Ухвала від 07.11.2017 по справі 240/370/17

Єдиний унікальний номер 240/370/17 Номер провадження 22-ц/775/1837/2017

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 листопада 2017 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

суддів: Жданової В.С., Курило В.П.,

за участю секретаря Марченко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 14 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Олександрівського професійного аграрного ліцею про визнання дій незаконними,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Олександрівського районного суду Донецької області від 7 вересня 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Олександрівського професійного аграрного ліцею про визнання дій незаконними - відмовлено.

Із вказаним рішенням не погодилась позивачка ОСОБА_1 та подала апеляційну скаргу, в якій просила апеляційний суд скасувати рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 14 вересня 2017 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, а саме: визнати дії директора Олександрівського професійного аграрного ліцею ОСОБА_2 в частині винесення наказу №30 від 5 травня 2017 року про оголошення догани викладачу історії ОСОБА_1 - незаконними та такими, що порушують трудові права позивача ОСОБА_1 як викладача історії Олександрівського професійного аграрного ліцею.

Доводами апеляційної скарги наведено, що в своєму рішенні суд першої інстанції встановив, що дії відповідача є незаконними, але відмовив в задоволенні позову з невідомих підстав.

Вважає, що відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції порушив її право на справедливий суд, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки доступ до суду повинен бути ефективними. Позивач повинна мати чітку, практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права, а також з боку суду не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

В судове засідання апеляційного суду позивачка ОСОБА_1 та її представник не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчить направлення рекомендованого повідомлення та отримання телефонограми. Представник позивача надав заяву про розгляд справи за відсутністю позивача та його представника (а.с. 211, 212, 216).

Відповідач - Олександрівський професійний аграрний ліцей в судове засідання апеляційного суду не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, надав заяву про розгляд справи без участи його представника (а.с. 200).

Відповідно до ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Тому апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю нез?явившихся сторін та їх представників.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статей 11 і 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам судове рішення відповідає.

Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 працює з 3 січня 2012 року на посаді викладача історії Олександрівського професійного аграрного ліцею (а.с. 167, зв. стор.).

Відповідно до наказу №30 від 5 травня 2017 року Олександрівського професійного аграрного ліцею викладачу історії - ОСОБА_1 оголошено догану за неналежне виконання посадових обов'язків, що є порушенням посадової інструкції викладача, за невиконання плану роботи ліцею, ігнорування щодо проведення заходів з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 р.р., плану виховної роботи за травень 2017 року (тематична лінійка до Дня Перемоги) (а.с. 6).

З наказу Олександрівського професійного аграрного ліцею №30/1 від 15 травня 2017 року вбачається, що наказ №30 від 5 травня 2017 року про винесення догани викладачу історії ОСОБА_1 відмінений (а.с. 44).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на час звернення з позовом до суду трудові права позивача ОСОБА_1 були відновлені самим роботодавцем, шляхом скасування наказу від 5 травня 2017 року №30 «Про недобросовісне відношення до роботи» наказом № 30/1 від 15 травня 2017 року.

Такий висновок суду є правильним та таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

Згідно зі ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до частини 2 статті 140 КЗпП України у трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Судом встановлено, що за неналежне виконання посадових обов'язків, що є порушенням посадової інструкції викладача, за невиконання плану роботи ліцею, ігнорування щодо проведення заходів з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 р.р., плану виховної роботи за травень 2017 року (тематична лінійка до Дня Перемоги) до ОСОБА_1 наказом №30 від 5 травня 2017 року Олександрівського професійного аграрного ліцею застосоване стягнення у вигляді догани (а.с. 6). Наказом Олександрівського професійного аграрного ліцею №30/1 від 15 травня 2017 року відмінений наказ №30 від 5 травня 2017 року про винесення догани викладачу історії ОСОБА_1 відмінений (а.с. 44).

Відповідно до ст.ст. 3, 15 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захисту підлягають порушені, не визнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Звернувшись з вказаним позовом, позивачка вважає, що оголошеним наказом порушені її трудові права, тому просила визнати незаконними дії директора закладу щодо застосування до неї заходів стягнення, а саме - догани.

Разом з тим, враховуючи, що наказ про застосування заходів стягнення до позивачки до звернення її до суду за захистом свого права був скасований, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки права позивачки відновлені самим роботодавцем шляхом скасування наказу про оголошення догани.

Що стосується доводів апеляційної скарги щодо визнання дій директора Олександрівського професійного аграрного ліцею ОСОБА_2 в частині винесення наказу про оголошення догани позивачці незаконними та такими, що порушують її трудові права як викладача історії Олександрівського професійного аграрного ліцею, апеляційний суд приходить до наступного.

30 травня 2017 року до суду звернулась позивачка ОСОБА_1 з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування наказу про оголошення догани, відшкодування моральної шкоди (а.с. 2-3).

12 червня 2017 року позивачка уточнила свої позовні вимоги, зазначивши, що позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди просила залишити без розгляду (а.с. 26-27).

26 червня 2017 року позивачка знову уточнила свої вимоги та просила визнати дії директора Олександрівського професійного аграрного ліцею ОСОБА_2 в частині винесення наказу №30 від 5 травня 2017 року про оголошення догани викладачу історії ОСОБА_1 - незаконними та такими, що порушують трудові права позивача ОСОБА_1 як викладача історії Олександрівського професійного аграрного ліцею (а.с. 66-71).

Суд першої інстанції, вирішуючи вказаний спір між сторонами та ухвалюючи з цього питання рішення, не ухвалив рішення щодо позовної вимоги про визнання дій директора Олександрівського професійного аграрного ліцею незаконними та такими, порушують трудові права позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Оскільки судом першої інстанції ОСОБА_2 не залучений до участі у справі в якості відповідача, докази щодо спору до нього судом не досліджувались, апеляційний суд позбавлений можливості під час розгляду справи в апеляційному порядку залучати осіб до участі у справі та перевіряти законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції з цього питання.

Тому позивачка не позбавлена права звернутися до суду першої інстанції з відповідною позовною вимогою до директора Олександрівського професійного аграрного ліцею ОСОБА_2.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до вимог про захист честі, гідності та ділової репутації позивачки, та не можуть бути предметом розгляду у суді апеляційної інстанції в цьому апеляційному провадженні.

Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що, вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 14 вересня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з часу набрання нею законної сили.

Судді:

Попередній документ
70084289
Наступний документ
70084291
Інформація про рішення:
№ рішення: 70084290
№ справи: 240/370/17
Дата рішення: 07.11.2017
Дата публікації: 13.11.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Донецької області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин