відповідно до ст.1235 ЦК України є спадкоємцем за заповітом, який має право на спадкування.
Після смерті ОСОБА_5 залишилася спадщина на земельну ділянку, право на яку належало йому на підставі сертифікату на земельну частку (пай) розміром 11,03 в умовних кадастрових гектарах, серії МК №0101504 і вказана земельна ділянка була фактично успадкована ОСОБА_4, яка вступила в управління та володіння спадковим майном, але не оформила своїх спадкових прав на майно, яке за життя належало її чоловіку.
Тому, на підставі ст.1261 ЦК України відповідач ОСОБА_2, як син померлої, є спадкоємцем першої черги за законом, який у встановлений ст. 1270 ЦК України строк не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини чи відмову від її прийняття.
Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
З повідомлення приватного нотаріуса Березанського районного нотаріального округу вбачається, що ОСОБА_2 спадщину за заповітом, посвідченим Анатолівською сільською радою 20.12.2002р. за реєстровим №326, у встановлений законом строк не прийняв (а.с.18).
Відповідач ОСОБА_2, як спадкоємець першої черги, у встановлений законодавством строк із заявою про прийняття чи про відмову від прийняття спадщини до нотаріуса не звернувся, та не повідомив про це позивачку, спадкова справа не заведена, тому він вважається таким, що не прийняв спадщину.
Згідно з ч.2. ст.1270 ЦК України якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
У позивачки, як спадкоємця п'ятої черги за законом, виникнення права на спадкування залежало виключно від неприйняття спадщини спадкоємцем за законом.
Частиною 1 ст.1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Внаслідок того, що відповідач ОСОБА_2 не повідомив позивачку про неприйняття ним спадщини як спадкоємця першої черги за законом чи про відмову від прийняття спадщини, позивачкою був пропущений строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті бабусі, встановлений ст.1270 ЦК України.
Зазначене вбачається також з роз'яснення приватного нотаріуса Березанського районного нотаріального округу (а.с.18).
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (ч.2 ст.1270 ЦК України).
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч.3 ст.1272 ЦК України).
В абз.6. п.24. Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. №7 “Про судову практику у справах про спадкування” роз'яснено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Як зазначено в правових позиціях, висловлених в Постанові Верховного Суду України №6-85цс12 від 26.09.2012 року, яка в силу ст. 360-7 ЦПК України підлягає обов'язковому виконанню всіма судами України, правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч.3 ст.1272 ЦК України не застосовуються.
Позивачка просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини посилаючись на те, що спадкоємець першої черги за законом - відповідач ОСОБА_2, не повідомив її у встановлений ЦК України строк про те, що спадщина не прийнята, внаслідок чого нею був пропущений строк на подання заяви про прийняття спадщини після смерті бабусі.
З огляду на викладене, оцінивши доводи позивачки в обґрунтування поважності причин пропуску нею строку для прийняття спадщини, суд вважає, що причини пропуску позивачкою строку для прийняття спадщини після смерті її бабусі ОСОБА_4 є поважними, оскільки викладені позивачкою обставини свідчать про існування об'єктивних причин для неподання нею заяви про прийняття спадщини.
Оскільки з заявою про прийняття спадщини позивачка своєчасно до нотаріальної контори не звернулася з поважної причини, на підставі ст.1272 ЦК України суд вважає за можливе визначити позивачці додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,60,212,214-215,224-226 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Анатолівської сільської ради Березанського району Миколаївської області та ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити повністю.
Визнати причини пропуску строку прийняття спадщини поважними.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк терміном в три місяці з моменту набрання цим рішенням суду законної сили для подання нею заяви до нотаріуса про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла 06 березня 2004 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: