Справа № 464/2638/17
пр.№ 2-а/464/233/17
02 листопада 2017 року Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючого-судді Чорна С.З.
при секретарі Довгун Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові, треті особи ОСОБА_1, ОСОБА_2 про скасування декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до I-III категорії складності -
Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради звернулася до суду з позовом, в якому просить зобов'язати Інспекцію з державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львова скасувати декларацію № ЛВ 14216118302 від 27.04.2016 року про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до I-III категорії складності. Свої вимоги мотивує наступним: На інспекцію з архітектурно-будівельного контролю у м. Львові покладено обов'язок перевірки повноти даних, зазначених у деклараціях про початок виконання будівельних робіт та готовність об'єкта до експлуатації під час їх подання до інспекції. В декларації про готовність об'єкта до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складеності, на реконструкцію кв. № 17 з добудовою консольного балкону в буд. № 1 на вулиці Липова Алея в м. Львові, поданій ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрованій відповідачем 27.04.2016 року за № ЛВ 14216118302, зазначена недостовірна інформація та дані, які не відповідають фактичним обставинам. Зазначена в декларації реконструкція квартири третіх осіб є самочинним будівництвом, оскільки постановою адміністративної комісії при Сихівській районній адміністрації Львівської міської ради № 228 від 24.10.2013 року ОСОБА_1В притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 150 КУпАП у зв'язку з чим на неї було накладено адміністративне стягнення, розпорядженням голови Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 17.02.2014 року № 63 затверджено висновок міжвідомчої комісії про демонтаж самочинно добудованого балкону та зобов'язано третіх осіб його демонтувати. ОСОБА_2 звертався до суду з позовом про скасування зазначеного розпорядження, проте в задоволенні його позовних вимог було відмовлено. Дозвіл на перепланування балкону ОСОБА_2 не надавався. Оскільки, вважає, відповідно до повноважень відповідача, визначених законодавством, Інспекція з архітектурно-будівельного контролю має обов'язок з перевірки повноти даних, зазначених у деклараціях, відтак на думку позивача декларація, подана на реєстрацію третіми особами про реконструкцію квартири, шляхом добудови консольного балкону не відповідала вимогам законодавства і містила недостовірні дані. За таких обставин, позивач просить скасувати декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до I-III категорії складності.
Представник позивача у судовому позов підтримав, надав пояснення, аналогічні за змістом позовної заяви, просив суд таку задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача позов заперечив, просив суд відмовити у задоволенні такого. Зазначив, що на момент проведення реєстрації декларації про готовність до експлуатації Інспекцією дотримано всіх вимог законодавства щодо перевірки повноти та достовірності даних, зазначених у декларації. Зауважив, що позивач безпідставно звернувся з позовом до інспекції з архітектурно-будівельного контролю про скасування декларації, оскільки це публічно правові відносини, які виникли між відповідачем як органом власних повноважень, який зареєстрував декларацію та ОСОБА_2 В та ОСОБА_1, які подали декларацію до реєстрації, таким чином жодні права чи законні інтереси позивача не порушені. Окрім цього, відповідач вказує, що задоволення такого позову з вимогою зобов'язати інспекцію архітектурно-будівельного контролю скасувати декларацію про готовність об'єкта до експлуатації буде втручання у виключні повноваження інспекції. Просив відмовити в задоволенні позову.
Представник третьої особи ОСОБА_1 у судовому засіданні позов заперечила, просила суд відмовити у його задоволенні. Зазначила, що декларацію подано з дотриманням всіх вимог законодавства, в порядку, визначеному законом «Про внесення зміни до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт».
У судове засідання третя особа ОСОБА_2 не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складності.
Відповідно до п. 17 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою КМУ від 13.04. 2011 р. № 461 (надалі Порядок № 461) Замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю один примірник декларації.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю, відповідно до функції, визначених порядком № 461 перевіряє повноту даних, зазначених у декларації замовником та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру або ж у разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.
Таким чином, як вбачається з повноважень органів державного архітектурно-будівельного контролю, останні вчиняють комплекс відповідних дій щодо поданих фізичними чи юридичними особами декларацій та приймають рішення про їх реєстрацію або відмову в реєстрації, на підставі яких декларація набуває статусу дозвільного документу, що в подальшому надає право або забороняє замовнику (видавнику декларації) експлуатацію відповідного об'єкта будівництва .
Як вбачається з матеріалів справи, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові прийняла рішення про реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складності на реконструкцію квартири № 17 з добудовою консольного балкону в будинку № 1 на вулиці Липова Алея в м. Львові, яка була сформована і подана ОСОБА_2 та ОСОБА_1
Позивач у поданій суду заяві просить зобов'язати відповідача скасувати декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, що свідчить про невірне обрання способу захисту, оскільки такий документ як декларація не є результатом дій, бездіяльності чи рішення відповідача і перебуває за межами його повноважень. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю не є видавником такої декларації, її дії полягають лише у прийнятті рішення щодо внесення або невнесення інформації, зазначеної у декларації до відповідного реєстру.
Відповідно до частини другої статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог.
Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 6 КАС встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (ч. 2 ст. 6 КАС України). Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України. (ч. 3 ст. 6 КАС України).
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року N 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 6 КАС.
У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 1 грудня 2004 року N 18-рп/2004 дав визначення поняттю "охоронюваний законом інтерес", який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "право" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "право" має один і той же зміст.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Як встановлено матеріалами справи, спірні публічно-правові відносини відносини з приводу реалізації права громадянина у сфері містобудування виникли між заявниками, які подали декларацію про готовність об'єкта до експлуатації - третіми особами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та відповідачем -Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові як органом владних повноважень.
Позивачем не зазначено в позовній заяві та не доведено в судовому засіданні належними та допустимими доказами в чому полягають порушення його прав (охоронюваних законом інтересів) сформованою третіми особами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 декларацією про готовність об'єкта до експлуатації, а також реєстрацією цієї декларації відповідачем.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Керуючись ст.ст.2,9,11, 71, 72, 86, 160-163,167 КАС України,
в задоволенні позову Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові, за участю третіх осіб ОСОБА_2, ОСОБА_1 про скасування декларації про готовність до експлуатації об»єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності - відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Чорна С.З.