Справа № 755/16126/17
"27" жовтня 2017 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Астахова О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, поданої в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору довічного утримання недійсним, визнання права власності на майно за заповітом та стягнення моральної шкоди,
Позивач звернулась до суду із позовною заявою в якій просить визнати недійсним договір довічного утримання від 29 серпня 2016 року; визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом; зобов'язати нотаріуса внести відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, а також стягнути з відповідача на її користь та на користь її брата моральну шкоду в розмірі 25 000 грн.
Вивчивши матеріалами позовної заяви, суддя прийшов до висновку, що заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.
Так, із матеріалів справи убачається, що позивачем подано позов, який одночасно містить одну вимогу майнового та дві вимоги немайнового характеру, однак до позовної заяви долучено документ про сплату судового збору лише в розмірі 640,00 грн.,що підтверджується долученою до матеріалів справи квитанцією.
Відповідно до п.п. 4, 6 ч. 2, ч. 5 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову, щодо вимог майнового характеру, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
Позивач просить визнати за нею право власності на об'єкт нерухомого майна, а саме на квартиру АДРЕСА_1. При цьому, позивачем не зазначено ціни позову, не долучено документального підтвердження вартості майна, на яке вона просить визнати за нею право власності, та не оплачено вимоги судовим збором.
Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до суду заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до суду заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2017 року становить 1600,00 грн.
Таким чином, позивачу потрібно надати суду документальні відомості вартості майна, а саме квартири АДРЕСА_1, або вартості аналогічного майна та виходячи із його розміру вказати ціну позову та здійснити оплату судового збору у розмірі 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (640,00 грн.) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (8000,00 грн.), виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1600,00 грн.
За позовними вимогами немайнового характеру судовий збір становить 1280,00 грн. а тому позивачу необхідно здійснити доплату судового збору у розмірі 640,00 грн. (1600,00 х 0,4 х 2 - 640). Якщо у позивача є пільги зі сплати судового збору, необхідно надати доказ на підтвердження таких пільг.
Крім того, позивач просить стягнути моральну шкоду на її користь та на користь її брата, при цьому останній не входить до складу осіб, які беруть участь у справі.
Згідно із ст.ст. 26, 30 ЦПК України у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Таким чином, представнику позивача необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог, передбачених ЦПК України та визначитись із складом осіб, які беруть участь у справі. У разі залучення брата, необхідно зазначити його прізвище, ім'я по батькові, дату народження, адресу місця проживання та в якості сторонни чи третьої особи він підлягає залученню.
Відповідно до ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства, суддя вважає необхідним залишити заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 119, 121, 209,210, 293 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1, подану в особі представника ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору довічного утримання недійсним, визнання права власності на майно за заповітом та стягнення моральної шкоди - залишити без руху та надати позивачу (представнику) строк для усунення вказаних недоліків який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали суду.
У разі невиконання вимог ухвали у визначений судом строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: