Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/712/17
Номер рядка звіту 38
07.11.2017 м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого - судді Левка Т.Ю., при секретарі - Роман К.С., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до голови Пушкінської сільської ради ОСОБА_3, третя особа Головне управління держгеокадастру у Виноградівському районі, про визнання права власності на землю та визнання відсутності компетенції ОСОБА_3 голови Пушкінської сільської ради,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до голови Пушкінської сільської ради ОСОБА_3, третя особа Головне управління держгеокадастру у Виноградівському районі, про визнання права власності на землю та визнання відсутності компетенції ОСОБА_3 голови Пушкінської сільської ради.
Позовні вимоги мотивовано тим, що рішенням 15 сесії 21 скликання Перехрестівської сільської ради від 22.12.1993 року позивачу ОСОБА_1, мешканцю с.Пушкіно, вул.Гагаріна № 5, передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,45 га в межах згідно плану для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства. Земельна ділянка за адресою с.Пушкіно, вул.Гагаріна №5, площею 0,18 Га належить згідно державного акту серії ЗК 003-01335 позивачу ОСОБА_1, на якій розташований житловий будинок та господарські споруди. Ширина земельної ділянки від вулиці складає 18 метрів, в кінці дана ширина звужується до 16,5 метрів. Однак встановлення та погодження меж земельних ділянок суміжними землекористувачами зокрема ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відсутнє.
В порушенні державного акту на землю суміжний користувач ОСОБА_4, мешканець с.Пушкіно вул.Гагаріна №4, збудував огорожу на вказаній земельній ділянці, яка знаходиться у приватній власності ОСОБА_1 чим самим порушив межі земельних ділянок. Всупереч неодноразовому зверненню до компетентних органів зокрема: Пушкінівської сільські ради, Головного управління держгеокадастру у Виноградівському районі та ТОВ «Експерт» ОСОБА_5, позивач ОСОБА_1 отримував відписки, однак межі земельних ділянок не приведені відповідно до вимог Земельного кодексу України, а рекомендовано звернутися до суду.
За таких обставин позивач звернувся до суду та просить постановити рішення яким визнати право власності на землю ОСОБА_1 відповідно до рішення 15 сесії 21 скликання Перехрестівської сільської ради від 22.12.1993 року яким передано у приватну власність земельну ділянку для площею 0,45 га в межах згідно плану для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства та згідно державного акту серії ЗК 003-01335 ОСОБА_1 площею 0,18 га на якій розташований житловий будинок та господарські споруди шириною 18 метрів; визнати відсутність компетенції ОСОБА_3 голови Пушкінівської сільської ради.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали з мотивів, викладених в позовній заяві, та просили суд такі задоволити в повному обсязі.
Відповідач голова Пушкінської сільської ради ОСОБА_3 будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, подав до суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутність.
Представник третьої особи Головного управління держгеокадастру у Виноградівському районі будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи в судове засідання також не з'явився, тому відповідно до ст.128 КАС України розгляд справи проведено у його відсутність.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, вивчивши та дослідивши всі матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод, та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі, органів державної влади.
Згідно із частиною першою ст. 22 Земельного кодексу України (1990 року) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.
Згідно з п. 7 «Перехідних положень» Земельного кодексу України (2001 року) громадяни, що одержали у власність земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (2001 року) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
В судовому засіданні встановлено, що рішенням 15 сесії 21 скликання Перехрестівської сільської ради від 22.12.1993 року позивачу ОСОБА_1, мешканцю с.Пушкіно, вул.Гагаріна № 5, передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,46 га в межах згідно плану для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства.
04.07.2017 року на підставі рішення 15 сесії 21 скликання Перехрестівської сільської ради від 22.12.1993 року позивач ОСОБА_1 отримав державний акт серії ЗК 003-01335 про право власності на земельну ділянку площею 0,46 га в межах згідно плану, яка розташована на території с.Пушкіно Перехрестівської сільської ради.
Згідно Плану зовнішніх меж земельної ділянки за даним державним актом, позивачу належить на праві власності земельна ділянка за адресою с.Пушкіно, вул.Гагаріна №5, площею 0,18 га, на якій розташований житловий будинок та господарські споруди. Ширина земельної ділянки від вулиці складає 18 метрів, в кінці дана ширина звужується до 16,5 метра.
Право власності на зазначену земельну ділянку у позивача не припинялось.
Позивач вказує, що суміжний користувач гр-н ОСОБА_4, мешканець с.Пушкіно вул.Гагаріна №4, збудував огорожу на вказаній земельній ділянці, яка знаходиться у приватній власності ОСОБА_1 чим самим порушив межі земельних ділянок.
Для врегулювання земельного спору позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області та отримав відповідь від 24.12.2015 року, згідно якої позивача повідомлено, що відповідно до пункту 10 статті 28-1 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набуття чинності цим Законом (1 січня 2013), є дійсними. За дорученням Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області дане звернення розглянуте управлінням Держгеокадастру у Виноградівському районі, про що інформують. Земельний спір, щодо порушення межових знаків земельної ділянки для обслуговування житлового будинку за адресою с. Пушкіно, вул. Гагаріна, 5 площею 0,18 га згідно державного акту серія ЗК 003-01335 від.04.07.1995 року виданого ОСОБА_1 розглянуто земельною комісією Пушкінської сільської ради за участю зацікавлених сторін та складений акт обстеження земельної ділянки, але суміжники не можуть найти між собою згоди.
27.11.2015 року земельною комісією Пушкінської сільської ради за участю позивача ОСОБА_1 та гр-на ОСОБА_4 проведено обстеження земельних ділянок суміжних землекористувачів і встановлено, що у позивача ОСОБА_1 згідно державного акту серії ЗК 03-01335 є відповідна і ширина і довжина земельної ділянки, що стверджується актом обстеження земельної ділянки від 27.11.2015 року.
Враховуюче наведене, суд прийшов до висновку, що позивач ОСОБА_1 користується земельною ділянкою за адресою с.Пушкіно, вул. Гагаріна, 5, площею 0,18 га, яка належить йому на праві власності на підставі державного акту серії ЗК 003-01335 від 04.07.1995 року. Межі даної земельної ділянки встановлені згідно з Планом до державного акту, за яким ширина земельної ділянки становить з одного боку 18 метрів, а з іншого - 16,5 метра, у зв'язку з чим вимога позивача про визнання за ним права власності на землю відповідно до рішення 15 сесії 21 скликання Перехрестівської сільської ради від 22.12.1993 року яким передано у приватну власність земельну ділянку для площею 0,45 га в межах згідно плану для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства та згідно державного акту серії ЗК 003-01335 площею 0,18 га на якій розташований житловий будинок та господарські споруди шириною 18 метрів, задоволенню не підлягає.
Щодо позовної вимоги про визнання відсутності компетенції ОСОБА_3 голови Пушкінівської сільської ради, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі Закон) сільський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села. Сільський голова обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень сільського голови обраного на чергових місцевих виборах, визначається Конституцією України.
Відповідно до ч.2 ст. 141 Конституції України, територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права обирають шляхом таємного голосування відповідно сільського, селищного, міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових виборах, становить п'ять років.
Згідно частини 1 ст. 42 Закону повноваження новообраного сільського, селищного, міського голови починаються з моменту складення ним присяги відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" на пленарному засіданні відповідної сільської, селищної, міської ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.
Частина 3 ст. 42 Закону передбачає, що повноваження сільського голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених статтею 79 цього Закону, що має наслідком звільнення його з посади.
Частиною 1 та 2 ст. 79 Закону передбачені підстави для дострокового припинення повноважень сільського голови.
Відповідно до п.16 ч.1 ст. 26 Закону виключно на пленарних засіданнях сільської ради вирішується питання про прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського голови у випадках, передбачених цим Законом.
Отже, вищевказаними правовими нормами передбачено порядок обрання сільського голови, строки його повноважень, включаючи його початок та закінчення, підстави дострокового припинення повноважень сільського голови та орган, який має право приймати рішення з цього питання.
Таким чином, порушення питання щодо встановлення відсутності у відповідача ОСОБА_3 повноважень сільського голови належить до компетенції сільської ради, а тому такий спір не може бути предметом судового розгляду за зверненням фізичних осіб, оскільки останні не являються суб'єктом владних повноважень, який наділений правом оспорювання компетенції іншого суб'єкта владних повноважень.
До цього висновку суд приходить враховуючи позицію ВАС України, наведену в ухвалі від 25 травня 2016 року, в якій зокрема зазначено наступне.
Відповідно до частини 3 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.
Пунктом 3 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Компетенція - це сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.
Під компетенційними спорами розуміються спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень.
Компетенцію державного органу чи посадової особи становлять їхні повноваження, визначені законом. Внаслідок різного тлумачення законодавства компетенція суб'єктів владних повноважень може перетинатися, внаслідок чого виникає компетенційний спір.
Завдання суду у компетенційних спорах, з урахуванням загального завдання адміністративного судочинства, розв'язати законодавчі колізії, а також, усунути наслідки дублювання повноважень.
При цьому, позивачем у компетенційних спорах є суб'єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб'єкт владних повноважень, відповідач, своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або у випадку, коли прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.
Таким чином, спори, визначені пунктом 3 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть виникати внаслідок різного тлумачення суб'єктами владних повноважень законодавства щодо їхньої компетенції на вирішення певних питань у сфері управління. Також спори з приводу компетенції виникають у разі виявлення привласнення повноважень іншого суб'єкта владних повноважень або перевищення власних повноважень.
Пунктом 6 частини четвертої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов може містити вимогу про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Отже, адміністративний позов, відповідно до приписів пункту 6 частини четвертої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, може містити вимогу про встановлення компетенції, однак, така вимога може мати місце лише у спорі між близькими за функціями суб'єктами владних повноважень, що виник з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Таким чином, вимога позивача ОСОБА_1, як фізичної особи, про визнання відсутності компетенції ОСОБА_3 голови Пушкінівської сільської ради задоволенню не підлягає.
Оскільки в задоволенні позовних вимог суд відмовляє повністю, судові витрати понесені позивачем на сплату судового збору не підлягають компенсації за рахунок відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 18, 19, 71, 128, 160, 161, 162 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до голови Пушкінської сільської ради ОСОБА_3, третя особа Головне управління держгеокадастру у Виноградівському районі, про визнання права власності на землю та визнання відсутності компетенції ОСОБА_3 голови Пушкінської сільської ради - відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у скороченому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий ОСОБА_6