Справа № 460/4451/17
Провадження №2-з/460/3/17
про відмову у забезпеченні позову
27.10.2017 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Карпин І.М.
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Яворові заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову,
26.10.2017 ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ТОВ «АВІС АВТО» про визнання недійсним договору та повернення коштів. Одночасно подав заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунку №26008040934001, на який було перераховано спірну суму у розмірі 60000,00 грн., у межах суми позовних вимог. В обгрунтування даної заяви зазначає, що ТОВ «АВІС АВТО» жодних дій, які б свідчили про намір у добровільному порядку повернути кошти не вчинив, коштів не повернув. Тому вважає, що існує загроза відчуження відповідачем свого майна, грошових коштів з метою ухилення від виконання можливого рішення суду про стягнення з нього таких коштів.
Перевіривши матеріали позову, проаналізувавши позовні вимоги та доводи заяви про забезпечення позову, суд встановив наступне.
Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб.
У п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У заяві про забезпечення позову позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунку №26008040934001, на який було перераховано грошові кошти у розмірі 60000,00, у межах суми позовних вимог.
Як вбачається з договору доручення №Д 0343 від 23.08.2017 р., позивач оплатив послуги щодо пошуку транспортного засобу, здійснення інформування, консультування, надання пропозицій пов'язаних із сприянням в укладенні договору поставки/купівлі-продажу або будь-якого іншого договору за яким він в подальшому отримує у власність транспортний засіб «Кіа Sportage», на умовах більш вигідних для нього.
Подаючи заяву про забезпечення позову позивач не надав суду доказів, які б підтверджували обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку винесення такого на його користь. Позивачем не обгрунтовано, що в подальшому відповідач буде ухилятись від виконання рішення суду, а також те, що сума грошових коштів в розмірі 60 тис. грн. є настільки значною для відповідача, що у разі ухвалення рішення він не зможе її сплатити.
Покликання на те, що відповідач не вживає заходів з повернення коштів позивачу не може бути взято до уваги, оскільки на цей час між сторонами існує спір з приводу наявності підстав для повернення таких.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали через Яворівський районний суд Львівської області.
Суддя І.М.Карпин