Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/10964/17
Провадження № 1-КП/758/636/17
08.11.2017 року Подільський районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду міста Києва кримінальне провадження №12017100070003415, яке надійшло від прокурора з обвинувальним актом відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, українки, громадянки України, освіта середньо-спеціальна, офіційно не працюючої, незаміжньої, дітей не маючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої за вироком Оболонського районного суду м.Києва від 09.10.2017 за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі, звільненої від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ,
по обвинуваченню, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України,-
03.08.2017 р. приблизно о 15 год. 55 хв., ОСОБА_4 перебуваючи біля під'їзду № 1 буд. 29/1, що знаходиться по вул. Вишгородській, м. Києва, помітила раніше їй не знайому ОСОБА_6 , поряд з якою знаходилася належна їй жіноча сумка, та в неї виник умисел, направлений на повторне відкрите викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, ОСОБА_4 підійшла за спину до ОСОБА_6 , яка у цей час сиділа на лавочці біля під'їзду № 1 буд. АДРЕСА_2 , та шляхом ривка з рук останньої вихопила належну їй сумку, в якій знаходився мобільний телефон «Meizu», вартість якого становить 2 500 гривень та мобільний телефон «Lenovo А 859», вартість якого становить 916 грн. 67 коп., а також грошові кошти в сумі 242 грн.
Після цього ОСОБА_4 разом з вищевказаним майном на загальну суму 3 658 грн. 67 коп., яке мала намір відкрито викрасти, побігла з місця вчинення злочину, тим самим виконавши всіх дії які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, оскільки остання була затримана працівниками поліції неподалік від місця вчинення злочину за адресою: АДРЕСА_3 .
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 186 КК України визнала повністю щиро покаялась та показала, що 03.08.2017 приблизно о 15 год. 55 хв., вона перебувала біля під'їзду будинку АДРЕСА_2 та побачила раніше не знайому дівчину у якої вирішила викрасти майно. Реалізуючи задумане вона підійшла ззаду до потерпілої, яка у цей час сиділа на лавочці та шляхом ривка з рук останньої вихопила належну їй сумку та почала тікати, однак розпорядитись викраденим майном не встигла, оскільки була затримана працівниками поліції. Не заперечує, що у викраденій нею сумці було майно, яке їй інкриміноване.
У зв'язку із повним визнанням обвинуваченого своєї вини в скоєному злочині, визнання нею кваліфікації дій дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються за згодою учасників судового розгляду суд визнав недоцільним, обмежившись допитом обвинуваченої, показання якої відповідають фактичним обставинам, викладеним в її обвинуваченні і нею не оспорюються, та дослідженням матеріалів справи, що її характеризують.
Отже, суд встановив, що ОСОБА_4 цими своїми умисними діями, які виразилися у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненими повторно, коли вона виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , у відповідності зі ст. 65 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, особу винної, яка на час учинення даного кримінального правопорушення була не судима, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, та обставину, що пом'якшує її покарання - щире каяття, яка передбачена п.1 ч.1 ст.66 КК України.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме такий вид покарання передбачений ч.2 ст.186 КК України на думку суду, зможе виправити останню та попередити вчинення нею нових злочинів. Разом із тим, з урахуванням тяжкості злочину, обставин справи та враховуючи особу винної, яка на час учинення даного злочину не була судима, запевнила суд, що у майбутньому не буде вчиняти інших кримінальних правопорушень, характеризується позитивно, думки прокурора, яка орієнтувала суд на застосування положень ст.75 КК України та просила звільнити обвинувачену від відбування покарання з іспитовим строком, суд дійшов висновку, що її перевиховання та виправлення можливі без відбування покарання, та вважає за доцільне призначити їй покарання із застосуванням ст.75 КК України.
Враховуючи, що ОСОБА_4 учинила інкримінований їй злочин до ухвалення вироку Оболонського районного суду м. Києва від 09.10.2017 р., яким її засуджено до покарання у виді 1 року позбавлення волі, суд вважає за необхідне застосувати при призначенні їй остаточного покарання положення ч. 4 ст. 70 КК України.
Суд також вважає за необхідне керуючись ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за залучення експерта.
Питання долі речових доказів вирішити, згідно ст.100 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 186 КК України та призначити їй покарання за ч.2 ст.15, ч. 2 ст. 186 КК України у виді 4 років позбавлення волі.
Згідно ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, з урахуванням вироку Оболонського районного суду м. Києва від 09.10.2017 р., яким ОСОБА_4 засуджено до покарання у виді 1 року позбавлення волі та звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 4 років позбавлення волі.
Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 2 роки.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Згідно ст.124 КПК України стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за залучення експерта у розмірі 197 грн. 74 коп.
Згідно ст.100 КПК України речові докази - майно, яке намагалася викрасти ОСОБА_4 і яке передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6 , і їй належить повернути потерпілій ОСОБА_6 .
На вирок до Апеляційного суду міста Києва через Подільський районний суд міста Києва може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 діб із моменту проголошення вироку.
Суддя: ОСОБА_1