Справа № 304/1101/17
Провадження № 2-о/304/54/2017
03 листопада 2017 рокум. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Шешені М. О.,
при секретарі - Гарайдич Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до Порошківської сільської ради про встановлення факту, що має юридичне значення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеною заявою, в якій просить встановити факт, що заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області 01 жовтня 2004 року та зареєстрований в реєстрі за №215, складений ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на нього - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, що проживає в АДРЕСА_1. Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер його батько - ОСОБА_2, який за життя склав заповіт, який посвідчений секретарем виконавчого комітету Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області 01 жовтня 2004 року та зареєстрований в реєстрі за №215, згідно якого все своє майно, житловий будинок і все те, що буде йому належати на день смерті заповів заявнику. На даний час він бажає оформити спадщину після смерті батька та отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, однак при звернення до нотаріуса йому було відмовлено у видачі такого, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на будинок батька. Також виявилося, що у вищевказаному заповіті прізвище та ім'я покійного батька зазначено як «ОСОБА_2», тоді як згідно його свідоцтва про народження батька записано як «ОСОБА_2», а згідно паспорта громадянина України є ОСОБА_1. Будучи в шістдесятих роках військовослужбовцем у військовому квитку серії НОМЕР_1, а також при працевлаштуванні та заповненні трудової книжки, прізвище, ім'я та по батькові його батька зазначено на російській мові як «ОСОБА_2». Оскільки, через зазначені невідповідності допущені при складанні та посвідченні заповіту він позбавлений права отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, а внести виправлення чи отримати новий заповіт неможливо через смерть заповідача, а тому просить заяву задовольнити.
Заявник ОСОБА_1 та його представник - ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, однак остання подала заяву, у якій просить розглядати справу без їх участі, заявлені вимоги підтримують в повному обсязі та просять такі задовольнити.
Представник Порошківської сільської ради у судове засідання також не з'явився, однак подав заяву, в якій просить розглядати справу без їхньої участі, при цьому проти вимог заявника не заперечує.
Згідно ч.2 ст.158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Так, у судовому засіданні належними та допустимими доказами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер батько ОСОБА_1 - ОСОБА_2, який за життя склав заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області 01 жовтня 2004 року та зареєстрований в реєстрі за №215, згідно якого все своє майно, житловий будинок і все те, що буде йому належати на день смерті заповів ОСОБА_1
Також встановлено, що у заповіті від 01 жовтня 2004 року прізвище та ім'я покійного батька заявника зазначено як «ОСОБА_2», тоді як згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 його батька записано як «ОСОБА_2».
Разом з цим встановлено, що на даний час ОСОБА_1 бажає оформити спадщину після смерті батька та отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, однак через зазначені невідповідності допущені при складанні та посвідченні заповіту він позбавлений права отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, а внести виправлення чи отримати новий заповіт неможливо через смерть заповідача.
Згідно ч.1 та п.5 ч.2 ст.234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно роз'яснень, які містяться у п.1 та 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право….суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв'язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.
Отже, з урахуванням вищевикладеного та того, що заявник не має можливості будь-яким іншим чином встановити вказані вище факти, які породжують для нього певні юридичні наслідки, а тому суд приходить до висновку, що подана ним заява є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Тому, керуючись ст.ст.4, 6, 234, 256, 258, 259 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 до Порошківської сільської ради про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт, що заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Порошківської сільської ради Перечинського району Закарпатської області 01 жовтня 2004 року, зареєстрований в реєстрі за №215, складений ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, саме на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає в АДРЕСА_1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: Шешеня М. О.