Справа № 242/2090/17
Провадження № 2-а/242/156/17
06 листопада 2017 року Селидівський міський суд Донецької області в складі головуючого судді Владимирської І.М., розглянувши у письмовому провадженні в м. Селидове адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Селидівського об'єднаного УПФУ Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити певні дії, в якому зазначив, що він звернувся до відповідача із заявою від 19.05.2017 року про призначення пенсії у відповідності з вимогами ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Заява була розглянута відповідачем і було прийнято рішення № 1426 від 11.04.2017 року про відмову в призначенні пенсії через відсутність у нього необхідного пільгового стажу роботи 25 років. Це зокрема обумовлено тим, що до пільгового стажу його роботи не зараховано період роботи з 08.06.2005 року по 09.11.2006 року та з 17.01.2007 по 01.04.2009 року на підприємстві ТОВ «Донецьке шахтобудівельне підприємство»; з 12.05.2009 року по 30.09.2009 року на Відокремленому підрозділі «шахта Жовтневий Рудник» Державного підприємства «ДУЕК»; з 08.10.2009 року по 06.05.2010 року на підприємстві ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Горизонт-2008», оскільки реєстраційні дії щодо зміни місцезнаходження на підконтрольній владі території підприємствами не здійснювались, тому перевірити достовірність наданих довідок не має можливості. Крім того, відповідач не зарахував до страхового стажу періоди роботи з 14.06.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.12.2015 року по 11.01.2017 року на ВП «шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» через несплату підприємством страхових внесків до ПФУ. Просить суд визнати дії відповідача щодо відмови в призначенні йому пенсії неправомірними, скасувати рішення № 1426 від 11.04.2017 року про відмову в призначенні пенсії відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зобов'язати Селидівське об'єднане УПФУ Донецької області повторно розглянути заяву від 12.01.2017 року № 15 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням вищевказаних періодів його роботи до страхового та пільгового стажу.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду письмову заяву в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить слухати справу без його участі.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву, в якій просила розглянути справу без її участі та надала суду письмові заперечення, в яких позовні вимоги не визнала та зазначила, що 12.01.2017 року ОСОБА_1І звернувся до Селидівського об'єднаного УПФУ Донецької області із заявою № 15 про призначення пенсії у відповідності з вимогами ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпеченні», п. 2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Страховий стаж ОСОБА_1 на момент звернення склав 26 роки 06 місяців 28 днів, пільговий стаж складав 21 роки 04 місяці 20 днів, в томі числі стаж підземної роботи за ст.ст. 14-25 шахтарі складав 14 років 11 місяців 26 дні, за ст.ст. 14-20 складав 04 роки 06 місяців 07 днів, військова служба - 01 рік 10 місяців 17 днів. До пільгового стажу не було зараховано періоди роботи ОСОБА_1 з 08.06.2005 року по 09.11.2006 року та з 17.01.2007 по 01.04.2009 року на підприємстві ТОВ «Донецьке шахтобудівельне підприємство»; з 12.05.2009 року по 30.09.2009 року на Відокремленому підрозділі «шахта Жовтневий Рудник» Державного підприємства «ДВЕК»; з 08.10.2009 року по 06.05.2010 року на підприємстві ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Горизонт-2008», оскільки реєстраційні дії щодо зміни місцезнаходження на підконтрольній владі території підприємствами не здійснювались, тому перевірити достовірність наданих довідок не має можливості. До страхового стажу не було зараховано періоди роботи ОСОБА_1 14.06.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.12.2015 року по 11.01.2017 року на ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» через несплату підприємством страхових внесків до ПФУ. У зв'язку з тим, що у позивача відсутній стаж роботи 25 років на підземних умовах, рішенням від 11.04.2017 року № 1426 йому було відмовлено у призначенні пенсії. Просить відмовити в задоволені позову ОСОБА_1 у повному обсязі.
Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Положенням ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Стаття 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Так зокрема статтею 113 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.
Згідно до ст. 9 КАС України, суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. У разі невідповідальності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
12.01.2017 року ОСОБА_1 надав до Селидівського об'єднаного УПФУ Донецької області документи для призначення пенсії за віком відповідно до ст. 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 р. XV Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Селидівського об'єднаного УПФУ Донецької області № 1426 від 11.04.2017 року ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи в підземних умовах 25 років. Відсутність необхідного пільгового стажу обумовлена тим, що до пільгового стажу не було зараховано періоди роботи ОСОБА_1 з 08.06.2005 року по 09.11.2006 року та з 17.01.2007 по 01.04.2009 року на підприємстві ТОВ «Донецьке шахтобудівельне підприємство»; з 12.05.2009 року по 30.09.2009 року на Відокремленому підрозділі «шахта Жовтневий Рудник» Державного підприємства «ДВЕК»; з 08.10.2009 року по 06.05.2010 року на підприємстві ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Горизонт-2008», оскільки реєстраційні дії щодо зміни місцезнаходження на підконтрольній владі території підприємствами не здійснювались, тому перевірити достовірність наданих довідок не має можливості та до страхового стажу не було зараховано періоди роботи з 14.06.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.12.2015 року по 11.01.2017 року на ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» через несплату підприємством страхових внесків до ПФУ (а.с. 11-12).
Згідно абзацу 2 пункту 15 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону України № 3108-IV від 17.11.2005 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Відповідно до ст. 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», робітники безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних та відкритих гірничих роботах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, за списком робіт, професій, затвердженому Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій не менше 20 років.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється КМУ.
Відповідно до трудової книжки серія БТ-ІІ № 1572412, ОСОБА_1 працював з 08.06.2005 року по 09.11.2006 року на підприємстві ТОВ «Донецьке шахтобудівельне підприємство» у якості механіка підземного з повним робочим днем в шахті; з 17.01.2007 по 01.04.2009 року на підприємстві ТОВ «Донецьке шахтобудівельне підприємство» у якості електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті; з 12.05.2009 року по 30.09.2009 року на Відокремленому підрозділі «шахта Жовтневий Рудник» Державного підприємства «ДВЕК» у якості механіка підземного з повним робочим днем на підземних роботах на дільниці підготовчих робіт; з 08.10.2009 року по 06.05.2010 року на підприємстві ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Горизонт-2008» у якості гірничого майстра з повним робочим днем у шахті (а.с. 4-7).
Постановою КМУ від 12.06.1993 р. № 637 прийнятий Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, в якому в п. 1.2 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, а також архівними установами.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії визначено, що у разі коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки.
Відповідно до генерального контракту № 231 від 26.08.2004 року укладеного між ДП «Селидіввугілля» (замовник) та ВАТ «Донецькшахтобуд» (генеральний підрядник) та ВАТ «Рутченковський завод «Гормаш», ТОВ «Донецьке шахтобудівельне підприємство» сторони домовилися про виконання будівельно-монтажних робіт за проектом Реконструкція шахти «Росія» ДП «Селидіввугілля» на період до 2010 року (а.с. 15-18).
Довідкою від 30.01.2015 року, виданою ВП «шахта Росія» ДП «Селидіввугілля», підтверджено факт та кількість спусків в шахту за періоди роботи позивача на ТОВ «Донецьке шахтобудівельне підприємство» з 08.06.2005 року по 09.11.2006 року та з 17.01.2007 по 01.04.2009 року (а.с. 21).
Крім того періоди роботи ОСОБА_1 з 08.06.2005 року по 09.11.2006 року та з 17.01.2007 по 01.04.2009 року на ТОВ «Донецьке шахтобудівельне підприємство» підтверджено архівною довідкою № 0555/11-0743 від 03.12.2014 року (а.с. 25), а також наказами підприємства № 83/к від 08.06.2005 року (а.с. 26), № 152/к від 05.09.2005 року (а.с. 27), № 209 к від 09.11.2006 року (а.с. 28), № 8 к від 17.01.2007 року (а.с. 29), № 42 к від 01.04.2009 року (а.с. 30).
Відповідно до наказу № 3 від 20.04.2002 року ТОВ «Донецьке шахтобудівельне підприємство» було проведено атестацію робочих місць за умовами праці, зокрема: механіка підземного та електрослюсаря підземного (а.с. 31-32).
Відповідно до наказу № 5 від 14.03.2007 року ТОВ «Донецьке шахтобудівельне підприємство» було проведено атестацію робочих місць за умовами праці, зокрема і електрослюсаря підземного (а.с. 33-39).
Слід також зауважити, що умови та характер праці ОСОБА_1 за періоди його роботи на ТОВ «Донецьке шахтобудівельне підприємство» також підтверджуються пільговою довідкою (а.с. 40).
Згідно договору про надання послуг № 51 від 30.09.2009 року укладеного між ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Горизонт-2008» (замовник) та ДП «Селидіввугілля» (виконавець), сторони обмовили, що виконавець повинен забезпечити замовника послугами необхідними для ведення робіт, зокрема: веденням вибухових робіт, адміністративно-побутове обслуговування працівників (приміщення, бані, пральні, лампова, медпункт, контрольний табель); доставка працівників до місця роботи; доставка матеріалів (а.с. 19-20).
Довідкою від 30.01.2015 року, виданою ВП «шахта 1/3 Новогродівська» ДП «Селидіввугілля», підтверджено факт та кількість спусків в шахту за періоди роботи позивача з 08.10.2009 року по 06.05.2010 року на підприємстві ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Горизонт-2008» (а.с. 22).
Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача у вищевказані періоди на вищезазначених підприємствах.
Суд зазначає, що наведені записи трудової книжки про роботу позивача за вищевказані періоди свідчать про зайнятість останнього за відповідними посадами повний робочий день в шахті. Записи про спірні періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають.
Суд також вважає, неправомірними дії відповідача щодо неприйняття вищевказаних довідок у якості підтвердження пільгового стажу роботи позивача, оскільки вони містять в собі всі необхідні реквізити, печатки юридичних осіб та підписи посадових осіб, в зв'язку з чим, не викликають у суду сумніву щодо їх достовірності та справжності.
Стосовно твердження представника відповідача, що для підтвердження стажу роботи позивачем було надано довідки підприємствами, які знаходиться в населеному пункті, на території якого органи державної влади не здійснюють свої повноваження, які не можуть бути враховані для перерахунку пенсії, оскільки ці довідки згідно чинного законодавства України не є дійсними, суд зазначає наступне.
За приписами ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
У рішенні від 08 липня 2004 року у справі «Ілашку та інші проти Молдови та Росії», ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем «Молдавської Республіки Придністров'я». Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов'язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.
Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов'язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах «Пічкур проти України», «Ілашку та інші проти Молдови та Росії» як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 06 жовтня 2015 року у справі № 816/4505/14, та в силу ст. 244-2 КАС України враховується судом при розгляді даної справи.
Неприпустимість визнання деяких документів, які були видані на території, неконтрольованій законною владою, недійсними та такими, що не набули законної сили, підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яка викладена в рішенні у справі «Лоізіду проти Туреччини».
Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: «Суд відмічає, що за наявності фактично існуючих незаконних утворень на території неконтрольованій законною Владою міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей та дій, наприклад, реєстрація народження, смерті або шлюбу, наслідки яких можуть бути проігноровані лише на шкоду жителям тієї чи іншої території».
Слід зауважити, що в даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову.
Наведені вище обставини свідчать про недбале ставлення пенсійного органу до вирішення такого важливого питання як пенсійне забезпечення особи, яке гарантується ст. 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави.
В зв'язку з чим, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи на підприємстві ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» з 14.06.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.12.2015 року по 11.01.2017 року через з несплату страхових внесків підприємством, суд встановив наступне.
Абзацом першим частини першої статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менше ніж мінімальний страховий внесок.
Страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування найманих працівників та інших осіб, які належать до кола осіб, що підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та зазначені у статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються їх роботодавцями та безпосередньо застрахованими особами.
Механізм обов'язкового пенсійного страхування передбачає відповідні державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх пенсійних справ.
На підставі п.1 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Так зокрема статтею 113 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.
Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, вимагати від страхувальників сплати внесків, у тому числі в судовому порядку тощо.
З цим правом кореспондується обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески (п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону) незалежно від фінансового стану платника (ч. 12 ст. 20 Закону).
За таких обставин, суд вважає посилання Селидівським ОУ ПФУ Донецької області на те, що підприємством ВП «шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» із заробітної плати позивача не сплачувалися страхові внески і відсутня інформація щодо їх сплати, є безпідставними.
Крім того згідно довідок № 04-22/1469 від 13.05.2017 року та № 04-22/1471 від 15.05.2017 року із заробітної плати ОСОБА_1 щомісячно утримуються суми страхових внесків зокрема і за період його роботи на вищевказаному підприємстві з 14.06.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.12.2015 року по 11.01.2017 року. Суми ЄСВ за вищевказані періоди в повному обсязі перераховані в до Корасноармійської ОДПІ.
Суд також наголошує, що позивач не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством, на якому він працює, дана правова позиція також викладена в інформаційному листі ВАСУ № 212/11/14-14 від 18.02.2014 року.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі вищевикладеного суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Керуючись ст. ст. 3, 19, 22, 55 Конституції України, ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про пенсійне забезпечення» суд, -
Позов ОСОБА_1 до Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 1426 від 12.01.2017 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Зобов'язати Селидівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди його роботи з 08.06.2005 року по 09.11.2006 року та з 17.01.2007 по 01.04.2009 року на підприємстві ТОВ «Донецьке шахтобудівельне підприємство»; з 12.05.2009 року по 30.09.2009 року на Відокремленому підрозділі «шахта Жовтневий Рудник» Державного підприємства «ДВЕК»; з 08.10.2009 року по 06.05.2010 року на підприємстві ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Горизонт-2008».
Зобов'язати Селидівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період його роботи з 14.06.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.12.2015 року по 11.01.2017 року на ВП «шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля».
Зобов'язати Селидівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.01.2017 року № 15 з урахуванням до пільгового стажу періодів його роботи роботи з 08.06.2005 року по 09.11.2006 року та з 17.01.2007 по 01.04.2009 року на підприємстві ТОВ «Донецьке шахтобудівельне підприємство»; з 12.05.2009 року по 30.09.2009 року на Відокремленому підрозділі «шахта Жовтневий Рудник» Державного підприємства «ДВЕК»; з 08.10.2009 року по 06.05.2010 року на підприємстві ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Горизонт-2008» та страхового стажу періодів його роботи з 14.06.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.12.2015 року по 11.01.2017 року на ВП «шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля».
Стягнути з Селидівського об'єднаного управління Пенсійного фонду за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо постанову було постановлено у письмовому провадження або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.М. Владимирська