Справа №464/12917/13-ц
пр № 6/464/125/17
03 листопада 2017 року
Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючої - судді Бойко О.М.
при секретарі Кравс С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -
заявник звернувся до суду з заявою, у якій просить визнати виконавчий лист, виданий 18.05.2015р. Сихівським районним судом м.Львова, у цивільній справі №464/12917/13-ц, таким, що не підягає виконанню. В обгрунтування заяви покликається на те, що станом на даний час за адресою: м.Львів, вул.Боднарська, 4, відсутня будівля ресторану, загальною площею 288,6 кв. метра, а тому обов'язку щодо її демонтажу не може існувати. На даний час за зазначеною адресою наявний інший об'єкт нерухомості, а саме житловий будинок площею 310,9 кв. метра., що підтверджується технічним паспортом від 5 квітня 2016 року. Відтак, обов'язок боржника згідно з виконавчим листом № 464/12917/13-ц, виданим Сихівським районним судом міста Львова 18 лютого 2016 року на підставі рішення цього суду від 18 травня 2015 року, про демонтаж будівлі ресторану на сьогодні відсутній
В судовому засіданні представники заявника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заяву підтримали, дали пояснення аналогічні змісту заяви. В останнє судове засідання заявник та його представники не з»явились, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду заяви, а тому зважаючи, що представники надали суду пояснення з приводу заяви, враховуючи положення ч.3 ст.369 ЦПК України, суд прийшов до висновку про можливість розгляду заяви у їх відстуності.
Представник стягувача Львівської міської ради ОСОБА_4 та прокурор Львівської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечили проти заяви, зазначивши, що боржником не надано належних та достовірних доказів, які б підтверджували факт демонтажу будівлі ресторану, що б свідчило про відсутність обов»язку виконання рішення суду. Натомість в матеріалах справи міститься достатньо даних про те, що вказане приміщення на даний час існує та експлуатується як ресторан .
Державний виконавець Сихівського ВДВС ОСОБА_6 Державний виконавець Сихівського ВДВС в судовому засіданні пояснив, що на виконанні Сихівського ВДВС перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа, виданого 18.05.2015р. Сихівським районним судом м.Львова. Неоднаразово вжитими заходами виконати вказане рішення не виявилось можливим, у зв»язку із недопуском виконавця на територію, а тому неможливим є перевірити факт дійсного демонтажу будівлі ресторану.
Представник органу опіки та піклування Сихівської районної адміністрації в судове засідання не з”явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду заяви, а тому згідно ч.3 ст.369 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду заяви.
Заслухавши пояснення представників заявника, стягувача, прокурора, державного виконавця, дослідивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи №464/12917/13-ц, оглянувши матеріали виконавчого провадження, суд приходить до висновку, що заява до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що 18.02.2016 р. Сихівським районним судом м.Львова було видано виконавчий лист №464/12917/13-ц про зобов»язання ОСОБА_1 привести до попереднього стану земельну ділянку, що знаходиться м.Львів, вул. Боднарська, 4 у м.Львові, шляхом демонтажу самочинно встановленої будівлі ресторану, загальною площею 288,6 кв.м.
Вказаний виконавчий лист виданий на виконання рішення Сихівського районного суду м.Львова від 18.05.2015р., яке було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області, відтак, набрало законної сили 25.01.2016р.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено обов'язковість судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_5 України, - і за її межами.
Згідно ч.2, ч.4 ст.369 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом. Виконавчий лист визнається таким, що не підягає виконанню якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Виходячи із зазначеного положення законодавств, для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у зв»язку із його добровільним виконанням, необхідним встановлення та доведення боржником належними і допустимими доказами факт виконання ним рішення. Такий факт повинен бути встановлений однозначно та безсумнівно.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.
Згідно статті ч.1 ст.63 того ж Закону за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
Відповідно до ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» однією з підстав закінчення виконавчого провадження є фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, про що виконавцем виноситься постанова.
З аналізу змісту положень ст.369 ЦПК України та ст.39 «Про виконавче провадження» випливає, що добровільне виконання рішення суду, як підстава для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, повинно відбутись до відкриття виконавчого провадження, оскільки виконання рішення під час здійснення виконавчого провадження зумовлює необхідність перевірки такого виконання державним виконавцем та є підставою для закінчення виконавчого проваджнення (ст.63, ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження) і у такому випадку не виникає необхідності визнавати виконавчий документ, таким, що не підлягає виконанню.
Як встановлено судом, 02.03.2016р. державним виконавцем Сихівського ВДВС відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №464/12917/13-ц, виданого Сихівським районним судом м.Львова 18.02.2016р. та надано боржнику ОСОБА_1 строк для добровільного виконання до 09.03.2016р. В подальшому, у зв'язку із невиконанням виконавчого документу на боржника двічі накладався штраф, який був сплачений. Про фактичне невиконання рішення суду державним виконавцем неодноразово складались акти (10.03.2016р., 24.03.2016р., 15.04.2016р., 24.11.2016р., 12.12.2016р., 27.12.2016р.)
Заявник як на доказ добровільного виконання рішення суду покликається на інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якої вбачається, що за адресою м.Львів, вул.Боднарська, 4 зареєстровано житловий будинок та довідку ФОП ОСОБА_7 №202 від 29.12.2016р. про демонтаж будівлі ресторану.
Однак, суд вважає, що вказані докази не підтверджують факту виконання рішення суду та як наслідок відсутність обов»язку з боржника, з огляду на наступне.
Як вбачається із вказаної інформаційної довідки підставою здійснення 09.04.2016р. державної реєстраціїї права власності на житловий будинок по вул.Боднарській,4 у м.Львові став договір купівлі-продажу від 16.11.2006р., в той час як спір щодо демонтажу будівлі ресторану виник у 2013 р., відтак, вказаний будинок не міг бути розташований на місці ресторану.
Довідку ФОП ОСОБА_7№202 від 29.12.2016р. про демонтаж будівлі ресторану суд вважає не належним доказом, зважаючи на те, що в даному випадку здійснюється примусове виконання рішення суду, відтак, належним доказом, що підтверджуватиме факт виконання рішення суду буде акт державного виконавця після перевірки такого виконання (ст.63 Закону України «Про виконавче провадження»)
При цьому, суд враховує ту обставину, що в разі дійсного демонтажу будівлі ресторану, жодна обставина не перешкоджала заявнику допустити державного виконавця до перевірки факту виконання рішення суду та складання акту про це. Однак, можливість перевірки державним виконавцем факту виконання заявником не була забезпечена.
Про сумнівність факту демонтажу ресторану свідчить і копія протоколу огляду від 29.03.2017р., здійсненого в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні (ЄРДР №12016140070001134) за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.382 КК України та відеозапис вказаної слідчої дії, у яких відображено приміщення за адресою м.Львів, вул. Боднарська,4, з обстановкою, що притаманна закладам ресторанного типу (столики для відвідувачів, барна стійка, касовий апарат, тощо).
З огляду на наведені обставини, аналізуючи надані сторонами докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що такими не підтверджено факту добровільного виконання рішення суду, відтак, обставини, які б свідчили про наявність підстав для визнання виконавчого листа № 464/12917/13-ц таким, що не підляагє виконанню відсутні, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст. 369 ЦПК України, суд, -
в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа виданого 18.05.2015р. Сихівським районним судом м.Львова у цивільній справі №464/12917/13-ц, таким, що не підлягає виконанню - відмовити .
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова протягом 5 днів з дня її проголошення, а особою без участі якої постановлено ухвалу протягом 5 днів з часу отримання її копії.
Головуюча :