2/754/87/17
Справа № 754/1156/16-ц
Іменем України
07 листопада 2017 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М. розглянувши клопотання позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, Деснянський районний відділ ГУ ДМС у м. Києві Державної міграційної служби України, Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом вселення,-
Позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до відповідачів про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням.
Відповідачі, скориставшись своїм процесуальним правом, подали до суду зустрічну позовну заяву про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом вселення.
06.11.2017 року позивачем до канцелярії суду було подано письмове клопотання про забезпечення позову, в якій останній просить суд:
- заборонити відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 вчиняти до спірної квартири будь - які дії в тому числі самовільно вселятися, замінювати замки в квартирі, тощо до прийняття судом рішення по суті.
Вимоги даного клопотання мотивує тим, що 02.11.2017 року відповідач ОСОБА_2 разом зі своїм адвокатом, без дозволу та згоди позивача, самовільно, замінили в спірній квартирі замки. 03.11.2017 року позивач, повернувшись до дому з роботи, не зміг увійти до спірної квартири. Вказані дії вчинені відповідачем до прийняття рішення по справі, можуть утруднити виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Порядок вирішення питання про застосування заходів забезпечення позову врегульовано положеннями ст. 151-153 ЦПК України, та з такого приводу судам було надано відповідні розяснення, викладені Пленумом Верховного Суду України у постанові «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року.
Так, відповідно до положень п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб.
Передбаченими Законом підставами задоволення заяви про забезпечення позову є встановлення судом обставин, за яких невжиття заходів забезпечення позову у наступному ускладнить або унеможливить виконання можливого рішення суду по справі та об'єктивна вірогідність їх настання, співрозмірність та співвідностність заходів забезпечення позову, про застосування яких вирішується питання, до заявлених у справі вимог, а також відсутність обставин, які, відповідно до закону, перешкоджають застосуванню зазначених заходів забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наведені вище обставини звернення позивача до суду та наведені ним доводи, вбачається наступне.
Судом, при дослідженні матеріалів позовної заяви та клопотання про забезпечення позову, було встановлено, що не вжиття заходів забезпечення позову щодо заборони відповідачам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 вчиняти до спірної квартири будь - які дії в тому числі самовільно вселятися, замінювати замки в квартирі, тощо до прийняття судом рішення по суті, дійсно може утруднити та/або зробити неможливим виконання рішення суду, в разі його задоволення.
З викладених обставин суд доходить до висновку про обґрунтованість клопотання щодо застосування заходів забезпечення позову та можливість його задоволення.
Виходячи з вищевикладеного та керуючись положеннями ст.ст. 10, 11, 57-60, 151-153, 208-210 ЦПК України, суд,
Клопотання позивача позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, Деснянський районний відділ ГУ ДМС у м. Києві Державної міграційної служби України, Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом вселення - задовольнити.
Заборонити відповідачам ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_3) вчиняти будь - які дії в тому числі самовільно вселятися, замінювати замки в квартирі АДРЕСА_1, тощо до прийняття судом рішення по суті.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Пред'явлення цієї ухвали до виконання доручити ОСОБА_1 або його представнику.
Копію даної ухвали направити для відома ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Деснянський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її отримання. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя