Провадження №2/760/1747/17
Справа 760/5115/16-ц
15 вересня 2017 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Усатової І.А.,
при секретарі - Козак К.В.,
розглянувши питання про виправлення описки у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку та виділ земельної ділянки в натурі, -
Рішенням суду від 11.09.2017 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку та виділ земельної ділянки в натурі - задоволено.
Відповідно до ст. 219 ЦПК України, суд може за власної ініціативи, або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.
Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи судом повідомлялись.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу.
Однією з гарантій забезпечення правової визначеності, елементом стабільності судового рішення та його законної сили є його незмінність. Суд, який ухвалив (постановив) рішення, після його проголошення, не має права його змінити або скасувати. Цю властивість судового рішення в праві називають "незмінністю судового рішення". Допущені в судовому рішенні помилки, внаслідок яких воно стає незаконним і необґрунтованим, виступають підставою для зміни і скасування рішення в апеляційному і касаційному порядку та у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Незмінність є елементом законної сили судового рішення суду, але не правовим наслідком набрання ним цієї сили. Вона є властивістю рішення суду як процесуального документа, як акта правосуддя, що набувається ним незалежно від набрання законної сили. Моменти набрання судовим рішенням законної сили та виникнення у нього властивості незмінності різні. Незмінним судове рішення стає ще до набрання ним законної сили. Статичний елемент законної сили судового рішення (стабільність рішення) не вичерпується виключністю та неспростовністю, а включає в себе також властивість незмінності.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань речей, предметів, майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання в цілому судового рішення.
Судом встановлено, що рішенням ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку та виділ земельної ділянки в натурі задоволено.
Судом встановлено, що при виготовленні резолютивної частини рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11.09.2017 у справі №760/5115/16-ц, а саме: в 7 абзаці помилково зазначено «Розділити земельну ділянку до будинку АДРЕСА_1.» замість вірного «Встановити порядок користування земельною ділянкою до будинку АДРЕСА_1:».
У резолютивній частині рішення, а саме: в абзаці 11 резолютивної частини рішення помилково зазначено про припинення права спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,2000 га, кадастровий номер, по АДРЕСА_1 (мікрорайон Жуляни). Так, позивачем в ході розгляду справи судом не заявлялося вимоги про припинення права спільної часткової власності на дану земельну ділянку, та як вбачається з матеріалів справи, остання не належить сторонам на праві власності.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про виправлення зазначених описок.
Керуючись ст. 219 ЦПК України, суд, -
Виправити описки, допущені в рішенні Солом'янського районного суду м. Києва від 11 вересня 2017 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку та виділ земельної ділянки в натурі.
Вважати вірним сьомий абзац резолютивної частини рішення в наступній редакції:
«Встановити порядок користування земельною ділянкою до будинку АДРЕСА_1:».
Виключити з резолютивної частини рішення одинадцятий абзац, а саме:
«Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,2000 га, кадастровий номер, по АДРЕСА_1 (мікрорайон Жуляни).»
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: