Стр. 1 із 4
Справа №303/3418/17
2-а/303/334/17
Номер рядка стат. звіту - 3
07 листопада 2017 року м. Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Камінський С.Е., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції в Закарпатської області про оскарження дій державної виконавчої служби на постанову №49493410 від 22.02.2016 року,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Закарпатській області про визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 22.06.2016 року, винесеної у виконавчому провадженні № 49493410 при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-а/303/21/14, виданого Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області.
Позов мотивує тим, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Закарпатській області перебувало виконавче провадження ВП № 49493410 щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-а/303/21/14, виданого 31.03.2014 року, який він отримав 13.06.2017 року в Мукачівському міськрайонному суді Закарпатської області на підставі заяви від 19.05.2017 року. Виконавчий лист №2-а/303/21/14 виданий 31.03.2014 року Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області про зобов'язання Лалівської сільської ради Мукачівського району в особі ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 повну інформацію, що запитувалася згідно інформаційного запиту від 28.03.2013 року. Виконавчий лист виданий 31.03.2014 року та знаходився на виконанні з 31.03.2014 року по 15.11.2015 року, тобто більше року. Постанова про закінчення виконавчого провадження винесена 22.02.2016 року та дану постанову йому надіслано не було. Тим більше якщо Лалівський сільський голова ОСОБА_2 був переобраний, то повинен був оформити Акт прийому-передачі новому Лалівському сільському голові, в результаті виборів до місцевих рад в 2015 року - ОСОБА_3 Практично розпорядником інформації так й залишилась Лалівська сільська рада Мукачівського району. В постанові про передачу виконавчих проваджень від 29 травня 2015 року 4 пунктом вказано виконавче провадження № 44155460 від 21.07.2014 року з примусового виконання Мукачівського міськрайонного суду №2-а/303/21/14 виданого 31.03.2014 року зобов'язати голову Лалівської сільської ради ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 інформацію на інформаційний запит від 28.03.2013 року. Відповідачем не надано доказів що боржник оштрафований та звернувся з поданням до правоохоронних органів щодо відкриття кримінальної справи. Фактично державна виконавча служба демонструє свою некомпетентність і неспроможність виконання своїх професійних обов'язків, тому боржник маніпулює й не виконує рішення суду як в добровільному так й примусовому порядку, так як ніяких стягнень не понесе, а виконавча служба перекидує виконавчі листи із ВДВС Мукачівського МРУЮ до відділу ДВС ВПВР ГТУ юстиції в Закарпатській області з 2013 року накопичує виконавчі листи в зведене виконання й протягом 2013-2017 років рішення не виконує. На інформаційний запит від 28.03.2013 року не була надана відповідь до жовтня 2015 року - протягом 2,5 років.
Стр. 2 із 4
Згідно вимог ч.3 ст.183-2 КАС України відповідач у десятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття скороченого провадження та копій документів може подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.
У відповідності до вимог ч.4 ст.183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Ухвалою суду від 29.09.2017 року відкрито скорочене провадження в даній адміністративній справі, якою надано відповідачу можливість у десятиденний строк з дня одержання копій ухвали та доданих документів надати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.
Представник відповідача - начальник ВПВР УДВС ГТУЮ у Закарпатській області надіслав заперечення на позовну заяву ОСОБА_1 у якому виклав наступне : згідно витягу про результати виборів сільських голів Закарпатської області від 17.02.2016 року встановлено, що головою с.Лалово Мукачівського району Закарпатської області на місцевих виборах 25.10.2015 року обрано ОСОБА_3. У зв'язку зі зміною ОСОБА_2 на посаді голови с.Лалово Мукачівського району ОСОБА_4 та неможливістю зміни боржника у виконавчому провадженні, державним виконавцем, з дотриманням норм ЗУ «Про виконавче провадження» на підставі п.11 ч.1 ст.49 винесено 22.02.2016 р. постанову про закінчення виконавчого провадження та направлено сторонам виконавчого провадження та органу, що видав виконавчий документ за вихідним №469/6-385. Копію постанови надіслано сторонам виконавчого провадження та до суду, що підтверджує відмітка із книги вихідної кореспонденції. Відповідно до статті 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, відповідно до статті 100 КАС України, наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала, - однак в єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня ухвала суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними. Отже, державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Закарпатській області вжито всіх дій спрямованих на повне та належне виконання вищезазначеного виконавчого документу у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».
Судом встановлено, що на виконанні у відділі ПВР УДВС ГТУЮ в Закарпатській області знаходився виконавчий лист №2а/303/21/14, виданий 31.03.2014 року, щодо зобов'язання голови Лалівської сільської ради ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 повну інформацію на запит від 28.03.2013 року.
22.06.2016 року головним державним виконавцем відділу ПВР УДВС ГТУЮ у Закарпатській області ОСОБА_5 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, винесену у виконавчому провадженні ВП № 49493410 при примусовому виконанні виконавчого листа №2а/303/21/14. Зазначена постанова винесена на підставі п.11 ч.1
Стр. 3 із 4
ст.49 та ст.50 ЗУ “Про виконавче провадження” (в редакції 1999 року).
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду в межах строку звернення до суду, оскільки дізнався про постанову про закінчення виконавчого провадження від 22.02.2016 року лише 13.06.2017 року, і це не спростовано відповідачем, тому вирішувати питання щодо поновлення строку звернення до суду у даній справі немає необхідності.
Зазначене також констатовано ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду у даній справі від 13 вересня 2017 року.
Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Виконання рішень судів здійснюється відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 ЗУ “Про доступ до публічної інформації” доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.
Відповідно до ч.5 ст.6 ЗУ “Про доступ до публічної інформації” не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.
Частиною 1 ст.13 цього Закону визначено перелік розпорядників публічної інформації, якими зокрема є суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Розпорядники інформації зобов'язані надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації (п.6 ч.1 ст.14 Закону).
Таким чином, розпорядником публічної інформації є орган місцевого самоврядування, тобто Лалівська сільська рада, яку було і зобов'язано надати повну інформацію, що запитувалася згідно інформаційного запиту від 28.03.2013 року.
Згідно ч.1 ст.18 ЗУ “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.49 ЗУ “Про виконавче провадження” (в редакції 1999 року) виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону. Як передбачено ч.3 ст.75 ЗУ “Про виконавче провадження” (в редакції 1999 року), у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Таким чином ЗУ “Про виконавче провадження” чітко регламентовано послідовність дій державного виконавця, після вчинення яких такий вправі приймати постанову про закінчення виконавчого провадження.
У той же час судом встановлено, що виносячи постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.11 ч.1 ст.49 та відповідно ч.3 ст.75 ЗУ “Про виконавче провадження” (в редакції 1999 року), із посиланням на неможливість зміни боржника, суд сприймає таким довід безпідставним і таким, що не ґрунтується на вимогах закону.
Стр. 4 із 4
З матеріалів справи вбачається, що державний виконавець перед винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження не наклав на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та не вніс подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності, хоча законом вчинення таких дїй державним виконавцем встановлено як обов'язкове.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на зазначене, враховуючи те, що державним виконавцем не було вжито всіх можливих та необхідних заходів щодо виконання судового рішення, у державного виконавця не було законних підстав для закінчення виконавчого провадження саме з підстав, передбачених п.11 ч.1 ст.49 та ч.3 ст.75 ЗУ “Про виконавче провадження” (в редакції 1999 року), а тому суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст.5, 6, 13, 14 ЗУ “Про доступ до публічної інформації», ст.ст.1, 18, 49, 75, 89 ЗУ “Про виконавче провадження” (в редакції 1999 року), ст.ст. 50, 68, 70, 71, 79, 158, 160-163, 167, 181, 183-2 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Закарпатській області про визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 22.06.2016 року задовольнити.
Визнати незаконною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області ОСОБА_5 про закінчення виконавчого провадження від 22.06.2016 року, винесену у виконавчому провадженні ВП № 49493410 з примусового виконання виконавчого листа №2а/303/21/14, виданого 31.03.2014 року Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Мукачівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя С.Е. Камінський