Справа №265/5404/17
Провадження №2/265/1499/17
30 жовтня 2017 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Костромітіної О. О.,
за участю секретаря Куксенко А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 співвласників багатоквартирного будинку «Добробут-65» про визнання права власності на кооперативну квартиру,
08 серпня 2017 року до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на кооперативну квартиру. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилалася на те, що вона є членом ЖБК «Орджонікідзевський-132» та квартиронаймачем двокімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 44,9 кв.м., жилою площею 27,0 кв.м. Ордер № 399 виданий виконавчим комітетом Жданівської міської ради народних депутатів 21.03.1979 року. Вартість квартири була сплачена повністю, що підтверджується довідкою від 30.09.2016 року. Всі роки позивач користувалася квартирою, своєчасно сплачувала комунальні послуги, робила ремонт. На теперішній час виникла необхідність в оформленні документів на квартиру, у зв'язку з чим вона звернулася до відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно, але їй було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів на квартиру та запропоновано звернутися до суду. Просила суд визнати за нею право власності на кооперативну квартиру № 3, розташовану в будинку № 65 по вулиці Олімпійській в місті Маріуполі.
Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилася, надавши суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 співвласників багатоквартирного будинку «Добробут-65» у судове засідання не з»явився, від голови правління надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника ОСББ, також в заяві зазначено, що ОСББ «Добробут-65» не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.. 61 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 182 ЦК України (в редакції від 16 січня 2003 року), право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України (в редакції від 16 січня 2003 року), права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
За ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 1 січня 2013 року), державна реєстрація прав є обов'язковою, права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Положення ст.328 Цивільного кодексу України (в редакції від 16 січня 2003 року) передбачають, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 128 Цивільного кодексу України (в редакції 1963 року), право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речі набувачу.
За положеннями ст. 15 Закону України «Про власність», який діяв до вступу в законну силу Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, передбачалось, що член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.
Вказані норми дублюються у ст. 384 ЦК України (в редакції від 2003 року), де зазначено, що в разі викупу квартири, член житлово-будівельного кооперативу стає власником квартири.
В п. п. 69, 71 Листа Верховного Суду України від 26 травня 2001 року «Правові позиції щодо розгляду судами окремих категорій судових справ (Житлове право)» зазначалось, що члени ЖБК, які повністю внесли пайовий внесок за квартиру відповідно до ст. 15 Закону України «Про власність», набувають права власності на квартиру.
З п. 5-1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 вересня 1987 року № 9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи» вбачається, що судам слід мати на увазі, що згідно зі ст. 15 Закону України «Про власність» член ЖБК, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатись нею на свій розсуд.
Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 7 лютого 2014 року № 5 вбачається, що суди повинні мати на увазі, що законом може бути встановлений інший момент (підстава) набуття права власності. Зокрема, у разі повного внесення пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства.
З ордеру на житлове приміщення серія КО № 399 від 04 квітня 1991 року вбачається, що ОСОБА_1 та членам її родини: сину ОСОБА_3, на підставі рішення Виконкому Жданівської міської ради народних депутатів від 21.03.1979 року № 178, було надано право на вселення в квартиру № 3, розташовану в будинку № 65 по вулиці Олімпійській в місті Маріуполі.
Згідно технічного паспорту від 06 квітня 2016 року, виданого на ім'я ОСОБА_4 на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2, загальна площа даної квартири складає 44,9 кв. м., а житлова площа дорівнює 27,0 кв. м.
Як вбачається з довідки за вих. № 003-с від 28 березня 2016 року за підписом голови ЖБК «Орджонікідзевський-132», ОСОБА_1 була членом ЖБК «Орджонікідзевський-132» з березня 1979 року, яка в свою чергу повністю сплатила вартість квартири АДРЕСА_3 в сумі 4731 рубль шляхом внесення першого внеску в сумі 1927 рублів, а також сплати залишку у розмірі 2804 рубля. Будинок був введений в експлуатацію у 1979 році. Дані обставини також підтверджуються довідкою, виданою ОСББ «Добробут-65» № 32-с/17 від 13 червня 2017 року.
Відповідно до листа ОСББ «Добробут-65» від 21.10.2017 року № 45-п/17 рішення про реєстрацію ОСББ було прийнято 27 березня 2016 року установчими зборами власників житлового будинку № 65 по вулиці Олімпійській в м.Маріуполі - членами ЖБК «Орджонікідзевський-132», а тому фактично ОСББ «Добробут-65» є правонаступником ДБК «Орджонікідзевський-132».
На підставі дослідження перелічених письмових доказів, суд вважає, що у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1. правомірно свого часу набула право власності на кооперативну квартиру № 3, розташовану в будинку № 65 по вулиці Олімпійській в місті Маріуполі, оскільки вказана квартира була надана їй у користування на підставі ордеру, а у подальшому позивачем ОСОБА_1 як членом ЖБК «Орджонікідзевський-132», було проведено повну виплату пайових внесків за зазначену кооперативну квартиру в сумі 4731 рубль, внаслідок чого набула права власності на дану квартиру.
Проте рішенням за № 36455890 від 03 серпня 2017 року державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_5 Юридичного департаменту Маріупольської міської ради було відмовлено у державній реєстрації права власності (за формою власності: приватна) на квартиру № 3, розташовану в будинку № 65 по вулиці Олімпійській в місті Маріуполі за ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на квартиру.
Суд зауважує, що виникнення права власності на будинки, споруди та нерухоме майно не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом України в редакції від 2003 року та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 2004 року.
Водночас, суд звертає увагу, що лише на підставі «Правил державної реєстрації об'єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб», затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року № 56, «Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб», затверджених Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року № 121, «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5, передбачалось оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування членам житлово-будівельного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески.
Враховуючи перелічені норми суд дійшов висновку, що на момент набуття права власності ОСОБА_1 на кооперативну квартиру, законодавством не була передбачена як видача свідоцтва про право власності на кооперативну квартиру, так і обов'язкова державна реєстрація права власності на таку квартиру.
Однак з 1995 року законодавець передбачив процедуру оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна для членів житлово-будівельного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески, шляхом отримання свідоцтва про право власності від місцевих органів державної виконавчої влади, місцевого самоврядування та реєстрацію їх в бюро технічної інвентаризації.
Враховуючи наведені норми та зважаючи, що саме на підставі ордеру на вселення позивач ОСОБА_1 отримала від Виконавчого комітету місцевої ради право на користування спірною кооперативною квартирою, а у подальшому не отримала свідоцтва про право власності на це майно та не зареєструвала його в Маріупольському БТІ, таким чином існує спір щодо підтвердження права власності позивача на вказану квартиру.
За змістом ст. 392 ЦК України в редакції від 2003 року, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
На підставі п. 37 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 7 лютого 2014 року № 5, з урахуванням положень ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК в редакції від 2003 року, власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у позивача існують перешкоди щодо підтвердження відповідними правовстановлюючими документами її права власності на кооперативну квартиру, набутого нею свого часу правомірно.
На підставі викладеного, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на кооперативну квартиру № 3, розташовану в будинку № 65 по вулиці Олімпійській в місті Маріуполі внаслідок проведення нею сплати пайових внесків за вказану квартиру.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 213-215 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 співвласників багатоквартирного будинку «Добробут-65» про визнання права власності на кооперативну квартиру, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на кооперативну квартиру № 3, розташовану в будинку № 65 по вулиці Олімпійській в місті Маріуполі Донецької області (загальна площа 44,9 кв.м, житлова площа 27,0 кв.м).
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області, а учасниками процесу, які не були присутні при проголошенні рішення, - протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя О.О. Костромітіна