Справа № 460/1302/17
Провадження №2/460/1197/17
06.11.2017 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого-судді - Кондратьєвої Н.А.
за участю секретаря - Юрчишина В.В.
за участі позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування Яворівської районної адміністрації про усунення перешкод щодо участі у вихованні, вільного спілкування з дитиною, -
позивач звернувся до суду з позовом, уточнивши вимоги якого просить зобов'язати відповідачку не чинити йому перешкод у участі у вихованні та вільному спілкуванні з сином ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1; визначити його участь у вихованні дитини та встановити порядок побачень та спільного проведення часу з ночівлею: перша, третя субота місяця з 10.00 год. до 18.00 год. наступного дня (неділя). Щовівторка та щочетверга з 16.00 год. до 20.00 год. У святкові та неробочі дні протягом року з 10.00 год. до 20.00 год., а саме 8 березня, 2 травня, 9 травня, 24 серпня, 16 жовтня, 13 грудня за місцем проживання батька або у іншому місці за вибором батька; встановити можливість сумісно з дитиною, без присутності матері, спільного відпочинку: два тижні у літній період, один тиждень у зимовий період, чотири дні весною та чотири дні восени, поза межами місця проживання дитини за вибором батька з повідомленням матері за десять днів до дати початку такого відпочинку; зобов'язати відповідача повідомляти його про термін від'їзду та місце перебування дитини за межами її місця проживання шляхом письмового повідомлення (особисто вручивши повідомлення або надіславши рекомендованим листом) не пізніше як за десять днів перед від'їздом.
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що перебував із відповідачкою у зареєстрованому шлюбі, від якого у них народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 07.03.2014 р. шлюб між ними розірвано, після розлучення проживають окремо. Син проживає з матір'ю, яка є відповідачем у справі, хоча зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3. З початку 2017 року відповідач повністю ізолювала від нього сина ОСОБА_3, не впускає позивача до свого житла, не випускає дитину з ним на вулицю, не відповідає на телефонні дзвінки, котрі він здійснює для того, щоб домовитися про можливість спілкування з дитиною. Колишня дружина - відповідач ОСОБА_2 разом з своїм теперішнім чоловіком ОСОБА_5 чинять йому перешкоди у виконанні батьківського обов'язку. 25.01.2017 він звернувся до Органу опіки та піклування Яворівської районної державної адміністрації з проханням визначення порядку побачень та проведення спільного часу з малолітнім сином, 22.02.2017 головою Яворівської районної державної адміністрації було підписано Розпорядження № 109/02-06 « Про встановлення порядку побачень з малолітньою дитиною ОСОБА_1Р.», однак дане розпорядження відповідач відмовилася виконувати та продовжує чинити перешкоди у спілкуванні з сином. Враховуючи, що з відповідачем не вдалося досягти мирного вирішення спору, вимушений звернутися з відповідним позовом до суду.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, дав пояснення аналогічні змісту позовної заяви, додатково пояснив, що відповідачка чинить йому перешкоди у спілкуванні з дитиною з 22.01.2017, він має бажання приймати активну участь у вихованні своєї дитини та виконувати свій батьківський обов'язок, для забезпечення синові рівня життя, необхідного для його розвитку, готовий докласти усіх зусиль та має фінансові можливості, просить позов задоволити.
Відповідач в судовому засіданні заперечила позов, пояснила, що позивач без її згоди зареєстрував дитину за своїм місцем проживання, від народження дитини та до січня 2017 не чинила перешкод відповідачеві у спілкуванні з сином, однак з січня і на даний час позивач неадекватно себе поводить і вона змушена боротися за права своєї дитини і лише заради інтересів дитини не дозволяє позивачу бачитися з сином. Після зустрічей з батьком дитина збуджена і поводить себе агресивно, позивач створює навколо сина неналежну психоемоційну обстановку, дитина часто не хотіла йти з батьком. Позивач постійно переслідує її, турбує телефонними дзвінками, зводить наклепи на її теперішнього чоловіка. Позивач зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання дитини, на даний час їх розмір становить близько 400 грн., така сума є мізерною та не покриває видатків, однак у 2015-2016 роках позивач не виконував належно свій обов'язок стосовно матеріального забезпечення сина, погасив заборгованість лише у 2017 році, перед зверненням з позовом до суду. Коли брав сина для проведення з ним часу, безвідповідально ставився до батьківських обов'язків, одягав дитину невідповідно до погодніх умов, одного разу, під час спільного проведення часу сина з батьком, син потрапив до лікарні. Позивач постійно порушував усні домовленості між ними стосовно часу повернення їй дитини, окрім того позивач не має постійного доходу для належного забезпечення дитини, зазначила, що не заперечує проти спілкування дитини з батьком, однак не більше двох годин, оскільки такий період часу, вона зможе контролювати ситуацію і не переживатиме за сина. Розпорядження та висновок Яворівської районної державної адміністрації не визнає, оскільки на засідання комісії з'явитися не могла у зв'язку з перебуванням у лікарні із загрозою передчасних пологів, засідання відбулося у її відсутності без з'ясування її думки, а тому рішення органу опіки та піклування є упередженим, вказаного рішення не оскаржувала. Не заперечує проти проведення часу сина з батьком лише по дві години з 17.00 по 19.00 год. в один з будніх днів тижня, та з 17.00. по 19.00 год. у вихідні дні: першу, третю суботу та другу, четверту неділю місяця, у решті вимог просить відмовити, оскільки лише таке рішення буде відповідати інтересам дитини, окрім того, просила у рішенні встановити заборону позивачеві самостійно забирати сина з дошкільного навчального закладу та у дні, визначені йому для відвідин підніматися до дверей її помешкання.
Представник третьої особи органу опіки та піклування Яворівської районної адміністрації в судовому засіданні позов підтримала частково, вважає, що такий підлягає до задоволення в частині днів і годин зустрічей батька з дитиною визначених висновком органу опіки та піклування від 10.05.2017, що найбільш відповідатиме інтересам дитини.
Заслухавши пояснення сторін, представника третьої особи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 28.08.2010 року, який рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 07.03.2014 року розірвано (а.с.15). Від даного шлюбу у них народився - син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.14). На даний час ОСОБА_3 проживає із відповідачкою, зазначена обставина сторонами не оспорюється.
Відповідно до ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно ст.151 Сімейного кодексу України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Стаття 153 Сімейного кодексу України передбачає право матері, батька та дитини на безперервне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Статтею 15 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено право дитини як на проживання, так і на спілкування з батьками: дитина, яка проживає окремо від батьків або від одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків й прямих контактів. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.
Статтею 157 Сімейного кодексу України передбачено, що той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею; той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
За заявою батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні із нею того з батьків, хто проживає окремо. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим для виконання (ст.158 Сімейного кодексу України).
Відповідно до ч.2 ст.159 Сімейного кодексу України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання, тощо), місце та час їхнього спілкування.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Форми й методи виховання дитини не повинні суперечити Конституції України (стаття 52), Конвенції про права дитини від 2 листопада 1989 року (статті 8, 12, 16, 19, 28, 31, 32, 34, 36, 37), Декларації прав дитини, Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року.
Конвенція про права дитини від 2 листопада 1989 року, виходячи з рівності прав матері і батька, у пункті 1 ст.9 проголосила правило, за яким дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. І саме в цій статті проголошено право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Відповідно до довідки про склад сім'ї, виданої 04.04.2017 ОСББ «Турянського-6», ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, до складу його сім'ї входить його син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований за цією ж адресою (а.с.19).
Згідно з характеристикою, виданою 05.04.2017 Яворівською міською радою Львівської області, скарг на ОСОБА_1 не надходило (а.с.20).
Згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_1 від 05.04.2017, ОСОБА_1 проживає у приватизованій квартирі загальною площею 42,3 кв.м., у квартирі наявні усі комунальні послуги, умови проживання задовільні (а.с.21).
Відповідно до довідки виконавчого комітету Новояворівської міської ради Яворівського району від 10.05.2017, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.48).
Відповідно до розрахунку по сплаті аліментів боржником ОСОБА_1, у 2015-2016 роках мала місце заборгованість по сплаті аліментів, однак станом на червень 2017 заборгованість відсутня (а.с.46).
Розпорядженням органу опіки та піклування Яворівської районної державної адміністрації № 109/02-06 від 22.02.2017 р. «Про встановлення порядку побачень з малолітньою дитиною ОСОБА_1Р», визначено час зустрічей позивача із сином за наступним графіком: перша, третя субота місяця з 10.00 год. до 18.00 год. наступного дня (неділя). Щовівторка та щочетверга з 16.00 год. до 20.00 год. У святкові та неробочі дні 2017 року з 10.00 год. до 20.00 год., а саме 8 березня, 2 травня, 9 травня, 24 серпня, 16 жовтня. Надано дозвіл на наступний порядок спільного відпочинку позивача з сином, за попереднім погодженням з матір'ю: два тижні у літній період, один тиждень у зимовий період, три дні весною та три дні осінню (а.с.17).
Відповідно до висновку Яворівської районної державної адміністрації № 1961/19 від 10.05.2017 про способи участі ОСОБА_1 у вихованні його малолітньої дитини -ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, як органом опіки та піклування, встановлено наступний порядок побачень та спільного проведення часу: перша, третя субота місяця з 10.00 год. до 18.00 год. наступного дня (неділя). Щовівторка та щочетверга з 16.00 год. до 20.00 год. У святкові та неробочі дні 2017 року з 10.00 год. до 20.00 год., а саме 8 березня, 2 травня, 9 травня, 24 серпня, 16 жовтня. Надано дозвіл на наступний порядок спільного відпочинку позивача з сином, за попереднім погодженням з матір'ю: два тижні у літній період, один тиждень у зимовий період, три дні весною та три дні осінню (а.с.28).
Відповідно до листа Яворівської районної державної адміністрації № 1107/19 від 15.03.2017, за підсумками проведеної розмови начальником служби у справах дітей з ОСОБА_2, остання відмовилася виконувати розпорядження Яворівської районної державної адміністрації № 109/02-06 від 22.02.2017 р., оскільки вважає, що батько не відповідально ставився до виконання батьківських обов'язків, порушував усні домовленості між ними та не приймав матеріальної участі у вихованні дитини.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко і відеозаписів, висновків експертів.
Враховуючи те, що наявність чи відсутність обставин, які мають значення для вирішення справи, суд зокрема встановлює на підставі пояснень свідків, письмові пояснення ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки відповідачем клопотання про допит вказаних осіб в якості свідків не заявлялося.
За встановлених обставин, суд вважає, що позивачем доведено, що відповідач своєю поведінкою, як мати, чинить йому перешкоди у спілкуванні та зустрічах батька з сином, що не заперечується самою відповідачкою, яка у судовому засіданні пояснила, що з січня 2017 і по даний час не дозволяє позивачу бачитися з сином, однак змушена так діяти задля захисту інтересів своєї дитини.
Тому, вимога щодо зобов'язання позивачки усунути перешкоди щодо участі у вихованні, вільного спілкування з дитиною підлягає задоволенню.
З речових доказів, а саме відеозаписів наданих позивачем та оглянутих судом (а.с. 47), вбачається, що дитина не уникає спілкування з батьком, дитині подобається проводити час з батьком, взаємовідносини між ними хороші, дитина батька не боїться. На підтвердження доводів відповідачки, стосовно того, що дитина не хоче проводити час з батьком, подані два відеозаписи (а.с.79),однак такі не підтверджуються іншими доказами та спростовуються доказами позивача.
Відтак, при вирішення спору, в силу дії ч.7, 8 ст. 7, статей 10, 19, 157, СК України, суд частково враховує висновок органу опіки та піклування Яворівської районної державної адміністрації № 1961/19 від 10.05.2017 про способи участі ОСОБА_1 у вихованні його малолітньої дитини, оскільки відповідач була відсутньою на засіданні комісії з поважних причин (а.с.61) та такий складено без врахування думки відповідачки.
З огляду на викладене, враховуючи право батька на участь у вихованні дитини, виходячи із забезпечення інтересів дитини, суд дійшов висновку, що спосіб участі позивача у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 слід визначити за наступним графіком: перша, третя субота місяця з 10.00 год. до 18.00 год. наступного дня (неділя). Щовівторка та щочетверга з 17.00 год. до 19.00 год. У святкові та неробочі дні протягом року з 10.00 год. до 20.00 год., а саме 2 травня, 9 травня, 24 серпня, 16 жовтня. Надати дозвіл на наступний порядок спільного відпочинку позивача з сином, за попереднім погодженням з матір'ю: два тижні у літній період, один тиждень у зимовий період, три дні весною та три дні осінню.
При цьому, суд враховує, що такий спосіб участі у вихованні найбільш відповідатиме інтересам дитини, яка має право на спілкування із обома батьками, потребує батьківської уваги та піклування, також судом враховується вік дитини, особа позивача, який має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання, наявність хороших стосунків батька з дитиною, прихильність дитини до батька.
З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що визначений судом спосіб участі у вихованні сина забезпечуватиме насамперед інтереси дитини, якій необхідне спілкування із батьком, а також не порушуватиме прав позивача визначених ст.153 Сімейного кодексу України.
Заперечення відповідачки в частині встановлення заборони позивачеві самостійно забирати сина з дошкільного навчального закладу та заборони у дні, визначені йому для відвідин, підніматися до дверей її помешкання судом не беруться до уваги, оскільки зустрічних вимог відповідачкою не заявлено.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача повідомляти позивача про термін від'їзду та місце перебування дитини за межами її місця проживання шляхом письмового повідомлення (особисто вручивши повідомлення або надіславши рекомендованим листом) не пізніше як за десять днів перед від'їздом, то така не є способом захисту права на участь у вихованні дитини, крім того, суперечитиме праву відповідачки, визначеному ст.29 Цивільного кодексу України, відтак, така вимога не підлягає до задоволення.
З відповідача підлягають стягненню судові витрати.
На підставі ст.ст. 141, 151, 153, 157, 158, 159, 171 Сімейного кодексу України, ст.15 Закону України «Про охорону дитинства» та керуючись ст.ст.10, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-
позов задоволити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у його зустрічах та участі у вихованні дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2
Визначити спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні малолітнього ОСОБА_3 за наступним графіком: перша, третя субота місяця з 10.00 год. до 18.00 год. наступного дня (неділя). Щовівторка та щочетверга з 17.00 год. до 19.00 год. У святкові та неробочі дні протягом року з 10.00 год. до 20.00 год., а саме 2 травня, 9 травня, 24 серпня, 16 жовтня. Надати дозвіл на наступний порядок спільного відпочинку позивача з сином, за попереднім погодженням з матір'ю: два тижні у літній період, один тиждень у зимовий період, три дні весною та три дні осінню.
Стягнути із ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 640 грн. в користь позивача ОСОБА_1, понесені останнім при поданні позову до суду.
В решті вимог позову - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Львівської області через Яворівський районний суд Львівської області протягом 10 днів після його проголошення.
Суддя Н.А.Кондратьєва