Справа № 243/9890/17
2-о/243/1044/2017
07 листопада 2017 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий суддя Кузнецов Р.В.,
при секретарі Малиновській І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Слов'янську цивільну справу за заявою ОСОБА_1 заінтересована особа: Слов'янський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про встановлення факту смерті в певний час, -
7 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту смерті. В обґрунтування заяви зазначила, що 10 серпня 2017 року в м. Донецьк померла її мати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час, заявниці відомо, що органи ДРАЦС на території м. Донецька діють незаконно і всі документи видані ними є недійсними та не відповідають вимогам діючого в Україні законодавства. Можливості надати лікарське свідоцтво про смерть матері відповідного державного зразка, вона не може, оскільки лікарських установ, підконтрольних уряду України у м. Донецьку - немає. У зв'язку із викладеним, через відсутність можливості зареєструвати смерть ОСОБА_2 у встановленому законом порядку та отримати свідоцтво про її смерть відповідного державного зразка іншим чином аніж як через звернення до суду, заявниця змушена була звернутися до суду із даною заявою, та просити суд встановити факт того, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України,яка була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2 померла 10 серпня 2017 року в м. Донецьк. Зазначила, що встановлення факту смерті матері їй необхідно для оформлення спадщини.
Заявниця ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3, будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час розгляду справи, не використали свого права на безпосередню участь у судовому засіданні, подали до суду заяви з проханням розгляд справи проводити у їх відсутність.
Представник заінтересованої особи - Слов'янського міського ВДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, будучи належним чином повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника відділу, проти задоволення вимог ОСОБА_1 не заперечував.
Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до положення ст. 257-1 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (зі змінами), заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.
У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ст. 256 ЦПК України).
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 та п. 5 ч. 1 ст. 256 ЦПК України та роз'яснень, викладених у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.
Згідно із свідоцтвом про народження заявниці, вона народилась 24 квітня 1954 року, її матір'ю у свідоцтві російською мовою записана «Колодий Надежда Ивановна» (свідоцтво про народження серія: ПА № 951766 (а.с. 8)).
Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_4: ДНР № 076593 від 11 серпня 2017 року, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, померла 10 серпня 2017 року в м. Донецьк (а.с.7).
Згідно із лікарським свідоцтвом про смерть та довідкою про причину смерті до форми №106/о № 97, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла 10 серпня 2017 року. Причиною смерті став - церебральний атеросклероз. Хронічна судиннно - мозкова недостатність ІІІ (а.с. 9).
Згідно із відмовою Слов'янського міського ВДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області № 4625/15.22-25 від 06 листопада 2017 року, про відмову у проведенні реєстрації смерті, заявниці було відмовлено у реєстрації смерті її матері, оскільки нею для підтвердження смерті ОСОБА_2, було пред'явлено документи, видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження (а.с. 17).
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01 липня 2010 року № 2398-VI державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:
1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою;
2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Згідно із Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними якщо ці органи створені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (документ), виданий цими органами є недійсним і не створює правових наслідків.
Тобто свідоцтво про смерть ОСОБА_2, померлої 10 серпня 2017 року, видане 11 серпня 2017 року - на території, тимчасово не підконтрольній Україні, не створює правових наслідків.
Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. У рішенні Європейського суду з прав людини «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» від 23.02.2016 року ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами...».
Таким чином суд бере до уваги відомості, які зазначені у лікарському свідоцтві про смерть, довідці про та свідоцтві про смерть ДНР № 076593 від 11 серпня 2017 року, враховуючи неможливість в інший спосіб отримати відомості, зазначені у цих документах, хоча й не визнає зазначені довідку про причину смерті та свідоцтво про смерть офіційними документами.
Факт, про встановлення якого просить заявниця, має для неї юридичне значення, оскільки породжує для неї правові наслідки отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_2 у відділі ДРАЦС на території підконтрольній державній владі України, та оформлення її спадкових прав після смерті матері.
Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що вимоги заявлені ОСОБА_1 про встановлення факту смерті ОСОБА_2 в певний час, підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.
Відповідно до положення п.8 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України. Враховуючи, що м. Донецьк є тимчасово окупованою територією України, суд вважає необхідним допустити негайне виконання цього рішення суду.
Керуючись статтями 3, 57-59, 60, 234, 256-259, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Заяву ОСОБА_1 заінтересована особа: Слов'янський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про встановлення факту смерті в певний час - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Жегалово, Щелковського району, Московської області, громадянка України, яка була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2 померла 10 серпня 2017 року в Україні в м. Донецьк, причина смерті - церебральний атеросклероз. Хронічна судинно - мозкова недостатність ІІІ.
Допустити негайне виконання рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Р.В. Кузнецов