ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7929/17
провадження № 2/753/4652/17
"18" жовтня 2017 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О. з секретарем судового засідання Расуловою А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: житлово-будівельний кооператив «Будівельник-11», про встановлення порядку користування квартирою,
У квітні 2017 р. ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2, позивач) звернувся до суду з позовом ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3, відповідач, разом - сторони) про поділ майна подружжя, визнання права власності в порядку спадкування та встановлення порядку користування квартирою АДРЕСА_1.
Під час розгляду справи позивач відмовився від вимог про поділ майна подружжя і визнання права власності в порядку спадкування та підтримав лише вимогу про встановлення порядку користування квартирою. Просив встановити порядок користування квартирою, відповідно до якого виділити йому в користування кімнату площею 12,1 кв.м., відповідачу - кімнату площею 18,1 кв.м., а місця загального користування, а саме: кухню, вбиральню, ванну кімнату та коридор, залишити у спільному користуванні.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 позов підтримали, просили його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_5 заявили про часткове визнання позову. Не заперечували проти запропонованого позивачем порядку користування квартирою, але вважали, що в рішенні суду має бути зазначено, що кімната площею 18,1 кв.м. виділяється в користування відповідачу разом з членами її сім'ї.
Представник третьої особи Щекал Т.О. поклала вирішення позову на розсуд суду.
Заслухавши пояснення сторін, їх представників, представника третьої особи та дослідивши письмові докази, суд вважає встановленими такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 01.02.1986, який було розірвано рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 26.04.2013 (а.с. 8).
На підставі ордера (обмінного) № 2168, виданого 09.03.1991 Виконавчим комітетом Київської міської ради народних депутатів, сторони та їх дочка ОСОБА_6 набули право користування квартирою АДРЕСА_1 (а.с. 44).
Зазначена квартира розташована в житлово-будівельному кооперативі «Будівельник-11» (далі по тексту - ЖБК «Будівельник-11»).
З довідки ЖБК «Будівельник-11» від 23.12.1999 вбачається, що сума пайового внеску за квартиру в розмірі 10 783 крб. сплачена в повному обсязі 10.10.1992 (а.с. 13).
На підставі наказу Головного управління житлового забезпечення від 24.04.2001 № 403-С на ім'я ОСОБА_2 08.05.2001 було видано свідоцтво про право власності на квартиру серії НОМЕР_1 (а.с. 16).
21.05.2001 право власності позивача зареєстровано Київським міським бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 578.
За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина 1 статті 58 Конституції України) норми Сімейного Кодексу України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набуття ним чинності, тобто не раніше 01.01.2004 .
Оскільки права і обов'язки щодо майна виникають у момент його набуття, правовий режим спірної квартири повинен регулюватися законодавством, яке було чинним станом на 10.10.1992.
Так, згідно з приписами статті 16 Закону України "Про власність" та статті 22 Кодексу про шлюб та сім'ю України набуття майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до положень статті 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
За приписом статті 370 цього Кодексу співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.
У разі виділу частки із майна що є у спільній сумісній власності вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Судом встановлено, що внаслідок тривалого конфлікту відповідач чинить позивачу перешкоди у користуванні квартирою. Вказана обставина не заперечується сторонами і підтверджується висновком, складеним Дарницьким УП ГУ НП у м. Києві за результатами звернення позивача з приводу зміни його колишньою дружиною замків у квартирі та вивезення його речей (а.с. 12).
Спірна квартира не може бути поділена в натурі, оскільки неможливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення із самостійними виходами, які можуть використовуватись як окремі квартири, а конфліктні відносини між співвласниками перешкоджають їм домовитися про порядок користування квартирою.
За таких обставин вирішити існуючий спір можливо лише шляхом встановлення конкретного порядку користування квартирою.
Згідно технічного паспорту спірна квартира складається з двох ізольованих житлових кімнат площею 18,1 кв.м. і 12,1 кв.м. та місць загального користування: кухні, ванної кімнати, вбиральні, коридору. Квартира обладнана лоджією, вихід на яку здійснюється з кімнати площею площею 18,1 кв.м. (а.с. 17-18).
Враховуючи, що жила площа квартири складає 30,2 кв.м., на кожного з співвласників припадає в користування по 15,1 кв.м. жилої площі.
За запропонованим позивачем варіантом порядку користування квартирою його частка буде меншою на 3 кв.м. від розміру частки, яка припадає на його частку у праві власності, а частка відповідача відповідно буде перевищувати на 3 кв.м. розмір частки, яка припадає на її частку у праві власності.
Враховуючи, що відповідач погоджується з запропонованим позивачем порядком користування квартирою, а з огляду на розміри та конструктивні особливості спірної квартири іншого варіанту порядку користування нею встановити неможливо, вимоги ОСОБА_2 суд вважає доведеними і обґрунтованими та задовольняє їх.
Доводи відповідача про те, що рішення повинно мати вказівку на виділ відповідачу в користування кімнати разом з членами її сім'ї (дочкою та онукою) не ґрунтуються на законі, оскільки суд встановлює порядок користування майном лише між його співвласниками, при цьому згідно положень статті 77 Кодексу про шлюб та сім'ю України за життя батьків діти не мають права на їх майно.
Враховуючи, що рішення ухвалюється на користь позивача, суд відповідно до вимог статті 88 ЦПК України присуджує позивачу з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 640 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 11, 27, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Встановити порядок користування приміщеннями квартири АДРЕСА_1, відповідно до якого виділити в користування ОСОБА_2 ізольовану жилу кімнату площею 12,1 квадратних метрів, а ОСОБА_3 - ізольовану жилу кімнату площею 18,1 квадратних метрів з балконом.
Місця загального користування залишити у спільному користуванні співвласників квартири.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 640 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: