Спарва№ 308/9272/17
31.10.2017 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Бедьо В.І. розглянувши матеріали адміністративної справи Управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві Департаменту патрульної поліції відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код суду невідомий, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України ,-
13.09.2017 року біля 21 год. 15 хв. ОСОБА_1 в м. Ужгороді по вул. Гагаріна 7 а керував автомобілем марки «ВАЗ 21214» д.н.з. АО 4996ВЕ з ознаками алкогольного сп'яніння: поведінка не відповідає дійсності, характерні запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода; від проходження тесту на алкогольне сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер» та лікарського огляду відмовився в присутності двох свідків, чим порушив ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 не визнав вину у вчиненому порушенні, надавши суду протокол медичного освідчення для встановлення факту вживання алкоголю та стан сп'яніння № 990.
Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суддя приходить до наступного висновку.
Положеннями статті 130 КУПАП України визначено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення адміністративного стягненні, передбаченого статтею.
Зі змісту протоколу серії БР № 005761 від 13.09.2017 року вбачається, що дії ОСОБА_1 працівники поліції кваліфікують за ст.130 ч. 1 КУпАП України, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відтак, надаючи оцінку наявним письмовим доказам у справі, враховуючи, що факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції підтверджується наявними в матеріалах адміністративної справи поясненнями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи судом отримано достатньо доказів для підтвердження вини правопорушника.
Натомість надавши оцінку наданому ОСОБА_1 протоколу медичного освідчення для встановлення факту вживання алкоголю та стан сп'яніння № 990, згідно якого огляд особи був проведений приблизно через годину після відмови такого від проходження запропонованого працівником поліції огляду на стан сп'яніння, суд приходить до висновку, про неналежність вказаного доказу.
При призначенні покарання суд враховує характер вчиненого правопорушення: керування джерелом підвищеної небезпеки в стані алкогольного сп'яніння; ступінь вини, фактичні обставини справи та приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів.
Керуючись ч.1 ст. 130, ст.ст. 283-285 КУпАП України, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України та накласти на неї стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 грн. (десять тисяч двісті гривень) з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один ) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 320 (триста двадцять гривень) - в дохід Державної судової адміністрації України.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту її винесення.
Строк звернення до виконання-три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_4